Blogoreader – українська блогосфера та інтернет » історія

Сайти, що змінили світ: LinkedIn

Сергій Пішковцій — Wed, 14 Apr 2010 05:31:45 +0000

Постовий: Watch slam dunk contest 2010 at SlamDunks.TV
LinkedIn – це соціальна мережа для встановлення ділових та бізнес-контактів. Проект був заснований ще у грудні 2002 року, і запущений у травні наступного року Рейдом Хоффманои, який зараз займає посаду голови правління компанії. Теперішній CEO LinkedIn – Джеф Вейнер, який прийшов у компанію з Yahoo.

Станом на початок 2010 року ця соціальна мережа налічувала більше 60 мільйонів зареєстрованих користувачів з більш ніж 200 країн, що робить її прекрасним інструментом для пошуку ділових контактів. Адже в LinkedIn зазвичай реєструються саме для цього – для встановлення бізнес-зв”язків, а не розваг чи активного спілкування. Цю нішу вже давно відібрав Facebook, що цілком закономірно.

В LinkedIn можна не лише “френдити” всіх підряд, а й писати власну історію зміни робочих місць. В цьому плані ваш профіль може бути використаний як певного роду резюме: на одній сторінці зібрана інформація про всі ваші місця роботи , і, відповідно, досвід, а також рекомендації від спеціалістів вашої сфери діяльності. Щоб попросити у ваших контактів рекомендації, досить перейти на окрему сторінку з відповідним функціоналом.

Окрім того, LinkedIn володіє інструментами для пошуку роботи/створення вакансій, а також утворення тематичних груп за інтересами. Як мені здалося, єдиним недоліком цієї соціалки є її статичність – вона є скоріше титульною сторінкою, яку змінюють лише кілька разів на рік, при появі нових позицій у резюме людини.

Похідними соціальними мережами від LinkedIn, які з”явилися на нашому просторі, стали Мой Круг від Яндекса та Profeo. Про популярність останньої сказати вже нема чого, на жаль.

Корисні посилання:

Сайти, що змінили світ. Twitter

Сергій Пішковцій — Sun, 22 Feb 2009 23:02:11 +0000

Сьогодні ми поговоримо про "rising star" останнього року, про сервіс, котрий в буквальному сенсі зірвав дах тисячам людей на всій планеті. Ім’я цього феномену – Twitter.

Що таке Twitter? В першу чергу Твіттер – це соціальна мережа та сервіс мікроблоггінгу. В перекладі з англійської, слово twitter означає щебетати, балакати. Суть Твіттера полягає в тому, що кожен користувач може написати коротке повідомлення до 140 символів, використовуючи як безпосередньо сайт сервісу, так і через SMS або сторонні розробки, спеціально призначені для цього (наприклад, твіттер-клієнти для браузерів). Відповідно, ваші друзі прочитають це на своїх головних сторінках, де відображається загальний потік повідомлень тих, кого вони "зафоловили". Зафоловити – означає додати когось до списку спостережуваних, тобто приєднатися до списку читачів цього твіта.

Твіттер заснували в березні 2006 року Jack Dorsey, Noah Glass, Biz Stone, та Evan Williams. Початковою ідеєю проекту була така: сервіс мав дати можливість користувачам відповісти лише на одне питання: "Що ти зараз робиш?". Першою робочою назвою була обрана twittr, по аналогії з іншим популярним web 2.0-сайтом, Flickr. 22 квітня 2008 року розробники презентували ще одну мовну версію сайту – японську. Японська мова посідає друге місце за популярністю після англійської. На відміну від останньої, японська версія сервісу фінансується за рахунок реклами. Тому дотепер ви не побачите жодного банеру в Твіттері, якщо ним користуєтесь.

The Wall Street Journal писав у 2007 році:

Такі соціальні сервіси викликають змішані почуття у технологічно кмітливих людей. Фани кажуть, що це – хороший спосіб тримати зв"язок зі своїми друзями. Але чимало користувачів починають відчувати себе занадто сполученими – вони витрачають все більше часу на перевірку онлайнових статусів, отримують більші рахунки за послуги мобільного зв"язку, та змушені перестати оголошувати кожен раз, чим вони будуть обідати.

