Цього тижня Google вже вкотре кардинально оновив свою пошукову систему, презентувавши персоналізований пошук.

Новинка дає можливість користувачам перемикатися між звичайними результатами пошуку, які вони звикли бачити раніше, і результатами з персональними рекомендаціями з Google+. Якщо поглянути на це все діло неозброєним оком та не заглиблюючись в деталі, такі зміни можуть здатися цілком закономірними та чудовими.

За підтримки: Поисковое продвижение сайтов в США, выводим в ТОП Google.com, Профессиональное продвижение сайта от SEOinUA

Ідея соціального пошуку уже далеко не нова, і чомусь саме в Google до цього моменту все ще “пасли задніх” в цьому питанні. Bing – головний конкурент – та десятки інших мілких пошуковиків активно розробляли функціонал соціального пошуку, який став дуже затребуваним у користувачів з появою та бурхливим розвитком соціальних мереж. Якщо раніше люди вдовольнялися звичайним машинним пошуком, то тепер їх стало цікавити, яке відношення до того чи іншого контенту мають вони та їх мережа друзів.

Проблема для Google крилася в тому, що саме соціальну інформацію, таку важливу і корисну, компанії не було де взяти. Підмішувати у видачу рекомендаційні дані з Facebook (як це зробив Bing) в Google або не захотіли, або не наважились. Навіть пошук в реальному часі, дані з якого надавав Twitter згідно укладеного контракту між компаніями, віджив своє – знову ж таки, через небажання Google користуватися іншими джерелами соціальної інформації.

І лише після того, як влітку було запущено багатообіцяючу соціальну мережу Google+, пошуковик активно взявся обробляти це щедре поле. Проект, після активних потуг Google, набрав мільйонну аудиторію, активних прихильників і згодом став невід’ємною частиною решти сервісів Google. Восени компанія один за одним додала +1 та соціальний функціонал у ключові свої сервіси, такі як Gmail, Google Reader та інші. При цьому користувачів не питали, чи хочуть вони інтегрувати свої Gmail-контакти з колами друзів у Google+.

А цими днями для перших тисяч користувачів (переважно англомовного сегменту інтернету) Google увімкнув так званий персоналізований пошук. Все б нічого, але така затія виглядає швидше на потужну промо-кампанію для Google+, аніж реальне покращення.

Користувачі люблять Google в першу чергу за його основний продукт – якісний пошук, який і приносить компанії левову частку доходу (80-90%). Використовуючи його таким не надто гарним чином для того, щоб насильно загнати людей у Google+, компанія наступає на горло власній успішності. Соціальні мережі таким штучним чином не робляться – для того, щоб вона була успішним інструментом у всій екосистемі Google, недостатньо всього лиш змусити користувачів там сидіти і натискати плюсики. Що там казати, коли вже зараз з’явилися перші користувачі, які цілеспрямовано перейшли на Bing, щоб уникнути персональних результатів на Google.

Так чи інакше, у наступні кілька місяців ми зможемо побачити, наскільки реально корисними є ці зміни, і чим вони завершаться для всіх – для нас, як користувачів, і для Google – як для найбільшого пошуковика у світі.

1. Bing: тест-драйв альтернативи Google
2. Google запатентував свою домашню сторінку
3. Пошук, Яндекс і приватність

19 листопада я виступав з короткою доповіддю на Microsoft Blogfest про можливості Google+.

Час, відведений на виступ, налічував всього 10 хвилин, тому було важливо зосередитися на головному. Тому основна тема доповіді була присвячена Google+ та функціоналу Google+ Pages – сторінок для компаній та організацій – які були запущені буквально напередодні блогфесту.

Три основні моменти, на які варто звернути увагу компаніям, – це кнопка Google +1, відеочат Google+ Hangouts та кола друзів Google+ Circles. Кнопка +1, роміщена на сторінці бренду в Google+, автоматично додає плюсів і сайту, що відповідає цій сторінці – тому чим краще розкручена ваша сторінка в соціалці Google, тим більший авторитет вона може здобути в очах пошуковика, як наслідок – вищі позиції в результатах.

Google+ Hangouts дозволяє брендам розбавити шар офіційності, за яким вони ховаються зазвичай, і перевести спілкування зі своїми прихильниками у площину неформальності. Такі короткі відеочати зі своїми фоловерами в Google+ почали проводити фан-пейджі Mashable, команди Google Maps та інших компаній. Хотілось би почути про досвід українських компаній у цій справі.

Google+ Circles дозволяє компаніям проводити більш виважену політику щодо взаємодії зі своїми шанувальниками. Оскільки масфоловінг неможливий апріорі, то брендам залишається використовувати цю особливість для того, щоб сегментувати свою аудиторію відповідно до потреб.

Фінальною думкою доповіді є те, що не слід розглядати Google+ як традиційну соціальну мережу (як той же Facebook), а як своєрідний соціальний шар над усіма сервісами Google та оригінальною інтеграцією соціальності у пошукові можливості цієї компанії.

