Beerplace, за задумом автора – це місце, де любителі хмільного напою можуть знайти корисну інформацію – новини зі світу пива, краш-тести закладів, карту пабів у столиці та багато іншого. На сайті створено список пивних закладів не лише Києва, а й Дніпропетровська, Одеси та Львова, тому відвідувачі можуть легко знайти місце, де варто провести час із друзями.

Одним з таких, наприклад, є Дороти паб у Києві з досить оригінальним інтер’єром та атмосферою дружніх посиденьок.

Таких оглядів на сайті Beerplace – кілька десятків, тож кожен знайде бар на свій смак для того, щоб провести там вечір у компанії друзів.

Щоб користувачам було легше обрати, в який заклад піти, Beerplace проводить краш-тести пивних барів, оцінюючи кожен з них за десятьма пунктами, серед яких і гостинність персоналу, і атмосфера закладу, і, власне, саме пиво. Завдяки цьому люди можуть поглянути на ресторан очима відвідувача, та відчути на собі усі його переваги або недоліки.

Все це супроводжується фоторепортажами з вечірок у пабах та відкриття ресторанів. Якщо вам захочеться чогось нового – то про відкриття пивного бару можна дізнатись зі сторінок Beerplace. Одним словом, любителі цього напою будуть задоволені.

А для тих, хто хоче знайти найближчий до нього бар, можна скористатися картою пивних закладів Києва.

На самому ж сайті заклади посортовані за чотирма ознаками: сортами пива, країною, в якому напій було виготовлено, місту України, де знаходиться той чи інший бар, а також типом пива. Таким чином, можна обрати заклад, в якому продаються, наприклад, сорти світлого пива або ж пива, виготовленого в Ірландії.

Якщо ви любите пиво, але не надто добре розбираєтесь в його марках та типах, вам в нагоді може стати бібліотека сайту, в якій опубліковано корисні матеріали на цю тему. Beerplace також має форум, де любителі пива можуть обмінюватись цікавою інформацією, обговорювати улюблені заклади та домовлятись про зустрічі.

Як бачимо, Beerplace є чудовим місцем для того, щоб знайти цікаві пивні заклади в Україні та весело провести в них час разом з друзями.

Запис розміщено на правах реклами

1. UA Webstar – окремий сайт
2. Як зробити сайт легким та зручним у користуванні
3. 25 шляхів покращити свій сайт

Як виявилось, за останні два роки навіть найбільші інтернет-майданчики уанету не змогли на 100% заповнити свої рекламні місця. Зокрема, зараз заповненість деяких з них становить всього 40% – удвічі менше, ніж перед розпалом кризи в 2008 році. Що привело до такого сумного стану української інтернет-реклами? Спробуємо розібратись.

Як пише АІН, головних причин кілька – конкуренція з російськими майданчиками, недооціненість інтернету та дешева реклама на ТБ. Парадоксально, але інтернет, з усіма його інструментами статистики та вимірюваннями – куди більш детальними, ніж ті, що пропонує телебачення, – все ніяк не може переконати рекламодавців у своїй надійності. Через це рекламні бюджети онлайну рік за роком залишаються скупими, і розподіляються між основними гравцями ринку, і, як бачимо, навіть після цього залишається багато вільного місця. У випадку відсутності реклами банерне місце або використовується для якогось внутрішнього просування (банери, що ведуть на цей же сайт), або на засадах доброчинності віддається на соціальну рекламу.

Обсяг ринку інтернет-реклами в Україні минулого року становив 280 млн. грн. (дані Всеукраїнської рекламної коаліції), але водночас гравці ринку вважають, що ця цифра недооцінена на третину. Правда це чи ні – невідомо, але зрозуміло одне – з такою кількістю сайтів і такими обсягами бюджетів рекламні майданчики ще довго не будуть заповнюватись на 100%. До цієї моделі рекламного уанету треба додати агенції, знижки для яких починаються з 30%, а інколи сягають і половини від початкової вартості реклами. Висновок напрошується один: будувати в уанеті проекти, які використовують виключно рекламну бізнес-модель, невигідно. І не буде вигідно ще як мінімум два роки. Такої честі – цілком окуповувати вкладені зусилля – достойні лише ті сайти, відвідуваність яких цілком достатня, щоб на них звернули увагу рекламодавці.