Головною проблемою Твіттера, загалом, як і всіх подібних швидкозростаючих стартапів, було технологічне підгрунтя. Ряди користувачів сервісу поповнювалися з космічною швидкістю, і це вимагало чималих ресурсів для підтримки uptime серверів. В 2007 році цей показник становив 98%. В 2008 році, з переходом на сервери Amazon S3, таких проблем поменшало.

Новий виток популярності Твіттера трапився в січні 2009 року, коли пасажирський літак зіткнувся зі зграєю птахів і був змушений здійснити вимушену посадку на річку Гудзон прямо посеред Нью=Йорка. Приводнення обійшлося на диво без жертв, а перше фото літака на воді було зроблено за допомогою iPhone одного з свідків аварії, і опубліковано в Твіттері швидше за будь-які ЗМІ. Ось воно:

Зараз Твіттер – це не лише засіб спілкування з друзями чи просто цікавими людьми, а й дуже потужний спосіб онлайн-комунікації. Не дарма Барак Обама, новообраний президент США, взяв на озброєння Твіттер під час виборчої кампанії, і не прогадав. В Твіттер приходить щораз більша кількість компаній, оскільки вони розуміють, що ігнорувати таке масштабне social media неможливо або нерозумно. Досить глянути на тепми зростання пошукових запитів, щоб зрозуміти це:

На цьому все. А ви не забувайте, що Блогорідер також є на Твіттері, тож поспішайте зафоловити цей твіт та дізнаватися цікаві новини з інтернету, не виходячи за межі улюбленого севрісу.

Читайте також:

Стаття опублікована в рамках серії "Сайти, що змінили світ".

Спонсор запису: насвітлення фотопластин в києві 5 виступів Стіва Джобса

Сайти, що змінили світ. Facebook

Сергій Пішковцій — Fri, 19 Dec 2008 02:42:36 +0000

Запускаючи 4 лютого 2004 року сайт для спілкування студентів, його розробник, Марк Цукерберг, напевне і не мріяв про те, що його проект за 5 років стане однією з найбільших у світі соціальних мереж, а сам автор – наймолодшим за всю історію мільярдером. Втім, щоб це все здобути, проекту Facebook ще треба було пройти нелегкий шлях.

Фейсбуку випала роль стати піонером та прообразом сучасних соціальних мереж, на основі якого і базуються інтерфейси користувачів та соціальні зв”язки. Бо провідною ідеєю проекту стала мета – об”єднати всіх студентів Гарварда, де вчився Марк, у мережу, надавши їм всі можливості для спілкування. Відповідно до цього відбувалася і реєстрація – спочатку приєднатись до Facebook можна було, лише маючи поштову скриньку в домені .edu, що мало підвтердити ваш статус студента чи школяра. Однак проект швидко здобув чималу популярність, і тому з часом постало питання про вільний доступ до реєстрації всіх без винятку бажаючих. У 2005 році Фейсбук відкрив свої двері для всіх охочих.

Головною особливістю мережі стала можливість зібрати до купи усіх своїх друзів – як і давніх, шкільних, або просто з тими, з ким давно втратив зв”язок, так і з теперішніми, а також знайти нових. Окрім того, заповнюючи свій профіль, учасник міг вказати ту чи іншу інформацію про інтереси, захоплення, що давало можливість відвідувачам його сторінки порівняти свої смаки. Користувачі отримали змогу спілкуватись – як приватно, через повідомлення, так і публічно – на власних “стінах” (wall) так і в тематичних групах, додавати фото, а пізніше – і аудіо та відео. Це зробило Facebook надзвичайно популярним – даючи своїм користувачам найпростіше у легкій та доступній формі, він швидко набирав обертів. Вже за рік свого існування сайт здобув понад мільйон прихильників. І вже тоді пішли перші інвестиції – у розмірі 500 тисяч доларів, а потім 12,7 мільйонів та 27,5 мільйонів доларів.