За підтримки: Поки Захарій лежить у Дніпрі, кран-балка сумлінно виконує свою роботу. Дівчата тим часом шукають лазерная эпиляция киев і виглядають дуже гарно.

1. Чим Google+ кращий від інших соціальних мереж
2. Google презентує Google Wave
3. Соціальна мережа від Google уже нікому не потрібна? [Опитування]

У вівторок компанія Google запустила власну соціальну мережу Google+ (Google Plus), розв’язавши таким чином нову битву соціалок за користувачів. Цей крок був довгоочікуваним – після провалу Buzz та закриття Wave усі подумали, що Google не здатна зробити щось вартісне у соціальній сфері. Але, на щастя для себе самої, компанія змогла віднайти сили, щоб визнати помилки, проаналізувати їх, та зробити новий сервіс.

Головне питання, яке почали задавати один одному усі – як користувачі, так і журналісти – а що Google+ дасть нового? Чим він кращий від інших проектів, і чому 750 мільйонів людей на Facebook повинні ним зацікавитись?

Ключова особливість Google Plus – це Circles, кола друзів. Усіх ваших друзів тепер можна розподілити по так званим колам – відповідно до того, як ви спілкуєтесь у реальному житті. Якщо порівнювати спілкування в “колах” та спілкування у Facebook або інших соціалках – то останні два нагадують базар. Все, що ви кажете, миттєво стає доступним для решти. Кожне фото, яке ви завантажили, можуть переглянути усі кілька сотень друзів. Звісно, Facebook i Вконтакте дозволяють детально налаштувати ці можливості, все ж це не те, що нам хотілося б.

Тепер все стало набагато простіше: я (або ви) можу створити коло найближчих друзів, коло друзів-блогерів, коло друзів з університету, і спілкуватися в рамках цих circles так, як мені забажається. Зникне дискомфорт щодо того, що хтось побачить конфіденційне фото з вечірки, або комусь буде нецікаве розшарене мною посилання на сайт з новинами мого міста.

Circles вдало доповнюються сервісом Hangouts – відеоконференціями. Це, так би мовити, просунута версія Skype – відеочати можна влаштовувати одразу з кількома колами друзів, а в них може бути не один і не два контакти. Захотіли посміятись разом з родиною – запускаєте новий Hangout, додаєте відео з Youtube і посміхаєтесь

Ну а для тих, хто не може без традиційних елементів соціальних мереж – посилань на статті, лайкання та коментування – є розділ Sparks, в якому відображатимуться стрічки з посиланнями від друзів. Тобто вся інформація, яка там є – внесена виключно користувачами, а не машинами чи RSS-агрегаторами. Досить органічно в це середовище вплітається кнопка Google +1, призначення якої кілька тижнів тому було не до кінця зрозумілим. Думаю, її функція впливу на пошукові результати буде інтегрована з соціальною мережею Google+.

Google Plus зробив все, щоб легко і просто перенести ваше реальне спілкування з друзями в онлайн-спілкування, при чому воно позбавлене таких крайнощів, як кількадесят пунктів налаштувань приватності або щось подібне. Ви самі вирішуєте, з ким спілкуватися та обмінюватися інформацією – так, як це відбувається у реальному житті.

П.С. Тестовий огляд Google Plus було забезпечено завдяки @zhacka

П.С.-2 Текст написано вчора ввечері, а вже сьогодні зранку я отримав інвайт:

1. Перспективи і тенденції соціальних мереж
2. Google презентує Google Wave
3. Соціальна мережа від Google уже нікому не потрібна? [Опитування]

Поки Google повільно розгортає свій крейсер у сторону України, Яндекс активно завойовує український ринок за допомогою своїх сервісів та грамотного просування. Чи дочекаємось ми повноцінної адаптації сервісів Google для української аудиторії? Чи зможе Яндекс отримати першість в нашій країні? Про це не знають навіть і в самих компаніях, тому давайте поки що глянемо на поточну ситуацію.

Як виявилось, адекватних даних щодо популярності Google і Яндекс в Україні, на жаль, немає. В найсвіжішому дослідженні від InMind, яке компанія виконує на замовлення Інтернет-Асоціації України, охоплення Google становить 87,18%, Яндекса – 74,51%, а середньоденна частка – 59,84% та 36,40% відповідно. Виходячи з цифри у 13,9 млн. інтернет-користувачів в Україні (InMind) можна вирахувати популярність цих двох сайтів. Gemius – інший дослідник уанету – надає дані лише по Яндексу, охоплення якого у лютому становило 52,21%.

Популярність використання конкретно пошуковиків надає лише Bigmir. Але, як ми знаємо, він враховує cookies – і тому така статистика також не є повноцінною. За даними Бігміра, 69,9% української аудиторії використовує Google, і 24,7% – Яндекс, причому популярність останнього зростає.