Причина того, чому рекламодавці з такою неохотою йдуть в інтернет, ймовірно, полягає в недостатньому розвитку інтернет-ринку в Україні – поки бодай половина населення не буде активними інтернет-користувачами, мріяти про суцільне захоплення онлайном не варто. Втім, залишу дискусії на цю тему професіоналам – маркетологам та працівникам агенцій, які щодня мають справу з цим.

Єдине, в чому я впевнений – поки великі гроші не прийдуть в уанет, не прийдуть вони і в блоги. Реклама в блогах наразі ще менш популярна, ніж реклама на звичайних сайтах, в чому я переконався під час запуску Blogofamily. Наша задача – змінити ставлення до інтернету як інструменту реклами (і до блогів в тому числі), і змінити цю ситуацію на свою користь.

За підтримки: Ищешь гостиницу в Одессе? Лучшие гостиницы в Одессе на 1 странице. 3 звездочная гостиница Юность в центре Одессы, DJ-ї в Україні – біографія DJ

1. Чим вигідна реклама в інтернеті?
2. Реклама у блогах. Контекстна реклама
3. Соціальна мережа від Google уже нікому не потрібна? [Опитування]

Продовжуючи традицію, започатковану кілька років тому, Blogoreader публікує щорічний звіт стану української блогосфери.

Блогосфера

За даними Яндекса, в 2010 році налічувалось 700 тис. українських блогів, 120 тисяч з яких були активними. І, що важливо, активні блоги зростають швидше від звичайних. Українська блогосфера поки що єдина з кириличних, яка не припинила свого росту. Але рано чи пізно це має статися, і ріст буде уповільнюватися чим далі, тим більше. Коли це відбудеться – невідомо, оскільки проникненість інтернету в нашій країні все ще невисока. Тому потенціал для росту присутній.

Українська блогосфера так і не отримала цього року сильні медійні ресурси, які були б здатні за популярністю обігнати інші сайти. Для прикладу, в кожній з ключових тематик, ми не можемо назвати хоча б двох-трьох беззаперечних лідерів. Відсутні також об’єктивні ресурси для визначення цих лідерів – ринок спеціалізованих сервісів для блогів в Україні функціонує дуже слабо. Більшість сервісів, які ще не закрились цього року – були створені переважно на ентузіазмі їх авторів.

Мікроблоги

Twitter продовжує залишатися одним з ключових трендів цього року. Якщо у 2009-му зростання бази користувачів становило “якихось” 200%, то у 2010-му – цілих 400%. Станом на кінець осені в твітері зареєстровано понад 80 тис. українців, 29% з яких пишуть українською мовою.

Twitter став універсальним мірилом популярності (як і Facebook, про який поговоримо нижче). Раніше не було однозначної відповіді щодо того, наскільки популярним є конкретний матеріал у вашому блозі. Тепер залишається поставити кнопку ретвіту, і спостерігати, які записи здобувають найбільшу прихильність аудиторії і приносять вам цінний трафік.

За останній рік Twitter поступово перетворився із замінника блогів в інструмент соціальних медіа. Якщо раніше можна було почути розмови про те, що він стане “вбивцею” блогів, і чудовим надбанням для лінивих людей, які не хочуть писати щось довше за 140 символів, то зараз про це не може бути й мови. Кожен блогер тепер може мати твітер, але писатиме до нього не на шкоду основному сайту, а навпаки, використовуватиме в якості додаткового джерела для трафіку.