У 2006 році поповзли чутки про можливий продаж компанії, адже у 2005 за $580 мільйонів була продана соціальна мережа MySpace. Спочатку невідомий покупець запропонував 750 мійльонів доларів за Facebook, а пізніше Yahoo висловила бажання придбати соціалку за майже 1 мільярд доларів. Однак Марк… відмовив усім, запевнивши, що Facebook не буде продано і проект не вийде на IPO найближчим часом, оскільки це не є у фокусі діляьності компанії. Ще через рік дедалі більше корпорацій виявили бажання придбати хоча б частку акцій Фейсбуку. І у 2007 році відбулася знакова подія – Microsoft придбав всього 1,6% акцій за 240 мільйонів доларів, тобто Facebook було оцінено в астрономічну суму – 15 мільярдів доларів. Можливо, ця сума була перебільшена, однак Microsoft окрім цього, отримав договір на продаж реклами.

Зараз Facebook приносить дохід понад 20 мільйонів доларів щомісяця. Ви могли подумати, що сторінки соціальної мережі просто-таки завішані банерами, однак це не так. Було апробовано багато способів монетизації, але найбільші прибутки приносять так звані платні групи для компаній, в яких відбувається промоушн їхніх продуктів, а також різноманітні платні сервіси. Наприклад, кожен учасник Facebook може придбати для свого друга подарунок у інтернет-магазині.

На даний момент Facebook активізував свою діяльність поза межами США. Зокрема, інтерфейс соціалки було перекладено на кілька мов, в країнах яких і відбувається просування сайту. Однак не всюди цей процес є успішним – адже з початку свого існування на основі Facebook було створено чимало аналогічних проектів-клонів, котрі так само базувались на пошуку та спілкуванні з друзями. В деяких випадках навіть доводилося мати справу з судовими позовами. Наприклад, в Росії (та Україні також) найпопулярнішою соціальною мережею є сайт ВКонтакте, що створює проблеми для просування там російськомовної версії Фейсбуку.

Як би там не було, Facebook – один з найуспішніших сайтів в історії інтернету, користувачами якого вже є понад 500 мільйонів людей. І ця цифра продовжує збільшуватись, приносячи її авторам чималі прибутки, а користувачам – нові можливості спілкування з друзями.

hellveen, спеціально для Блогорідера.

Читайте також:

Людина і соціальні мережі – еволюція відносин

Перспективи і тенденції соціальних мереж

Спонсор запису: Работа в Одессе управление строительными проектами автоинструктор

Сайти, що змінили світ. YouTube

Сергій Пішковцій — Mon, 15 Sep 2008 03:21:36 +0000

YouTube уже давно де-факто став синонімом слова відео в інтернеті. Тому коли ми кажемо "знайти відео", то розуміємо під цим "знайти відео на YouTube". Як компанія добилася таких шалених успіхів та всесвітньої популярності, йтиметься в сьогоднішній статті.

Компанія була заснована в лютому 2005 року трьома колишніми співробітками PayPal – Чадом Херлі, Стівеном Ченом, та Джейвдом Карімом.. Перше відео було завантажено вже 23 квітня 2005 року. Youtube розвивався надзвичайно стрімко – кількість користувачів зростала, разом з кількістю завантаженого відео, котре розповсюджувалось у найвіддаленіші куточки галактики від назвою інтернет. А у листопаді 2006 року Google купила цей відеосервіс за фантастичну суму – 1,65 мільярдів доларів. Ця угода і досі залишається однією з найдорожчих у сфері інтернету.

Youtube ще на самому початку свого існування взяв формат .flv Flash Video як основний. Фактично всі плеєри та відео, котрі ви дивитесь на сайті – це звичайний флеш. Така концепція дозволила вирішити проблему різних форматів на різних комп"ютерах – адже досить однієї установки Adobe Flash Player для браузеру, і ви зможете дивитись відео. За останні роки з"явилось чимало сервісів, котрі є допоміжними до Youtube – наприклад, сайти для скачування відео з хостингу, плагіни до браузерів, та багато іншого. Як скачати відео з Youtube.