Справа навіть не в цифрах, які поки що не можуть точно сказати, яка розстановка сил на українському ринку пошуку. Справа в активностях, які проводять обидві компанії останнім часом. Неозброєним оком видно, що Яндекс послідовно залучає все більше користувачів – локалізовуючи власні сервіси українською мовою, запускаючи нові та оновлюючи вже існуючі проекти. Це не могло не відобразитися на рості аудиторії, з чим погоджується і сам Google:

Що ж натомість робить Google-Україна? Компанія відкрила кілька вакансій рекламного напрямку для роботи з партнерами, влітку 2009 року запустила нарешті Google Maps для українців, а влітку 2010 – офіційно оголосила про відкриття офісу в Києві. З нагоди відкриття офісу до українців навіть звернувся з промовою Ерік Шмідт, колишній CEO компанії, щоправда, звернення було в стилі “ми знаємо, що ви є, чекайте – і ми прийдем”. Фінальним акордом на минулий День Незалежності Google створив святковий doodle-логотип.

Звісно, сервіси Google чудово працюють – практично всі вони локалізовані українською мовою, підтримують українські сайти та багато іншого. От тільки ніяких інновацій, які компанія звикла приносити в світ, в Україні не видно. Єдині активності, які я (так, це суб’єктивне спостереження) зміг помітити за останній рік – це покращення роботи Adwords для рекламодавців.

Тому чим довше Google буде відігравати таку пасивну роль в Україні, тим більше це гратиме на руку Яндексу. Якщо раніше американський пошуковик витягував свої відсотки за рахунок масовості та “сарафанного радіо”, то коли українці отримають більше потрібних їм сервісів у Яндекса, вони без роздумів підуть саме до нього.

Спонсори: Грустные статусы для контакте. Посетите нашы статусы вконтакте и пользуйтесь. Бесплатно. Тепло і затишок в оселі – найкращі вікна Рехау для вашого дому. Продаємо вікна Рехау в Києві та про Україні.

1. Amazon приєднався до кампанії проти Google Books Search
2. Google запустив статистичний довідник
3. Bing: тест-драйв альтернативи Google

Автор: Джон Нотон, The Observer

Переклад: Blogoreader

Давним-давно, коли Apple була головним чином виробником комп’ютерів, люди використовували її майже як BMW. Це тому, що вона робила дорогі, гарно виконані продукти для багатих, дизайново-свідомих клієнтів, які були захопленими – нічого фанатичного – євангелістами цього бренду. Вона виглядала, як інноваційна і яскрава, а не як частина мейнстріму, в якому домінували Microsoft і компанії, що виробляли комп’ютери на ОС Windows. Такий погляд на Apple був висловлений Джеком Треміелом, керівником Commodore, коли Стів Джобс вперше показав йому комп’ютер Macintosh. ”Дуже приємно, Стів”, пробурчав Треміел. ”Я сподіваюсь, ви будете продавати це в бутіках”.

Це було давно. Тепер, з ринковою капіталізацією понад $331 млрд, Apple є другою найдорожчою компанією у світі – і коштує більше, ніж Microsoft ($220 млрд), Oracle ($167 млрд) або Google ($196 млрд). Невелика комп’ютерна компанія виросла до гіганта. Але не обов’язково великого та дружного гіганта –  видавці друкованих ЗМІ усвідомили те, що виробники музики та програмного забезпечення знали вже деякий час. Apple на даному етапі чудово контролює бізнес цифрового контенту, і, схоже, робить те саме в галузі мобільних телефонів. Збоку це виглядає так, ніби ніхто не має жодного уявлення про те, як це зупинити.

Щороку журнал Fortune проводить опитування серед американських топ-менеджерів про те, що вони думають щодо своїх конкурентів. Результати за 2011 рік були нещодавно опубліковані, і вони показують, що Apple є однією з “найбільш шанованих” компаній в Америці. Це шостий рік поспіль, коли компанія отримує цей титул.

Причини цього очевидні. Щодо продуктів, то Apple створює вражаючі своїм дизайном, дуже функціональні та зручні пристрої, які подобаються клієнтам і забезпечують чималі прибутки; вона має корпоративну культуру, яка надійно забезпечує появу цих продуктів у визначені строки;  вона набагато більш інноваційна, ніж будь-який з її конкурентів; і має унікальний талант зі створення апаратного та програмного забезпечення.

Щодо стратегічної сторони, то компанія продемонструвала глибоке розуміння технології і проникливість у виборі потенційних пристроїв і послуг, за які люди будуть платити. Більшість керівників готові на все, аби створити компанію, яка володіла хоча б частиною цих якостей. Apple, схоже,має  їх усі. В даний час її панування побудоване на трьох великих ідеях. По-перше, дизайн дійсно має значення. Це не той випадок, коли ви можете передати дизайн на аутсорсинг – що і роблять більшість компаній – і під дизайном мається на увазі простота використання та естетика. Другий момент, це те, що хаос незаконного скачування музики, викликаний Napster, не міг довго тривати, і що перша компанія, яка запропонувала простий спосіб  купівлі легальної музики (і, пізніше, інших видів контенту) онлайн, стала переможцем . І по-третє – і найголовніше – було розуміння того, що мобільні телефони є дійсно кишеньковими комп’ютерами, які використовуються для здійснення голосових дзвінків і що їх обчислювальні можливості також мають значення.