Соціальні мережі

Разом з бурхливим ростом Facebook в Україні (впродовж цього місяця очікується мільйонний українець, зареєстрований там), “прокидатися” почав і Вконтакте. Тенденція до зростання відкритості найпопулярнішої соцмережі в Україні стала очевидною цього літа, коли були анонсовані перші віджети для власників сайтів, а також впроваджено систему мікроблогів.

Як і Twitter, Facebook та Вконтакте перестали бути однотипними “дошками” з вашим фото та короткою біографією. Завдяки зручним віджетам та інструментам інтегрувати соціальні мережі до свого сайту стає простим завданням навіть для новачків, а кількість лайків (ретвітів, мне нравится, і т.д.) – реальним показником популярності сайту. На відміну від ефемерних значень Google Page Rank або Яндекс ТИЦ, які в наш час накрутити не дуже складно, саме популярність блогу в соціальних медіа дає уявлення про актуальність його матеріалів.

Блог як формат

Одразу два сайти - AIN та Watcher – знайшли своє спасіння у блоговому форматі, публікуючи новини та розгорнуті матеріали одним потоком. Без сумніву, це йде лише на користь ресурсам – адже стати онлайн-ЗМІ у традиційному розумінні цього слова їм заважає відсутність редакцій та відповідного контент-наповнення, а формат блогу – зручний і успішно показав себе в англомовному інтернеті, де межа між блогами та онлайн-ЗМІ все частіше розмивається.

Держава та блоги

Українська влада послідовно продовжує свою політику нерозуміння нових медіа. Поки чиновники не зрозуміють, що спроби ручного керування новими медіа не лише не допоможуть, а навпаки, погіршать ситуацію до критичного рівня. Це яскраво ілюструють цьогорічні випадки з допитами відомої блогерки Олени Білозерської та виклик до СБУ Олега Шинкаренка. Обидві ситуації набули розголосу в блогосфері та соціальних медіа, після чого правоохоронним органам доводилося виправдовуватися у законності своїх дій.

Відкритий простір

Українська блогосфера все ще майже порожня. Я маю на увазі те, що чимало цікавих ніш і досі залишаються пустими – здавалось би, блогів про туризм або фотографію в Україні є чимало. Але чи зможете ви назвати хоча б один, який без сумніву претендує на перше місце у своїй тематиці? У 90% тематик ви не знайдете такого блогу, на жаль. З іншого боку – це відкриває чудові перспективи для тих, хто є спеціалістом у своїй галузі і хотів би досягти ще більшого рівня професіоналізму, ставши блогером.

На конференції Lviv iCamp мене спитали – скільки потрібно часу, щоб стати успішним блогером? Я вважаю, що в українській блогосфері присутнє унікальне явище – ви можете стати ним за відносно недовгий період – 1-2 роки. В той час, коли в англомовному секторі добитися успіху і потіснити світових лідерів практично неможливо, а у російській – долучитися до свого шматка аудиторії можна лише після вливання значних коштів на розкрутку, українська блогосфера виглядає справжньою Меккою.

Не зважаючи на те, що українській блогосфері уже кілька років, вона і в 2010-му залишається відкритою для всіх охочих. Достатньо лише обрати вірну тематику, багато працювати над своєю популярністю і впевнено йти до поставленої мети. Чого вам і бажаю

1. Українська блогосфера 2009. Підсумки року
2. Українська блогосфера. Підсумки року
3. Українська блогосфера 2008. Підсумки

На конференції Lviv iCamp 2010, яку я мав радість відвідати, було презентовано чимало хороших проектів. Однак розповідати про них усіх не вистачить інтернету. Натомість я б хотів зупинитися на одному стартапі, який особливо привернув мою увагу.

Platfor.ma – це сайт для тих людей, які хотіли б провести своє дозвілля з інтелектуальною користю. Платформа – це і афіша цікавих подій, і відеолекції українських та світових діячів, і спілкування з іншими людьми. Такий собі український TED.com з відеолекціями на найрізноманітніші теми. За словами авторів проекту, саме TED та російські Теории и практики стали прототипами української Платформи.