В чому ж полягає такий шалений успіх цього сервісу? Адже подібні відеохостинги були як до нього, так і після, але практично жоден з них не може стати суперником Youtube. Справа в тому, що автори проекту виробили універсальну, функціональну та зручну модель сервісу, котра довзолила здійснити ключові операції з відео – швидко його завантажити на сервери, автоматично переконвертувавши в один формат, створити єдиний HTML-код, скористуватися яким може навіть новачок в інтернеті, щоб розповсюдити відео. Саме тому ролики стали такі популярні в блогах та соціальних мережах. Можна навіть сказати, що це була революція у сфері онлайнового відео.

Звісно, без проблем не обходиться. В основному більшість негараздів, що супроводжує YouTube, становлять судові справи за порушення авторських прав. Так, судова боротьба з медіагігантом Viacom протягом 2007-2008 років коштувала керівництву багато чого. Адміністрація мусить вести постійний нагляд за порушенням авторських прав, та підчищати ті відео, що порушують закони – показуючи насильство, порно чи щось інше, несумісне із законодавством.

Youtube уже давно не просто відеохостинг чи сервіс для викладання свого відео. Це велика потужна система, котра становить конкуренцію традиційним медіаринкам та телебаченню. Джерело новин "з перших вуст", джерело натхнення та місце приємного проведення часу, де ви можете спостерігаючи комедійні чи науково-популярні сюжети.

На цьому все. Про захоплюючі історії інших компаній ви можете прочитати у серії статей "Сайти, що змінили світ".

Сайти, що змінили світ. Yahoo!

Сергій Пішковцій — Fri, 27 Jun 2008 04:21:00 +0000

Давненько не було записів з цієї серії. Власне кажучи, і сайтів такого великого значення не надто багато. Сьогодні, наприклад, ми поговоримо про Yahoo!.

На даний момент компанія Yahoo! є досить різноплановою, проводячи діяльність у багатьох сферах сучасного інтернету – від найпершого завдання – пошуку – до пошти, мессенджерів, відповідей, та всього іншого. Хоча зараз Yahoo переживає не найкращі часи. За даними компанії RKG, протягом 2007 року доля цього пошуковика постійно знижувалась – від 22% на початку 2007 року до 16-17% наприкінці. В той час як Google непохитно зростав з 70% до 76%. Яка історія розвитку Yahoo і чому колись могутня компанія потроху втрачає свої позиції?

Yahoo! була заснована в січні 1994 року аспірантами Стенфордського університету Джеррі Янгом та Девідом Філо. За свідченнями самих засновників, назву вони взяли з книги Джонатана Свіфта "Мандри Гуллівера". Справи пішли вдало, і вже до кінця 1994 сайт отримав мільйон унікальних відвідувачів, що на той час, як ви здогадалися, було багато. Згодом з"явилисяі перші інвестори – "Секвойя Капітал", а Джеррі та Девід вирішили оформити Yahoo як торгову марку. Однак таке ім"я вже було зайняте маркою соуса для барбекю, тож до своєї назви засновники просто додали знак оклику. Тепер назва пишеться саме так: Yahoo!

Як і багато тогочасних пошуковиків, сайт Yahoo! згодом перетворився на портал з різноманітними можливостями. Поряд з тим, як Yahoo, MSN, Lycos, Excite невпинно росли, маленькі компанії поглиналися цими гігантами. Саме з такого придбання почалася історія сервісу Yahoo! Mail, який був створений після придбання Four11. Така ж доля очікувала і на ClassicGames i eGroups, що потім стали, відповідно, Yahoo! Games та Yahoo! Groups.

Однак швидке зростання було перервано під час так званого "буму доткомів", про який, ви вже можливо чули. Він стався 10 березня 2000 року, коли сотні ІТ-компаній через тотальне падіння біржового індексу NASDAQ збанкрутували або були продані, а керівники були посаджені до в"язниць за розтрату коштів.

Yahoo! стала однією з небагатьох компаній, котрі не лише вижили після подій 2000 року, а й продовжили свою діяльність, хоча їх акції були на історично низькому рівні. Протягом 2001-2005 років Yahoo постійно впроваджував нові сервіси, а також допрацьовував існуючі, щоб не відставати від конкурентів. Поступово з"явилися AJAX-прийоми та перші натяки на соціальність і web 2.0. До речі, від 2000 до 2004 року між Yahoo! та Google була укладена домовленість щодо використання технології останньої у пошуку. Тобто тільки у 2004 Yahoo! перейшла на власну пошукову машину.