Більшість публікацій в ЗМІ про Apple пов’язують всі ці ідеї зі Стівом Джобсом, харизматичним засновником компанії – на тій підставі, що відродження Apple почалося, коли він повернувся в компанію в 1996 році.

Це цілком може бути правдою, хоча це здається малоймовірним, що таке комплексне корпоративне відновлення може бути роботою однієї людини, незалежно від того, якою харизматичною вона є. Що більш вірогідне – так це те, що корпоративна культура компанії Apple взяла собі деякі з характеристик особистості її генерального директора, так само як Microsoft колись була корпоративним розширенням Білла Гейтса, з усім, що мається на увазі в плані агресії і драйву.

Яким би не було пояснення, фактом залишається те, що Apple в даний час займає домінуюче положення в декількох ключових галузях (контенту і мобільних пристроїв) і чинить серйозний руйнівний вплив на індустрію мобільних телефонів. Зокрема, його iTunes Store дає йому контроль над воротами, через які проходять мільярди платних музичних треків і альбомів, відео та програми до мільйонів клієнтів по всьому світу. І компанія бере комісію за все, що проходить через ці ворота. А кожен пристрій, створений Apple, може бути активований тільки внаслідок підключення до цих “воріт”.

Це дає Apple безпрецедентну владу. Багато інших організацій пропонують платні завантаження, але ніхто не має даних кредитних карток такої кількості інтернет-користувачів, які звикли платити за матеріал в Інтернеті. Це була одна з причин, чому власники друкованих журналах спокусилися на iPad після його виходу. Ось він – спосіб змусити людей платити за онлайн-контент: просто зробити його доступним на iTunes і нехай Apple збирає гроші. Звичайно, це дратувало, що Apple бере 30% комісії, але – послухайте, – принаймні вона може довести до кінця паразитарний спосіб безкоштовного використання інтернету. Відтепер веб був мертвий: видавці журналів повірили, що додатки для iPad і є їхнім майбутнім.

Тоді Apple різко змінила правила, які передбачають, що будь-який видавець, який пропонує передплату на своєму сайті, повинен зробити таку ж пропозицію передплати в своєму додатку, з якого Apple забиратиме 30% комісії. Видавці були вкрай розлючені, але вони нічого не можуть з цим вдіяти. Якщо вони хочуть займатися бізнесом в магазині iTunes, то вони повинні робити це за правилами Apple.

Власне, це був просто приклад Великого Недружнього Гіганта, який демонструє свою силу, але це також може бути передвісником майбутніх подій.

Умберто Еко писав цікаві ессе, в якому стверджував, що комп’ютер від Apple – Mac – був католицьким пристроєм , в той час як IBM PC – протестантським. Він міркував, що, як і Ватикан, Apple запропонував гарантований шлях до порятунку – “шлях Apple” – за умови, що люди підуть лише  ним. Користувачі ПК, навпаки, могли взяти на себе особисту відповідальність за проторювання своїх власних шляхів до неба.

Метафора Еко стає вдвічі потужнішою у відношенні до нових продуктів Apple, які жорстко контролюються компанією. Ви можете думати, що у вас є свій прекрасний, блискучий новий iPhone або iPad, але насправді невидимий віртуальний зв’язок поєднує його зі штаб-квартирою Apple в Каліфорнії.

Ви не можете встановити на ньому те, що вам заманеться, без попередньої згоди Стіва Джобса і його підлеглих. І якщо ви настільки дурні, щоб порушувати правила й шукати власний шлях до спасіння, то наступного разу, коли ви намагатиметеся синхронізувати його з iTunes, ви можете виявити, що ваш гаджет перетворився в дорогу і беззмістовну іграшку. Якщо це не сила, то я не знаю, що це.

Хочеш придбати Citroen DS4? Огляд Citroen DS4 і світлини автівки. Ціни на Citroen DS4

1. Apple анонсувала iTunes 9
2. Apple презентувала iPad
3. Apple робить перший крок на ринку мобільної реклами

Пару тижнів назад засновник і автор блогу TechCrunch Майкл Аррінгтон досить красномовно висловився про те, що теперішня ситуація з пошуком схожа на ту, що була приблизно 10 років назад. Тоді найбільш вагому частку ринку займала пошукова система AltaVista, але раптово з*явився Google і повністю змінив розуміння того, яким має бути справжній інтернет-пошук.

“Тепер я знаю, як ввести найбільш точний пошуковий запит, щоб Google видав саме те, що я шукаю, але що я отримую замість того? Цілу купу SEO-сміття, що полює за кліком моєї миші”,

- пише Аррінгтон.

Чи значить це, що є пошуковик, кращий за Google, який матиме всі можливості його обігнати? Судячи з поточного розподілу ринку – ні, але намагання змінити ситуацію були завжди. Варто лише згадати стартапи Gogobot, Blekko, Duck Duck Go. Та сьогодні я хотів би привернути увагу на зовсім не новий пошуковик Bing (особливо враховуючи той факт, що раніше це був MSN Search), популярність якого повільно, але впевнено зростає. Чи зможе він прижитися на українському ринку і запропонувати щось не просто схоже на Яндекс чи Google, а навіть краще?