Головна сторінка сайту поділена на кілька блоків – нові лекції, лектори, відео, афішу найближчих подій. Серед лекторів можна побачити досить-таки відомі в нашій країні імена – Любко Дереш, Сергій Жадан, Леся Оробець, та багато інших вітчизняних та закордонних персон. Кожна з них має власну сторінку з коротким біо та переліком минулих і майбутніх лекцій цієї людини.

Меню сайту – це головні рубрики, Наука і технології, Суспільство, Мистецтво, Дизайн і архітектура, Бізнес, Інше кіно, Хобі, – біля кожної з них позначено кількість лекцій, які повинні відбутись у майбутньому. До речі, кожну лекцію можна вставити на інший сайт у вигляді короткого анонсу за допомогою embedded HTML

Окремо варто відзначити дуже хороший та якісний дизайн Платформи – інформація на сайті подана вдало і зрозуміло. Залишається побажати проекту успіху, насамперед комерційного та людського – оскільки без цих складових він не зможе існувати.

1. Під мікроскопом – Maanimo.com
2. Під мікроскопом 5.0 – Web 2.0 Magazine
3. Під мікроскопом – УкрБаш

Цього року UA DAY буде як ніколи актуальним – українська мова свідомо витискається з культурного та освітнього життя країни, влада все частіше заявляє про необхідність підтримки російської мови (особливо часто напередодні виборів), а до випуску із законодавчої фабрики готується скандальний закон “Про мови”.

Звісно, з одного боку проблема може здатися надуманою та неіснуючою. Але досить зайти в український інтернет, і поглянути, якою мовою найчастіше публікуються новини чи матеріали. Коли немає контенту – не буде й попиту на нього. Тож давайте 9 листопада, в день української мови, зробимо свій внесок для її розвитку.

Для того, щоб українська мова стала популярнішою, не треба поливати брудом тих, хто розмовляє інакше. Треба спитати себе: а що ви конкретно зробили для того, щоб українська мова стала кращою? Варіантів для дій в UA DAY 2010 достатньо – їх ви можете знайти і на сайті, і придумати власноруч. Можна хоча б один день у році повністю розмовляти українською, можна написати запис у блог, твітер чи фейсбук. А можна долучитися до акції шляхом покупки україномовної книги або журналу. Не важливо, як саме ви візьмете участь – важливо те, що українська мова вам не байдужа, і ви готові підтримати її як мову країни, в якій проживаєте та яку поважаєте.

Давайте разом зробимо в цей день українську мову ще кращою – твітьте, лайкайте, мненравьтесь, – одним словом, робіть все, щоб про цю акцію дізналось якомога більше людей. Я впевнений, що навіть найменші зусилля не будуть марними.

P.S. В день української мови на Блогорідері знову буде цікавий дизайн шапки сайту, як ви це вже могли бачити на Хелоуїн.

Как бы там ни было, услуги охраны всегда будут оставаться актуальным видом сервиса.
Никому не пожелаешь, но все же иногда случаются ситуации, когда метадон приходит на помощь.

1. Livemocha – вивчаємо мову разом
2. Світовий рекорд разом з Firefox 3
3. Слідкуємо за популярністю разом з Google Reader та PostRank

Сьогодні, шановні читачі, я розкажу вам коротку, але цікаву історію про те, як в українському інтернеті компанії хочуть працювати із соціальними медіа

Близько місяця тому я знайшов у своїй електронній поштовій скриньці цікавого листа. У ньому одна досить відома компанія – мережа книжкових магазинів – пропонувала зайнятися розкруткою одного міроприємства, яке мало пройти наприкінці квітня в одному з магазинів мережі. Міроприємство – це приїзд в Україну одного відомого французького письменника.

