Продовжуючи щорічну традицію, Blogoreader публікує свій звіт про українську блогосферу за рік, що минув. Сьогоднішній звіт стане вже п’ятим поспіль (2007, 2008, 2009, 2010).

За підтримки: Найскандальніший український блог, який ви могли бачити в своєму житті!

Статистика

Було б неправильно писати звіт, не маючи перед очима бодай загального уявлення про кількісні показники, повязані з блогами в Україні. На щастя, в цій справі нас як завжди рятує Яндекс, надаючи статистику стану української блогосфери за останній рік. 2011 рік став першим, коли кількість блогів в Україні перевищила мільйон. За цей період їх число виросло на 400 тисяч і сягає 1,1 млн. Щоправда, активних блогів у порівнянні з 2010 роком поменшало – тепер їх 100 тисяч (було 120 тис.). Містами-лідерами і надалі залишаються мільйонники – Київ, Одеса та Харків.

Географія україномовних блогів складається переважно з обласних центрів у західних регіонах. У Львові україномовних блогів більше, ніж у Києві, проте їх загальна кількість все ще відносно невелика – 80 тисяч. В середньому кожного дня українська блогосфера продукує 370 тисяч нових записів, і пік активності публікацій припадає на 17 годину.

Цікаво, що сервіс мікроблогів Twitter розвивається зовсім іншим чином. Зростання кількості українських користувачів твітера цього року становило майже 100%, а частка україномовних тві-екаунтів також суттєво змінилася – якщо в 2010 їх було 29%, то зараз таких 45%. Всього ж Яндекс нарахував в Україні 160 тисяч твітер-екаунтів, абсолютна більшість яких зосереджена в Києві.

Проте, зважаючи на зміни, що відбулися з твітером за останній рік, я б не відносив його до категорії блогів. В одному з подкастів, який має вийти цими днями, я згадую про це – думаю, Twitter уже далеко не мікроблог в традиційному розумінні цього слова. Це повноцінна соціальна мережа, яка просто має свій власний формат, зручний для тисяч користувачів.

Блоги

Участь в конкурсі українських блогів BUBA 2011 дозволила побачити реальний стан блогосфери наприкінці року – адже кожен з шести сотень блогів пройшов через мене в якості модератора. Для себе я виніс кілька висновків. По-перше, блоги ніхто не вбивав, і в майбутньому, я думаю, вони існуватимуть і надалі як універсальний формат публікації для звичайних людей. WordPress активно пішов у маси, і тепер зробити автономний блог, навіть на власному домені, уже не складає особливих проблем. Такі сервіси, як Hostenko, наприклад, дозволяють зробити це у кілька кліків.

По-друге, якісних блогів і далі дуже мало. Деякі існують давно, проте якихось успішних показників (авторитетності, монетизації, відвідуваності – що кому дорожче) не досягають, а деякі існують відносно короткий термін, здавалось би, мають перспективу, але кінець-кінцем згасають. Саме через це досить часто можна почути закиди на тему того, що в Україні немає безперечних блогів-лідерів, які б претендували на роль своєрідних лідерів думок всеукраїнського масштабу. В сусідній Росії прошарок таких авторів сформувався, в основному, на базі ЖЖ. У нас чомусь так не сталось.

Така ситуація як кіт Шредінгера – і добра, і погана. Погана тому, що блогосфера залишається “без обличчя” – навіть на пафосну зустріч з владою невідомо як відбирати блогерів-учасників, аби вони були дійсно авторитетними. Добра тим, що це місце все ще вільне. Звісно, за місяць і навіть за півроку нікому не вдасться стати топ-блогером та лідером, проте якщо в людини таке бажання є, то в українській блогосфері вона ще може розраховувати на ці шанси.

Третя важлива характеристика – стирання межі між блогами, сайтами та ЗМІ. Якщо три-чотири роки тому я (та й ви) міг ясно сказати, що ось це – блог, а це – вже ні, то зараз однозначно розрізнити блоги і не-блоги стає все важче. Поширеність та доступність платформ (не лише WordPress) зробила таким ж доступним перший крок в інтернет для людей, які в ньому ніколи не були. Тому вони можуть мати блог, але позиціонувати його як сайт або ЗМІ. Взяти для прикладу два найвідоміші навколоінтернетні блоги – Watcher та AIN. Блогові за своєю структурою та походженням, вони ведуть себе як традиційні онлайн-ЗМІ з усіма їх перевагами та, можливо, недоліками.