Поглинання та покупки не припинились, хоч і були не такими частими. 20 березня 2005 був куплений фотосервіс Flickr, а 9 грудня того ж року – сервіс закладок del.icio.us. Це, напевно, найбільші поглинання Yahoo!. Тим не менше, вони не змогли зупинити повільного падіння компанії. Конкуренція з Google сильно послабила Yahoo!. Дійшло до того, що в січні 2008 року керівництво було вимушене звільнити 1000 спіробітників (всього там працювало 14 тисяч людей). Саме тоді і надійшла пропозиція від Microsoft. Тепер поглинути вже хотіли саму Yahoo!. Після кількамісячної боротьби та тяганини з Microsoft Yahoo! відмовилась продатися за 44 мільярди доларів і навіть за 50. Цей конфлікт дещо підвищив вартість акцій компанії Джеррі Янга та Девіда Філо, а також вніс суттєве "потепління" у відносинах з Google.

Якби там не було, але Yahoo! і досі залишається у п"ятірці найвідвідуваніших сайтів світу. І хоча фінансові показники не вражають, але компанія справді має сильний потенціал. І якщо зможе докласти певних зусиль, то обов"язково досягне мети.

Зображення – Вікіпедія, Новинар

hellveen, спеціально для Блогорідера.

Сайти, що змінили світ. Livejournal

Сергій Пішковцій — Wed, 07 May 2008 04:45:00 +0000

Жежешечка, як дехто її ніжно називає, була одною з перших потужних спільнот, котрі мали неабияку популярність на теренах як України, так і СНД в цілому. Живий Журнал став для багатьох людей не лише інтернет-забавкою, способом висловлення думок, а й місцем знайомства, надбання нових знайомих, друзів, можливо навіть коханих. І залишається таким і зараз. Так що ж таке Livejournal – блоговий сервіс, соціальна мережа чи взагалі щось інше? Саме про нього сьогодні і йтиме мова у рубриці про найкращі сайти світу.

Історія Живого Журналу розпочалась ще в 1999 році, коли не було сучасних соціальних мереж, стартапів, а великий Google був маленьким сервером в гаражі двох студентів. Засновник ЖЖ, Бред Фіцпатрік винайшов універсальний, як йому здавалось, інструмент для зв’язку з друзями. Відтепер кожен, хто забажає, міг публікувати в інтернеті власні думки та матеріали у своєму блозі, а також брати участь в різноманітних спільнотах. Саме цим механізмом і була закладена базова функціональність сервісу, котра з невеликими доповненнями і дійшла до наших днів. Хоча блоги Живого Журналу не дуже підпадають під саме визначення терміну блог, вони є скоріше персональними щоденниками, хронографами, котрі фіксують людські думки та переживання. Адже саме такий тип записів є переважаючим на ЖЖ. Суто тематичних блогів, котрі поширюються зараз на стенд-елоунах, там практично немає. Система соціальних зв"язків у ЖЖ побудована дещо іншим чином, особливим та відмінним від сучасних соціальних мереж. Користувач тут не збирає контактів та не пише на "стінах" у профілях інших людей. Кожен може мати друзів – в один клік юзера ЖЖ можна додати собі в друзі. Тоді він буде бачити ваші записи "тільки для друзів", а ви зможете читати його записи разом з записами всіх інших ваших френдів одним потоком на спеціальній сторінці. Це називається френдстрічка. Ну і, само собою, система коментування записів.

В ЖЖ існує кілька видів аккаунтів, з різними можливостями. Найпершими були безкоштовні або базові рахунки. У них не було занадто багато функціональності, тобто все найнеобхідніше надавалося користувачу безкоштовно. До речі, до 12 грудня 2003 року до ЖЖ можна було вступити виключно по запрошенням. 18 квітня 2006 року з"явилися розширені аккаунти – на вашому блозі показувалась реклама (тематику якої обирав сам користувач), і, відповідно, вам надавалися взамін дещо розширені можливості для блоггінгу. Ну, і як водиться, платні рахунки – без реклами, з широкими правами та вольностями.