Не зважаючи на те, що до зазначеного дійства залишалося два тижні, я все ж таки взявся за це, оскільки був зацікавлений саме у досвіді такого виду роботи. В ході переписки з представником компанії (а це, якщо не помиляюсь, був менеджер її ІТ-департаменту) ми домовлялися про умови співпраці. Переписка була досить суха і тривала всього 2 дні – в основному я розпитував детальні подробиці заходу, що потрібно від промо в блогах, і т.д.

В кінці-кінців я надіслав замовнику листа з більш-менш детальною схемою того, як ми будемо працювати, аби про цю подію дізналося якомога більше людей з цільової аудиторії проекту. Ця схема включала в себе не лише розкрутку в блогах, а й у інших соціальних медіа – Вконтакте, Twitter, Facebook. Звісно, в кінці листа я також запитував про деталі, і цей лист передбачав отримання відповіді.

Пройшов день. Пройшло два. І ніякої відповіді я так більше й не отримав – ні через тиждень, ні через два. Яке ж було моє здивування, коли я знайшов на Вконтакте сторінку зустрічі, яку ж сам і пропонував Ясно, що таку сторінку міг би створити будь-хто, але саме на цьому сервісі я пропонував працювати з цільовою аудиторією, і був настроєний рішуче довести справу до логічного кінця.

Як бачимо, компанія просто забила на поставлені умови, і вирішила не морочити собі голову. Думаю ви й самі здогадались, що з тієї зустрічі на Вконтакте ніякого ефекту не було. Компанія мала чудову можливість зібрати найкращу аудиторію, використовуючи передові засоби інтернету – але не скористалася цим. Допоки буде таке ставлення – доти й соціальні медіа в уанеті не матимуть ніякої користі для бізнесу.

1. 30 порад як працювати вдома і не зійти з розуму
2. 10 найгірших юзабіліті проблем, яких треба уникати
3. Суд зобов’язав Google заблокувати аккаунт користувача

Розмови про те, що провідні англомовні онлайн-ЗМІ переходять на платний доступ до своїх матеріалів, звучать останнім часом все частіше. Читаючи такі рядки, мимоволі починаєш турбуватися про те, що цікавий та якісний контент скоро перестане бути безплатним. Але коли я прилаштовую цю модель до України, то мені стає легше: я знаю, що ніякого платного контенту в Україні не буде. Зараз спробую пояснити, чому я такий зухвалий і впевнений.

Весь процес такої фінансової моделі складається з простих частин: є відвідувачі, з одного боку, і цікавий контент – з іншого. У цю схему вводиться перешкода у вигляді оплати за доступ.

На наше з вами щастя, контенту в інтернеті поки що значно більше, ніж відівідувачів, а особливо в Україні. Тому схему можна сміло змінити:

І тут стає очевидною перша проблема неефективності такого методу в українському інтернеті. Неунікальність. Занадто багато сайтів в уанеті фактично копіпастять новини, або просто переписують їх. Тобто, одна новина може “обертатися” сайтами по кілька днів – то в одному, то в іншому форматі. Сайтів, що продукують неповторний та унікальний контент – одиниці. Та й сам факт того, що оплачена новина після прочитання ніколи вже вам не буде потрібна зменшує шанси того, що відвідувач за неї заплатить. Кому потрібно платити за те, що можна знайти деінде, або ж те, що по суті не так вже й важливо для тебе?

Навіть якщо і знайдуться матеріали, за які люди будуть ладні заплатити із власного гаманця, постає ще одна проблема – в тому самому гаманцю. Інтернет-платежі в Україні як масовий сервіс фактично перебувають на печерному рівні – обізнаність людей у цьому плані залишає бажати кращого. Аудиторія користувачів платіжних систем (Webmoney, PayPal, Яндекс.Деньги) неспіврозмірна з кількістю людей всього уанету. Так, існують можливі додаткові рішення – наприклад, платежі через SMS або ті ж iBox, але це не те. Немає в цьому простоти і швидкості.