Соціальні мережі

Дві головні особливості взаємодії соціалок та блогів – це універсальна вимірність та трафік. Лайки, ретвіти, а віднедавна і плюсики гугла стали універсальним мірилом успішності того чи іншого запису. Цей інструмент корисний як для читача – дає зрозуміти, що стаття варта уваги, якщо її порекомендувала N-нна кількість людей, так і для автора, який отримав змогу орієнтуватися, що подобається аудиторії, а що ні. З цього випливає і друга особливість – чим більше вас рекомендуватимуть люди в соціалках, тим більше трафіку з них ви будете отримувати. І якщо у випадку з пошуковиками цей трафік сумнівної якості (прийшов-побачив-і-закрив), то з соцмереж аудиторія йде з конкретною рекомендацією.

Що далі?

Технологія, доступна колись для обмеженого кола “обраних” – блог – тепер відкрита для набагато ширшої аудиторії. Три роки тому слово блогер автоматично позначало тебе в якості як мінімум техно-ґіка та HTML-ніндзі, проте зараз стати блогером дуже просто і легко. Було би бажання та наявність вільних хвилин. Чи станете ви популярним/професійним – це вже вирішувати вам. Шлях до професійності, звісно, не надто легкий, але все ще можливий в українській блогосфері.

1. Українська блогосфера. Підсумки року
2. Українська блогосфера 2009. Підсумки року
3. Українська блогосфера 2010. Підсумки року

Сьогодні з радістю можу повідомити вам про запуск Blogofamily – мого нового проекту в українській блогосфері.

Blogofamily – це мережа найкращих українських блогів, які об’єднуються для спільного продажу реклами на своїх сайтах. Для рекламодавців переваги роботи з такою мережею, яка працює за принципом сейл-хаусу, очевидні – не потрібно більше шукати блоги, писати кожному з них, і домовлятися про розміщення реклами. Завдяки Blogofamily рекламу можна замовити одразу на кількох сайтах – і чим більше сайтів братиме участь у рекламній кампанії, тим більшу знижку ми можемо дати. Якщо це понад 5 сайтів водночас, то розмір знижки становитиме 30% від загальної суми кампанії.

Мережа стартує з кількома учасниками: blogoreader.org.ua, molodi.in.ua, inspired.com.ua, blogosphere.com.ua, kralya.org.ua. На даний момент ведуться переговори і з іншими популярними блогами України. Blogofamily, над якою працюю я з Тарасом (molodi.in.ua), візьме на себе обов’язки з пошуку та підбору рекламодавців, розміщення реклами в блогах та співпраці всередині мережі. Єдиний і актуальний прайс з цінами на рекламу (медійну та текстову) можна переглянути на цій сторінці.

На даний момент мережа є закритою. Але найближчим часом ми проведемо перший раунд із залучення нових партнерів, щоб розширити можливості Blogofamily, та надати блогерам хороший майданчик для продажу реклами. Якщо раніше банерні місця місяцями простоювали, то тепер продавати їх буде значно легше. Слідкуйте за новинами на blogofamily.org.ua/news, щоб першими дізнатись про залучення партнерів.

В нас амбіціозні плани – розширити мережу, залучити найкращих рекламодавців, а також зробити партнерство між блогами більш тісним. Попереду ще багато цікавого – про це ми розкажемо незабаром. Чекаємо на ваші відгуки та пропозиції blogofamily@gmail.com, а також читайте нас у твітері @blogofamily.

Ексклюзивная бижутерия по лучших ценах

1. Каталог блогів України. Створимо?
2. BUBA 2009 – конкурс українських блогів
3. Live Spaces – сервіс для блогів та фото

Продовжуючи традицію, започатковану кілька років тому, Blogoreader публікує щорічний звіт стану української блогосфери.

Блогосфера

За даними Яндекса, в 2010 році налічувалось 700 тис. українських блогів, 120 тисяч з яких були активними. І, що важливо, активні блоги зростають швидше від звичайних. Українська блогосфера поки що єдина з кириличних, яка не припинила свого росту. Але рано чи пізно це має статися, і ріст буде уповільнюватися чим далі, тим більше. Коли це відбудеться – невідомо, оскільки проникненість інтернету в нашій країні все ще невисока. Тому потенціал для росту присутній.