Бред Фіцпатрік, автор Живого Журналу, продав свою невеличку компанію, котра займалась підтримкою сервісу, компанії Six Apart у січні 2005 року. Не пройшло і року, як до справи підключилася російська компанія "СУП". Спочатку між Six Apart та СУПом була укладена угода про надання екслюзивних прав російській компанії для обслуговування кириличного сегменту ЖЖ (відповідно, й українського також). А вже 3 грудня 2007 року, як багато хто з вас пам"ятає, американці повністю віддали ЖЖ СУПу. Сума угоди не розголошувалась, однак, за оцінками експертів, вона могла становити від 30 до 100 мільйонів доларів. Керівництво СУПу одразу ж зіткнулося з критикою у свій бік щодо функціоналу та реклами в щоденниках. Однак це були лише "квіточки" у порівнянні з тим невдоволенням, котре прокотилося ЖЖ-шною блогосферою після відміни безплатних аккаунтів для нових користувачів. Тобто СУП не залишила ніякого іншого вибору юзерам – або розширені рахунки з рекламою, або ж взагалі платні. Згодом Яндекс провів дослідження, в ході якого виявив, що близько 15% аккаунтів підтримали так званий "День мовчання" – 21 березня 2008 року, коли багато хто відмовився на день писати що-небудь у свій блог, а дехто взагалі на день видалив аккаунт.

Саме технічна "несучасність" та несформовані методи для монетизації ЖЖ і примусили Six Apart продати блогосервіс росіянам. Тепер американці займаються підтримкою своїх продуктів Movable Type, Typepad, Vox.com.

Не зважаючи на проблеми, ЖЖ і досі користується великою популярністю. Хоча точно підрахувати кількість аккаунтів для того чи іншого мовленнєвого сегменту виявилося не надто можливим, статистика така: на кінець березня 2008 року всього є більше 15 млн. рахунків, з яких 3 млн. 200 тисяч – американські, 550 тисяч – російські, та 72 тисячі – українські. ЖЖ і досі залишається для уанету важливим інструментом та засобом для спілкування і висловлення власних думок.

hellveen, спеціально для Блогорідера.

Сайти, котрі змінили інтернет. Last.Fm

Сергій Пішковцій — Wed, 27 Feb 2008 05:00:00 +0000

Музика – одна з найцікавіших і найприбутковіших ніш в сфері інтернету. В цьому можна переконатися, якщо поглянути на популярний соціально-орієнтований сайт Last.Fm.

Історія. Те, що ви бачите зараз, є результатом об’єднання двох напрямів – Аудіоскроблера та, власне, Ласт.фм, котрі злилися у 2005 році. Проект "останнього радіо" (саме так дослівно перекладається вираз Last.fm) був заснований ще у 2002 році, що на кілька років раніше за всі популярні сучасні соціальні проекти, чотирма розробниками з Австрії та Німеччини. В самій основі проекту стояв принцип, згідно якого динамічні плейлисти генерувалися автоматично, залежно від уподобань користувача та схожості музики. В той же час Аудіоскроблер, проект Річарда Джонсона, вибудовував профілі на основі прослуханої музики, генеруючи чарти. Обидва проекти працювали у тісній співпраці, що і призвело до їх об’єднання у Лондоні у 2003 році, а також повній інтеграції у вересні 2005 року.

Велике оновлення сайту було здійснене в середині 2006 року. З’явився новий графічний інтерфейс (до речі, не всім користувачам він сподобався), панель інструментів, а також програмне забезпечення для "скроблення" треків. Популярність сайту призвела до того, що у часи пікового навантаження за день могли бути заскроблені більше 10 мільйонів пісень. Скроблити – це значить записувати у свій профіль інформацію про прослухані пісні, після чого на вашому аккаунті з’являться дані про треки, які ви слухали найчастіше за певний період часу.

В той же час почали з"являтись іншомовні версії сайту. Наразі їх 12, серед яких і російська.

27 квітня 2007 року Last.Fm був куплений корпорацією CBS за 140 мільйонів фунтів стерлінгів ($275 млн) з умовою того, що старий менеджмент залишиться й надалі працювати в проекті. Зараз Last.fm налічує 60 працівників, котрі зосереджені головним чином у Лондоні. Проект окуповується за рахунок реклами – як контексту Google Adsense, так і графічних банерів, а також платних рахунків і добровільних пожертв.