Останній у переліку, але далеко не останній по змісту фактор – це ментальність. Любов українців до безплатного знають всі, тому будуючи такі фінансові схеми, треба враховувати і це. З появою інтернету останній став фактично синонімом безплатності. Думка про те, що безплатне скачування фільмів або музики є цілком закономірними речами вже занадто глибоко вкорінилася в розумі українців, щоб змінити її. Тому фраза “платний доступ до новин” буде викликати скоріше посмішку, аніж захоплення чи ентузіазм.

Ось чому я впевнений, що у найближчі 1-2 роки в уанеті ми навряд чи побачимо моделей платного доступу до контенту, які будуть приносити адекватні фінансові результати – співрозмірні, наприклад, по доходам від розміщення реклами. Це не означає абсолютне “ні” – якщо в когось виникне більш вдала ідея монетизації контент-проектів, то я буду тільки радий про це дізнатись або навіть написати. Однак коли про новину я можу дізнатись з десятка інших джерел, включаючи блоги або твіттер, то “для чого платити більше”?

За підтримки: удобные лестницы для дома
мгновенные пополнения счетов мобильных телефонов

1. Google буде продавати електронні книги
2. Як запобігти крадіжці контенту
3. Переваги унікального контенту

За підтримки: Магазин сумок, купить сумки в киеве дорого

Чи часто ви зустрічали в мережі наступні твердження: “Український інтернет не розвинений”, “уанету ще дуже далеко до рунету”, “мають пройти роки, перш ніж в уанеті…” і т.д. Я таке читаю чи не щотижня. Так-от, знайте: це все неправда.

Написати цю статтю мене спонукав цікавий коментар, який був залишений до одного з попередніх матеріалів.

Чому українці часто при пошуку вводять запити російською мовою? А тому що це на підсвідомому рівні: “Українською мовою мало інформації”. І погодьтесь, що деякою мірою наша підсвідомість права – в деяких дуже вузьких сферах життя українські матеріали практично відсутні.

Але це не означає, що їх перестали шукати! Не треба підходити з твердженням, що україномовні сайти нікому не потрібні. Так, вони нікому не потрібні – коли їх взагалі немає.

Людина шукає інформацію не за мовним принципом, а за принципом існування – але коли рідною мовою нічого немає, то ситуацію врятує іншомовний пошук.

Уявіть собі таку ситуацію: у 30 мійльонів людей є велосипеди, і кожна людина вміє і любить на ньому їздити. Але не їздить, бо дороги не існує. Хоч це, можливо, і не надто вдалий приклад, але він яскраво характеризує український, а особливо україномовний інтернет – ринок просто пустий. Як для такої великої країни, то це відвертий мінус.

Кількість “велосипедів” збільшуватиметься щороку, це достеменно відомо. І тим не менш, ніхто не виявляє особливої активності, щоб обслуговувати цих “велосипедистів” і отримати свої дивіденди.

Не треба винаходити україномовний велосипед – його винайшли ще до вас. Треба просто творити україномовний контент! Будь-яка інформація українською мовою, якщо вона має сенс, обов”язково знайде своїх відвідувачів. Достатньо лише почати це робити. Не знаєте, чим допомогти країні? Йдіть у Вікіпедію та пишіть статті, яких ще немає українською мовою. Повірте, це буде набагато цінніше, ніж срач у коментарях на сайті Корреспондент.net, де ви “виборюєте національну гідність” у палких дискусіях з “москалями, жидами та масонами”.

Знадобився 1 (один) рік, щоб кінотеатри “лєгкім двіженієм рукі” перейшли на українську мову. І тепер вони вже навіть забули плакатися “проклятіє западєнці лішають нас раднога язіка” – бо он на “Аватар” усі зали повні і … всім на українську.

Все ще не вірите в українську мову в інтернеті?