Це цілком можливо, адже у нього вже є досить широкий набір інструментів і функцій для пошуку:

• Історія пошуку;
• Безпечний пошук;
• Пропозиції, базовані на популярних запитах та історії пошуку;
• Функція миттєвих відповідей Instant Answers (дозволяє швидко вирішити найпростіше рівняння, дізнатися, скільки кілометрів у світовому році та швидко подивитися наявність авіаквитків чи номерів в готелі);
• Інтеграція з Facebook, що дозволяє відображати в результатах не лише найбільш релевантні сторінки, але й ті, що рекомендовані вашими facebook-друзями.

Сам пошуковик включає в себе набір різноманітних служб:

• Відео Bing, яке дозволяє навіть дивитися пропущені серії улюблених серіалів (але тільки з американської IP-адреси, бо працює завдяки сервісу Hulu);
• Покупки Bing, найближчим аналогом якого є більш адаптований під наш ринок Яндекс.Маркет;
• Новини Bing (англійською);
• Мапи Bing (англійською);
• Подорожі Bing для огляду наявних квитків та готелів;

На перший погляд такий перелік функцій створює враження дійсно серйозного пошуковика, який рухається в ногу з часом і може запропонувати щось більше, ніж його конкуренти.

Але я вирішив на практиці перевірити, чи дійсно може Bing замінити основну пошукову систему пересічному українцю. Тож для повної сумісності я встановив останню версію Internet Explorer, залогінився під своїм ще давно створеним Live ID акаунтом, підключив Facebook, ввімкнув українську мову і став тестувати пошуковик. Ось що виявилося:

1. Більшість функцій миттєвої відповіді (Instant Answer) поки що не адаптовані під українську мову. Так, не працюють наступні офіційно описані в довідці функції:
   • Запити на кшталт «Скільки секунд в дні» мають одразу видавати відповідь замість переліку сторінок (Bing не зрозумів, Google одразу порахував)
   • Запити на кшталт «Готелі в Києві» за початковим задумом мають перемикати пошуковик в режим «Подорожі» і відображати наявну базу готелів, а не просто посилань (замість цього мусимо отримати таке);

   Але працюють найпростіші математичні вирази, такі як “sin 100 * 50” (як в Bing, так і в Google)

2. Більшість служб також не перекладені ні українською, ні російською. Відео, Мапи, Новини, Покупки, Мандрівки – поки що все орієнтоване на англомовного користувача.
3. Реклама для російськомовного Bing береться з Яндекс.Директ, україномовний Bing поки що не має реклами.
4. Інтеграцію з Facebook досить складно перевірити. Я спробував пошукати декілька новин, які точно були раніше зарекомендовані моїми друзями, але ніяких натяків на останнє я не знайшов. А от при пошуку людей система ввічливо покаже, якщо ви цікавитесь кимось, чи він вже є серед ваших facebook-друзів.
5. Схоже, що Bing поки взагалі не розуміє суть відмінків в українській мові. Варто поміняти закінчення одного-двох слів в запиті, і ви одразу ризикуєте не знайти те, що шукали.
6. Bing в Internet Explorer не відрізняється від Bing в Google Chrome та інших сучасних браузерах. Більш інтерактивне фонове зображення доступне для всіх, хто зайде в Bing під власним LiveID-профілем та обере версію для США.

Нарешті, перейдемо до реальних запитів.

Один із найпопулярніших запитів усіх часів “Погода”. Схоже, що Bing погано знає, де її можна подивитися.

Щомісяця на Youtube викладають компіляцію фейлів, тож шукаємо “january fails” (спеціально англомовний запит). Bing знайшов відео, але видав не першоджерело, а один із сайтів, де воно розміщено.

Найпростіший запит “книжковий магазин” – Bing знав лише про книгарню “Є”. Може, вона вже й найкраща, але далеко не єдина.

Запит популярної моделі смартфону “samsung spica i5700″ дав неоднозначні результати. Google не дає посилання на сайт Samsung; в топі маємо сайт інтернет-магазину, хоча я не шукав, де купити пристрій (і він вже начебто не виробляється); але результати зрозумілою мені нехай і російською мовою (не дивлячись на те, що інтерфейс український, домен google.com.ua і вказано віддавати перевагу україномовним сайтам). Bing дав посилання на сайт виробника, а також на сайти з оглядами телефону, та всі вони виявилися англомовними (перевірено і з україномовним інтерфейсом). Зарахуємо нічию.

І, нарешті, спробуємо дізнатися, що таке “індекс доу джонса”. Але й тут мені зміг допомогти виключно Google (Bing взагалі видав щось майже зовсім нерелевантне).

Таким чином, кінцевий рахунок явно на користь Google.