Українська блогосфера так і не отримала цього року сильні медійні ресурси, які були б здатні за популярністю обігнати інші сайти. Для прикладу, в кожній з ключових тематик, ми не можемо назвати хоча б двох-трьох беззаперечних лідерів. Відсутні також об’єктивні ресурси для визначення цих лідерів – ринок спеціалізованих сервісів для блогів в Україні функціонує дуже слабо. Більшість сервісів, які ще не закрились цього року – були створені переважно на ентузіазмі їх авторів.

Мікроблоги

Twitter продовжує залишатися одним з ключових трендів цього року. Якщо у 2009-му зростання бази користувачів становило “якихось” 200%, то у 2010-му – цілих 400%. Станом на кінець осені в твітері зареєстровано понад 80 тис. українців, 29% з яких пишуть українською мовою.

Twitter став універсальним мірилом популярності (як і Facebook, про який поговоримо нижче). Раніше не було однозначної відповіді щодо того, наскільки популярним є конкретний матеріал у вашому блозі. Тепер залишається поставити кнопку ретвіту, і спостерігати, які записи здобувають найбільшу прихильність аудиторії і приносять вам цінний трафік.

За останній рік Twitter поступово перетворився із замінника блогів в інструмент соціальних медіа. Якщо раніше можна було почути розмови про те, що він стане “вбивцею” блогів, і чудовим надбанням для лінивих людей, які не хочуть писати щось довше за 140 символів, то зараз про це не може бути й мови. Кожен блогер тепер може мати твітер, але писатиме до нього не на шкоду основному сайту, а навпаки, використовуватиме в якості додаткового джерела для трафіку.

Соціальні мережі

Разом з бурхливим ростом Facebook в Україні (впродовж цього місяця очікується мільйонний українець, зареєстрований там), “прокидатися” почав і Вконтакте. Тенденція до зростання відкритості найпопулярнішої соцмережі в Україні стала очевидною цього літа, коли були анонсовані перші віджети для власників сайтів, а також впроваджено систему мікроблогів.

Як і Twitter, Facebook та Вконтакте перестали бути однотипними “дошками” з вашим фото та короткою біографією. Завдяки зручним віджетам та інструментам інтегрувати соціальні мережі до свого сайту стає простим завданням навіть для новачків, а кількість лайків (ретвітів, мне нравится, і т.д.) – реальним показником популярності сайту. На відміну від ефемерних значень Google Page Rank або Яндекс ТИЦ, які в наш час накрутити не дуже складно, саме популярність блогу в соціальних медіа дає уявлення про актуальність його матеріалів.

Блог як формат

Одразу два сайти - AIN та Watcher – знайшли своє спасіння у блоговому форматі, публікуючи новини та розгорнуті матеріали одним потоком. Без сумніву, це йде лише на користь ресурсам – адже стати онлайн-ЗМІ у традиційному розумінні цього слова їм заважає відсутність редакцій та відповідного контент-наповнення, а формат блогу – зручний і успішно показав себе в англомовному інтернеті, де межа між блогами та онлайн-ЗМІ все частіше розмивається.

Держава та блоги

Українська влада послідовно продовжує свою політику нерозуміння нових медіа. Поки чиновники не зрозуміють, що спроби ручного керування новими медіа не лише не допоможуть, а навпаки, погіршать ситуацію до критичного рівня. Це яскраво ілюструють цьогорічні випадки з допитами відомої блогерки Олени Білозерської та виклик до СБУ Олега Шинкаренка. Обидві ситуації набули розголосу в блогосфері та соціальних медіа, після чого правоохоронним органам доводилося виправдовуватися у законності своїх дій.

Відкритий простір

Українська блогосфера все ще майже порожня. Я маю на увазі те, що чимало цікавих ніш і досі залишаються пустими – здавалось би, блогів про туризм або фотографію в Україні є чимало. Але чи зможете ви назвати хоча б один, який без сумніву претендує на перше місце у своїй тематиці? У 90% тематик ви не знайдете такого блогу, на жаль. З іншого боку – це відкриває чудові перспективи для тих, хто є спеціалістом у своїй галузі і хотів би досягти ще більшого рівня професіоналізму, ставши блогером.