Добре, а як вам тоді рейтинг автономних блогів від Яндекса, де Watcher, повністю україномовний блог посідає вже сьоме місце, наблизившись до таких “монстрів” рунету, як Lifehacker та Интернетные Штучки? Content is a king. Творіть контент українською мовою, і буде вам щастя.

Після цього тільки спробуйте мені сказати, що україномовні сайти не мають майбутнього.

1. Перспективи і тенденції соціальних мереж
2. Вирішуємо проблеми регіонального інтернету
3. UA DAY 2009 – розмовляємо українською

86,5% опитаних шкають інформацію в інтернеті про товари та послуги через пошукові системи, свідчать результати спеціального опитування, що провела компанія iVOX.

Після пошуковиків найпопулярнішим шляхом отримання інформації стали офіційні сайти компаній – на них заходять 62,5% респондентів. Близько половини використовують спеціалізовані каталоги товарів та форуми. Дивно, але мало людей оцінили потенціал нових медіа – в соціальних мережах, блогах та Твіттері інформацію про товари шукають всього 7,5%, 8,3%, та 0,9% опитаних відповідно.

Що ж це за товари такі? Найчастіше об"єктами пошуку виступає різноманітна техніка – побутова (73%), мобільна (62%), та комп"ютерна (61%).

Рівень довіри до реклами в інтернеті тримається на високому рівні – 64% опитаних довіряють їй так само, як і будь-якій іншій рекламі, а 11,8% – і того більше. Найненависнішою рекламою залишається Rich Media та e-mail розсилки – за них було віддано 52% і 19% голосів відповідно. На противагу, контекстну та банерну рекламу визнали більш прийнятною – 23% і 20%.

Найпопулярнішими соціальними мережами серед респондентів виявились Одноклассникиб Вконтакте, Мой Мир@Mail.ru. І що найцікавіше, близько 16% їх учасників навіть не здогадуються, що дані їхніх профілів можуть бути використані для показу тематичної реклами. 20% категорично проти цього, напевно підозри у нелегальному використанні приватних даних досі сильні.

iVOX – це незалежне бюро, що спеціалізується на дослідженнях в інтернеті. В Україні компанія працює з 2008 року.

via Innovations

Спонсор: Юность — лучшая гостиница Одесса предлагает посетителям классные апартаменты в отеле по очень низким ценам.

1. Про заробіток в інтернеті

Український холдинг KP Media запустив сьогодні свій новий політичний проект Політорг.net.

Політорг – це агрегатор політичної інформації про Україну – тексту, відео, аналітики, зі всього світу. На сайт стікається інформація як з відомих українських, так і закордонних сайтів. В розділі Блоги містяться посилання на політичні блоги журналістів, політиків, та звичайних блогерів, що пишуть про політику. Зараз у розділі, наприклад, можна побачити лінки на записи Тетяни Монтян, Віталія Портнікова, та інших.

В розділі Відео будуть публікуватись різноманітні відеоматеріали з українських та світових телеканалів, які стосуватимуться політичної ситуації в нашій країні.

Політорг також запровадив рейтинг політиків. Всі зареєстровані користувачі (авторизуватись можна, якщо ви зареєстровані на будь-якому з проектів Bigmir-Internet, за допомогою Bigmir ID) зможуть проголосувати за улюблених кандидатів.

В розділі Справочники міститься досить великий перелік політичних, громадських, та всіх інших організацій України, з посиланнями на їх офіційні сайти.

На даний момент на Політорг.net розміщена банерна реклама мережі BigBN. Якою є бізнес-модель проекту, і чи плануються якісь додаткові шляхи заробітку (в контексті політики), поки що невідомо.

Нагадаю, до холдингу KP Media входять такі проекти, як портал Bigmir.net, інтернет-видання korrespondent.net, afisha.ua, novynar.com.ua, та багато інших. Нещодавно компанія продала англомовну газету Kiyv Post.

1. Новий проект від hellveen’a
2. У кожного свій Обама
3. Блоґогламур