Висновок

Можливо, в Америці та інших англомовних країнах Bing зможе зацікавити інших як альтернатива гіганту Google, і не останню роль в цьому зіграють такі сервіси, як “Відео Bing” та “Подорожі Bing”, але наразі для України та й усього СНГ це ще зовсім сирий продукт. І нехай в Bing не буде вищезгаданої купи SEO-сміття, допоки він не навчиться правильно шукати, користі від його “чистоти” нам буде мало.

1. Google запатентував свою домашню сторінку
2. Google запускає свою соціальну мережу – Google People
3. Google презентує Google Wave

Влітку 2010 року весь інтернет був переполоханий звісткою про те, що Google працює над запуском власної соціальної мережі Google Me, яка має стати гідним конкурентом Facebook. Про це у своєму твітері написав засновник та керівник сайту Digg, Кевін Роуз.

На перший погляд, новина могла бути черговим фейком, яких в інтернеті є вдосталь. Однак вже через місяць після цього чутки підтвердилися: спочатку Google “спіймали” на переговорах з ігровими стартапами, а ще через деякий час компанія почала активно скуповувати ігрові сервіси. Для прикладу, за компанію-розробника соціальних ігор Slide, Google виклав $182 млн. Засновник Slide, до речі, уродженець Києва Макс Левчин, здобув посаду віце-президента Google з соціальних сервісів. Цілком ймовірно, що саме йому було віддано під керівництво створення тієї самої “соцмережі від Google”.

Згодом навіть колишній CEO Google, Ерік Шмідт, натякнув про можливий запуск нового продукту: “Ми візьмемо ключові продукти Google і додамо до них соціальний компонент”, – сказав він під час виступу на конференції Zeitgeist. Восени 2010 року інтернет завмер в очікуванні “вбивці Facebook”, і раз-у-раз з’являлися нові повідомлення в ЗМІ про дату запуску цього сервісу.

Але, як бачимо, цього так і не відбулось. Мало того, новинарний потік на цю тему практично припинився ще на початку грудня 2010 року. Історія про Google Me не лише була затьмарена новинами про Android, Chrome OS, Chrome Web Store, Google eBookstore, Google Nexus S, а й просто не мала ніяких підстав для обговорення.

Ми можемо розглядати два варіанти: або це так зване “затишшя перед бурею”, і в цьому році Google здивує всіх, відкривши свою соціалку, або ж це все було маячнею, зітканою з чуток та новин. Єдиний факт, який залишається достовірним – це те, що Google придбала кілька соціально-ігрових компаній, отримавши їхні здобутки та спеціалістів. Поки що ми так і не помітили, щоб їхня робота зіграла важливу роль при запуску будь-якого з проектів компанії за останні півроку. Тому або це була робота на перспективу, або ніякої соціальної мережі від Google не існує.

Найбільша соціальна мережа у світі, Facebook, налічує близько 600 млн користувачів на даний момент. Залучити таку кількість людей до нового сервісу за короткий час – задача вкрай нелегка. Але й не можна стверджувати, що неможлива – колись і MySpace, здавалось, ніхто не переможе, а насправді все  обернулося інакше. Тому нас має цікавити скоріше не кількість користувачів, які може здобути ефемерна соціальна мережа від Google, а її характер.

Зважаючи на численну кількість сервісів Google, справа за меншим – створити  цікаву платформу, де переваги цих сервісів можна було б об’єднати в одне ціле та використати для соціальної мережі. Єдина важлива складова – ігри – до осені 2010 року в Google була досить слабо розвинута, але з покупкою таких компаній, як Slide, проблема зникла. Якщо ідеологам “Google Me” вдасться створити продукт, який враховуватиме інтереси сучасної аудиторії, то його успіх цілком можливий.

А що думаєте ви з цього приводу (якщо вашого варіанту немає – буду радий прочитати його в коментарях)?

1. Politiko.com.ua – політична соціальна мережа
2. Пошта від Facebook зможе потіснити Gmail? [Опитування]
3. Google запускає свою соціальну мережу – Google People

Після кожного Нового року в мене є традиція… ні, не йти в баню з друзями, а згадувати, які нові сервіси запустив Google, і які з них ви, можливо, ще не встигли відвідати.

Серія статей “Сервіси Google, про які ви не здогадувались” була розпочата ще у 2007-му році, і дотепер одного випуску на рік зазвичай достатньо, щоб показати всі ті цікавинки, що створив Google. Звісно, якщо відкинути популярні та загальновідомі сервіси, такі як Google Maps або Picasa, залишається насправді небагато проектів, якими керує Google. Кілька таких – в сьогоднішньому огляді.

Google у реальному часі – це один з різновидів звичайного пошуку Google, який, тим не менш, має власний домен. Користувачі можуть шукати будь-яку інформацію в реальному часі, а результати будуть підвантажуватися з твітера по мірі їх публікації в інтернеті. Окрім того, при розширеному пошуку можна вказати додаткові параметри – часові рамки, мову, регіон, та інші.

Якщо ви не в курсі, то Google не міг встояти перед таким трендом, як сервіси для скорочення посилань, і створив власний аналог – Goo.gl. Його можуть використовувати деякі твітер-клієнти, а також цей сервіс автоматично вбудований в Google Maps – якщо раніше щоб поділитися лінком, треба було копіювати дуже довге посилання, то тепер воно скорочується через goo.gl. Статистика кліків в goo.gl є публічно доступною.