Суть соціальної мережі музичного спрямування Ласт.фм полягає, як вже зазначалось вище, у виявленні музичних смаків та базованих на цьому соціальних зв’язках. Крім стандартного скроблення, яке підтримується для більше двох десятків плеєрів, ви можете прослуховувати музику онлайн, наподобі інтернет-радіо. Досить ввести назву виконавця чи тег, і схожа музика лунатиме з ваших колонок. також на сайті донедавна були присутні більше 100 тисяч пісень, котрі вільні для завантаження. Для решти було накладено обмеження для прослуховування на сайті у 30 секунд.

Однак наприкінці січня 2008 року компанія змінила модель розповсюдження музики, і тепер, скоріш за все, ще більше пісень стануть вільними для завантаження, бо Last.fm буде виплачувати кошти виконавцям відповідно до кількості скачувань його пісень. Впорядкувати свої пісня ви можете за допомогою стандартних тегів а також кнопки "Круто". З прослуханих пісень можна складати плейлисти, а система автоматично вибудовує такі собі хіт-паради для вас. Користувач буде бачити, скільки разів він прослуховував ту чи іншу пісню, і таким чином буде видно його найулюбленіших виконавців. Соціальні зв’язки на Ласт.фм реалізовуються за допомогою Друзів, Груп, Подій, а також обговорень у профілях виконавців. Знайти нових друзів можна у розділі сусіди, де показуються ті, хто слухає таку ж музику як і ви.

Всі ці багаті можливості реалізовуються за допомогою маленької програмки, котра працює у фоновому режимі, відслідковуючи ваші музичні вподобання і через яку музику можна слухати прямо з інтернету. "Важить" вона лише 5 мб.

Корисні посилання:

Читайте також у цій рубриці:

Ось і все. На вас чекає соціальна революція у сфері музики. Не забувайте повернутись до справжнього життя. А також підписатись на RSS Блогорідера. До зустрічі!

Сайти, котрі змінили інтернет. Feedburner

Сергій Пішковцій — Mon, 17 Dec 2007 05:00:00 +0000

Трохи довідки та можливостей, котрі ви можте отримати за допомогою Feedburner. Кілька цікавих фактів про сервіс:

Кількість потоків RSS: 1 166 268 (станом на 30.11.07)
Кількість авторів фідів – 661 850
Кількість подкастів – 164 045
Feedburner заснований венчурними фондами Mobius Venture Capital, Portage Venture Partners, Sutter Hill Ventures, Draper Fisher Jurvetson та Union Square Ventures.

Сервіс RSS-менеджменту Feedburner був заснований у 2004 році. А вже 3 червня 2007 року Google придбав компанію за $100 млн., зробивши безкоштовними ті функції, котрі раніше були виключно платними.

Feedburner являє собою сервіс управління підписками RSS – моніторинг читачів, детальна статистика, різноманітні доповнення. За його допомогою ви можете взнати точну кількість людей, що підписалися тим чи іншим способом на ваш RSS-канал чи подкаст. Наприклад, на помаранчевій кнопці справа ви можете бачити, що зараз 59 людей підписані на Блогорідер

Досвідчені користувачі помітили, що цей показник іноді коливається – протягом тижня, навіть протягом дня. Справа в тому, що не всі користуються онлайновими сервісами типу Netvibes або Google Reader. Є ще читачі, котрі мають оффлайнові програми типу FeedReader. Саме від того, чи був увімкнений комп"ютер, чи ні, і залежить загальна кількість читачів.

Для ефективнішої роботи Feedburner’a на вашому блозі є спеціальний плагін для WordPress – Feedburner Plugin, а також для Drupal. Хочете покласти різноманітні кольорові кнопочки для підписки на різні сервіси? Без проблем: оберіть в головному меню на feedburner.com Publicize => Chicklet Chooser. Все це, звичайно, після того, як ви "пропалите" (burn) свою RSS-стрічку за допомогою цього сервісу. Одним, словом, краще один раз спробувати, ніж сто разів прочитати.