На конференції Lviv iCamp мене спитали – скільки потрібно часу, щоб стати успішним блогером? Я вважаю, що в українській блогосфері присутнє унікальне явище – ви можете стати ним за відносно недовгий період – 1-2 роки. В той час, коли в англомовному секторі добитися успіху і потіснити світових лідерів практично неможливо, а у російській – долучитися до свого шматка аудиторії можна лише після вливання значних коштів на розкрутку, українська блогосфера виглядає справжньою Меккою.

Не зважаючи на те, що українській блогосфері уже кілька років, вона і в 2010-му залишається відкритою для всіх охочих. Достатньо лише обрати вірну тематику, багато працювати над своєю популярністю і впевнено йти до поставленої мети. Чого вам і бажаю

1. Українська блогосфера 2009. Підсумки року
2. Українська блогосфера. Підсумки року
3. Українська блогосфера 2008. Підсумки

Сьогоднішні акції протесту в центрі Києва стали ще одним доказом того, що традиційні медіа в Україні все частіше не справляються зі своїми прямими обовязками – об”єктивно, справедливо та неупереджено інформувати людей про ті чи інші події.

Більшість головних телеканалів країни мовчали, а ввечері випустили скупі сюжети про мітинг підприємців. Протягом дня деяку інформацію показував лише 5 канал, а ввечері вийшов розгорнутий репортаж на 1+1, а також велася пряма трансляція на ТВі. На цьому все. Решта каналів фактично проігнорували мітинг кількох десятків тисяч людей, який відбувався на головній площі країни.

Але це вже не важливо. Українське суспільство, зрештою, показало, що в змозі обійтися і без заангажованих традиційних медіа. Майже вся інформаційна картина вчорашнього дня була повністю висвітлена в соціальних медіа – Twitter, Facebook, Вконтакте, блоги та відеосервіси.

Більшу частину дня лише завдяки онлайн-трансляції з мітингу, яку влаштували організатори, ми могли дізнатись правду про перебіг подій на Майдані Незалежності та біля адміністративних будинків. Трансляція велася за допомогою 3G-підключення до інтернету з якогось портативного пристрою – скоріш за все, це був смартфон. Адже коли протестанти рушили вранці на вулицю Банкову – то камера рушила разом з ними. Як виявилося пізніше, трансляцію вів представник команди організаторів, @eduard_k.

Відеопотік, який можна було переглянути на сервісі Ustream, блискавично став популярним – лише за одну годину, з 11:00 до 12:00 кількість одночасних глядачів виросла втричі, а максимуму сягнула на обід, коли відео з Майдану дивилося більше 17 тисяч людей водночас. Загальна ж кількість переглядів за день становить 450 тисяч.

Звісно, час від часу відео не витримувало навантажень, і неможливо було дізнатись, що відбувається в центрі Києва. Але і тут соціальні медіа стали в нагоді: весь день у Твітері йшла активна трансляція протестів.

За підрахунком Яндекса, за останню добу було залишено від 4 до 5 тисяч твітів з хештегом #kat_ua, який є офіційним тегом акцій протесту. Звісно, ця цифра неточна, оскільки в пікові години (на обід) стрічка з #kat_ua поповнювалася кожним твітом щосекунди. Українські онлайн-ЗМІ час від часу використовували повідомлення з Твітера та фотографії з Twitpic як єдині джерела інформації про мітинг.

Знаковим є те, що Твітер давно перестав бути лише “just another web 2.0 service”, і перетворився в потужний медіаресурс, який не є підконтрольним жодній владі. А тим більше українській, яка за визначенням є “аналоговою” і досі не вміє адекватно працювати з новими медіа.

Блоги, звісно, не були такими оперативними в цьому плані: з активних оновлень я побачив лише фоторепортажі від Олени Білозерської, яка практично весь день пропрацювала в центрі міста, фотографуючи події для свого ЖЖ та активно дописуючи в Твітер.