Google давно закрила свій колишній сервіс запитань та відповідей, але якимось чином російському підрозділу компанії, Google Russia, вдалося запустити власний аналог – лише для жителів Росії. Тим не менш, сервіс Модератор доступний і для українців. Принаймні, додати своє питання у вас вийде – а як буде далі, невідомо поки що

Google включився в боротьбу з геосоціальними сервісами, запустивши власний проект – Places. Google Places орієнтований більше на бізнес-аспект геосоціальних сервісів і дозволяє  користувачам переглядати, оцінювати, та залишати відгуки до популярних місць, наприклад, ресторанів, кафе, готелів, тощо. Hotpot є підсервісом Places, а користуватися ним можуть і користувачі стандартних комп’ютерів та лептопів. Сервіс автоматично визначить ваше місцеположення та запропонує залишити кілька відгуків.

Довгоочікуваний Google ebookstore було запущено відносно нещодавно – наприкінці 2010 року. Як завжди, новинка не є доступною для жителів України. Щоправда, тут не все так погано: ми можемо переглядати всі позиції книжкового магазину, а ті, які є безплатними – вільно завантажувати (точніше, безплатно “купувати”). Якщо добре пошукати, то в магазині Google можна знайти дійсно цікаві речі.

Про Chrome Web Store я вже писав у грудні, але з того часу магазин додатків суттєво розширив свій асортимент – як серед платних, так і серед безкоштовних програм. Нагадаю, власники браузеру Google Chrome можуть завантажувати та купувати спеціальні веб-додатки з цього каталогу, і встановлювати їх на свій браузер. Програми будуть синхронізовані між усіма ПК, на яких ви користуєтесь Google Chrome. Мій улюблений додаток – Super Mario

На цьому все. Якщо ви знаєте інші сервіси Google, про які не знають інші люди – буду радий, якщо ви поділитеся ними в коментарях.

1. Сервіси Google, про які ви не здогадувались. Частина перша.
2. Сервіси Google, про які ви не здогадувались. Частина третя
3. Сервіси Google, про які ви не здогадувались. Частина друга.

7 грудня Google презентував магазин додатків для свого браузера Google Chrome та майбутньої Chrome OS. Chrome Web Store перетворює ваш браузер не просто в програму для користування інтернетом, а у щось значно більше. Що саме, я і сам поки що не можу сказати Але впевнений в одному: завдяки синхронізації, простоті використання та великої різноманітності додатків, браузер тепер може бути для вас значно кориснішим. Він перетворює інтернет-сервіси у програми, які мають лише одну вимогу – наявність Google Chrome, і є незалежними від операційної системи.

Щоб отримати можливість користатися Chrome Web Store, вам потрібно оновити ваш браузер до останньої версії і після цього зайти на сторінку chrome.google.com/webstore. В цьому матеріалі ви побачите 5 найцікавіших додатків з цього магазину, які варто спробувати в першу чергу.

The New York Times

Відома американська газета створила спеціальну версію свого видання для Chrome Web Store, і не помилилась. Тепер всі можуть знати, як повинно виглядати достойне інтернет-видання. Всі новини структуровані за категоріями, а переглядом можна керувати з клавіатури. Дизайн додатку також можна налаштувати під себе. Під час читання новин від NYT закрадається думка, що українські ЗМІ нездатні створити щось подібне.

Tweetdeck

Tweetdeck є досить популярним клієнтом для твітера, який має чудову функціональність і буквально нашпигований всілякими можливостями. Щоправда, він працює на Adobe AIR, і багатьох людей це відлякувало від роботи з програмою. Тепер Tweetdeck доступний і в якості веб-додатку. Програма написана на HTML5, але не зважаючи на це, має майже всі ті самі функції, що і старший аналог. Ретвіти, приватні повідомлення, кілька екаунтів, закладки, та багато іншого.

Wikihow Survival Kit

Wikihow Survival Kit – це надзвичайно цікавий додаток з чималим обсягом інформації. Wikihow містить набір статей, які стосуються різноманітних випадків у житті – як зупинити кров із носа, як відігнати зграю собак, та багато інших корисний речей, які дійсно можуть стати в нагоді. Додаток інтегровано з соціальними мережами, тож ви зможете поділитися цікавою інформацією з друзями. Якщо ви добре знаєте англійську – тоді вперед.

Quick Note

Quick Note повинен сподобатися блогерам, копірайтерам, а також усім, хто просто любить писати – інтерфейс цього додатку справді нагадує паперовий записник. В ньому ви залишаєтеся один на один з вашими думками, і викладаєте все, що хотіли б написати.