П.С. Хочете отримати такий стікер, як на початку статті, абсолютно безкоштовно? Напишіть листа розробникам: Google c/o I Want A FeedBurner Sticker! 20 West Kinzie Street 9th floor Chicago, IL 60610 USA

Сайти, котрі змінили інтернет. Del.icio.us

Сергій Пішковцій — Wed, 28 Nov 2007 05:00:00 +0000

Сьогодні поговоримо про Del.icio.us, найвідоміший сервіс соціальних закладок.

З цим сервісом зберігати свої улюблені сайти стало набагато простіше: ви можете запостити їх в інетрнеті, і користуватись з будь-якого місця – як з роботи так і з дому. А тегування та пошук полегшують цю задачу. Поглянемо, звідки ж взялася ця ідея та хто її реалізував.

Del.icio.us – звичайний стартап, котрий був заснований Joshua Schachter і невдовзі через популярність його купила компанія Yahoo!. Сума договору невідома, однак експерти називають цифри від 15 до 30 мільйонів доларів, що, погодьтесь, небагато як для такого сайту. Для прикладу, YouTube був куплений за 1,65 млрд. доларів.

Назва сайту – суцільний словоморфний каламбур – delicious означає "чудовий", що було обіграно в інтернет-адресі, що розміщена в американській доменній зоні .us . Після цього чимало сайтів послідували цьому прийому. Однак 6 вересня Джошуа, автор сайту, повідомив, що незабаром адреса сайту буде замніена на звичайну, без крапок. Поряд з цим планується повний редизайн сервісу. Деякі подробиці нової версії вже показав TechCrunch.

Зараз кожен бажаючий може приєднатись до сервісу і перенести всі свої закладки в нет. Додавши до кожного URL опис та ключові слова, ви без проблем знайдете їх у потоці цікавих сайтів, а також побачите, скільки ще крім вас людей запостило цей сайт. Кому набридає щоразу заходити на del.icio.us щоб запостити сайт, передбачені спеціальні кнопки для браузерів, з якими "делішесування" буде зручніше.

На сьогодні все. До зустрічі!

До речі, ми вже говорили про

Flickr
Digg

Сайти, котрі змінили інтернет. Digg

Сергій Пішковцій — Fri, 12 Oct 2007 03:00:04 +0000

17 мільйонів відвідувачів щомісяця, власна модифікація для iPhone, рекламні угоди з Microsoft i Google. Так, це він. Це Digg.

Історія цього соціально-орієнтованого сайту починається в листопаді 2004 року.

Сайт був заснований американцями Kevin Rose, Owen Byrne, Kyle Stone, Ron Gorodetzky, та Jay Adelson в якості експерименту. Більшість з цих людей зараз відіграє важливу роль в проекті. Так як адреса dig.com вже була зайнята, то розглядались два варіанти назви – diggnation i digg. Вибір випав на другу, більш коротку та таку, що запам"ятовується. Початкова версія сайту не містила реклами взагалі, згодом, коли вже почала зростати популярність, була додана реклама Google Adsense. Нова версія сайту була запущена в липні 2005, де з"явилися списки друзів, новий інтерфейс. 26 червня 2006 року світ побачила третя версія сайту, більш мінімалістична та з упорядкованими категоріями.

Вся суть проекту заключається в тому, що читачі голосують за певні новини, блогпости, і ті, котрі отримують найбільшу кількість голосів, з"являються на першій сторінці, тобто "просуваються вверх" по рейтингу. Якщо новина не здобуде популярності, то з часом вона може бути видалена.

В третій версії категорії були спрощені, і тепер вони є такими: Technology, Science, World & Business, Sports, Entertainment, Gaming, з підкатегоріями.

За час свого існування сайт також піддавався критиці, котра була головним чином пов"язана з замовними статтями, спамом у мітках, та іншими неприємними речами, котрі, однак не применшили популярності сайту.

Сьогодні річний обіг проекту становить $1 млн.

Лінки по темі:

Digg.com

Digg міняє дизайн, 19.12.06

Пользователи Digg.com провели акцию борьбы с цензурой, 04.05.07

Microsoft заключила соглашение с Digg, 26.07.07