Google Pacman

Якщо ви пам”ятаєте, в першій половині цього року одного разу логотип Google було замінено на стару добру гру Pacman. Всім користувачам пошуковика тоді це дуже сподобалось, і лише пізніше з”ясувалося, що зміна логотипу призвела до мільйонних збитків у компаніях, співробітники яких гралися в інтернеті, замість того, щоб працювати. Але зараз вже не треба заходити на Google, щоб пограти у Pacman – він може оселитися у вашому браузері

В цьому короткому огляді були згадані лише ті додатки Chrome Web Store, які є безкоштовними, і які є справді додатками. Варто зауважити, що в магазині чимало програм є не зовсім справжніми – це стосується, наприклад, більшості офіційних додатків Google (Gmail, Google Reader, Google Maps), оскільки, після їх встановлення на вашій домашній сторінці хоч і з”явиться іконка, та вона буде просто вести на URL-адресу вказаного сервісу. Фактично такі додатки є нічим іншим, як більш зручною формою закладок, які ведуть вас на улюблені сторінки. Також не були згадані платні додатки – їх у Chrome Web Store небагато, але вони є. Тим не менш, жителям України поки що проблематично оплатити такі програми. В магазині є чимало ігор, які я ще не встиг спробувати.

Тому буду радий, якщо ви поділитеся в коментарях цікавими додатками, які встановили у свій браузер.

За підтримки: Игры и программы для сенсорных телефонов Nokia и Samsung

1. 10 найкращих додатків Firefox
2. Google презентує Google Wave
3. Apple робить перший крок на ринку мобільної реклами

Специально для автолюбителей – автомобильный информационный портал с интересной информацией

Сьогодні Facebook повинен презентувати власний поштовий сервіс – принаймні, саме про це кілька днів тому написав блог Techcrunch. Нібито і домен уже зареєстрували короткий – fb.com, і сама сторінка mail.thefacebook.com підказує нам про майбутній сервіс.

Новина не стала сенсаційною, оскільки про подібні плани соціальної мережі (і не лише Facebook, а й Вконтакте, до речі) повідомлялося і раніше. Схоже, що лише тепер плани дійсно будуть втілені в життя. В інтернеті одразу ж розгорнулися палкі дискусії на цю тему – прихильники соціальної мережі стверджують, що новинка вб”є традиційні поштові сервіси, оскільки на Facebook найбільша база людей – понад 550 млн у всьому світі. Опоненти ж вірять в те, що люди не зможуть повністю відмовитись від традиційної пошти, яка вже стала еталоном інтернет-спілкування.

Що ж буде насправді? Звісно, план “захоплення Всесвіту” і пересадження людей на тотальний Facebook – пошту, чати, новини, фото та інше – виглядає правдоподібно. Це може бути досить зручно – отримувати всі потрібні тобі сервіси в одному місці. Але чомусь неохоче віриться в можливість узурпації інтернету одним Facebook. Зрештою, саме з поштою йому доведеться серйозно попрацювати – адже один факт її запуску ще не означатиме, що люди одразу ж її почнуть використовувати.

Однією з найважливіших причин, чому люди вкрай рідко змінюють свій поштовий сервіс, називають неможливість перенесення контактів, які накопичилися за довгий час спілкування. Минулого тижня в історію протистояння між Google та Facebook вписали ще одну історію: Google змінив правила використання свого Google Contacts API. Відтепер сторонні сервіси не мають можливості вільно завантажувати список контактів з поштовика Gmail, не надаючи у відповідь власні дані.

Ця міра була направлена конкретно проти Facebook, адже саме така функція під назвою Friend Finder дозволяла легко імпортувати контакти з Gmail і знайти ваших друзів в соціальній мережі. Щоправда, програмісти Facebook, швидко отямились, і, як було написано в одному з видань, “показали Google середнього пальця”, запропонувавши користувачам Gmail вручну завантажувати файл з контактами собі на ПК, після чого його можна імпортувати в Facebook.

Так-от, користувачі, які вже місяцями, а то й роками користуються Yahoo! Mail, Hotmail, або Gmail навряд чи захочуть залишати колосальні бази даних зі своєю кореспонденцією та контактами, лише задля того, аби використовувати пошту на Facebook. Навіть якщо останній пропонує їм півмільярда людей на блюдечку. Підтвердження своїх думок я знайшов в статті від засновника блогу Mashable, який вважає, що бізнес-користувачі ніколи не перейдуть на пошту від Facebook, якою б цікавою вона не була.

За останні кілька років в інтернеті все змішалось – якщо раніше було чітко зрозуміло, хто чим займається (Google шукає, Facebook з”єднує з друзями), то зараз все далеко не так однозначно. Спроби Facebook потіснити своїх конкурентів запуском поштового сервісу можуть стати для нього тим, чим для Google стали сервіси Wave та Buzz – тобто невдачею. Facemail не зможе вбити Gmail або Hotmail – лише так, трошки вколе, напевно.

А ви готові перейти зі свого теперішнього поштового сервісу на аналогічний від Facebook?

Взять в аренду видеокамеру онлайн. Лучшие видеокамеры аренда недорого. Прокат игровых приставок.

1. Gmail Labs – експериментальні функції поштового сервісу
2. Gmail став третім за величиною поштовим сервісом США
3. Facebook купив FriendFeed