З самого ранку в соціальних медіа з”явилося чимало запитань про те, чому українські телеканали замовчують події навколо протестів підприємців. Зокрема, в Твітері публікувалося чимало звернень до екаунтів закордонних ЗМІ з проханням написати про те, що відбувається в Києві. Не знаю, чи мали ці звернення який-небудь ефект, але після обіду Forbes та Reuters опублікували розгорнуті статті про масові акції протестів в Україні. Матеріал з Reuters було виведено в топ новин на Digg.com (звісно, не без допомоги твітера).

Звісно, не обійшлося і без негативних моментів. Було багато інформаційного шуму, були і розчаровані. Але насправді цей приклад є дуже позитивним. Що б там не говорили про тиск на медіа та цензуру – в Україні ще не все втрачено, поки є соціальні медіа. Саме вони показують реальну картину подій, які відбуваються, зі швидкістю твітера та функціоналом інших соціальних мереж поширити інформацію стає набагато легше, ніж раніше. І українська влада, скільки б її не демонізували, все ще не навчилася, як їй використовувати новий вид комунікацій. Схоже, що коли вона зрозуміє всі переваги соціального інтернету, вже буде пізно.

Выгодные и дешевые Авиабилеты в Украине

1. Влада Фінляндії узаконила доступ в інтернет
2. Recc.info – пошук рекомендацій в українському твітері
3. Яндекс: свіжа статистика по українській блогосфері

Постовий: Внимание! Практический семинар по раскрутке сайтов в Киеве 28 Августа. Количество мест ограничено.

Сьогодні я нарешті можу показати вам обіцяний міні-проект для блогерів. Він отримав назву AdBlogger і являє собою, по суті, рекламний каталог, в який будь-хто може додати свій блог. Каталог є відкритим, безплатним і без вимог до учасників – ось що робить його привабливим і для блогерів, і для рекламодавців. Для останніх він взагалі стане джерелом цінної інформації – тепер не треба буде ходити по десяткам сайтів, щоб знайти інформацію про можливість публікації постових чи розміщення банерів. Всі адреси та пропозиції будуть зібрані в одному місці.

Каталог працює за допомогою Google Docs, тому все функціонує в напівавтоматичному режимі. За собою я лише залишаю право модерувати інформацію про пошукові показники – Google PR або ТИЦ, які ви будете вписувати у формі для участі. Ці показники будуть оновлюватись кожні три місяці, аби каталог був актуальним. Перевірити ваш PR і ТИЦ можна тут http://www.pr-cy.ru/mass_stat.

Тому вам залишається лише визначитися з цінами – за скільки ви готові продавати рекламу у блогах. Після цього можете сміливо заповнювати форму для участі і чекати на листи. За бажанням, можете розповісти про цей прайс-лист у себе в блозі – цим самим ви зробите взаємну послугу своїм колегам-блогерам. Надалі я спробую присвятити цій темі кілька записів.

Успіхів вам!

Постовий: дешево и практично lbook ereader v3

1. Каталог блогів України. Створимо?
2. Як заробити на блогах – результати опитування
3. Літня акція: знижки на рекламу -25%

Сподіваюся, всі чули вчорашню історію про СБУ і блогера? Коротко: автор блогу на Livejournal написав у себе кілька дуже поганих слів на адресу влади, і СБУ запросила його до себе на бесіду. Результатом зустрічі стало підписання блогером цидулки, в якій він зобов”язується не писати більше подібних речей.

Слава Богу, все закінчилось цілком нормально для обох сторін – і блогер живий, і СБУ не втратила обличчя. Але скандал вийшов гучний – люди почали говорити про репресії зі сторони влади і наступ СБУ на вільний інтернет. Але якщо копнути трохи глибше, то, як і завжди в таких ситуаціях, з”ясовується, що насправді не все є таким однозначним, як може здатися з першого погляду.

У тих самих злощасних записах Олега Шинкаренка містилися досить недвозначні натяки на те, як саме можна позбутися цієї влади. Ось дослівно:

“От цікаво, є хоч один справжній український радікальний націоналіст, що міг би вбити Януковича? Думаю, що це не дуже небезпечно – після зміни влади він обов’язково отримає звання Героя України. Хоча, звичайно, одним Януковичем тут не обмежитись – треба вбивати також Ганну Герман і ще десь біля 50 вищих посадовців з Партії регіонів”

Поставимо спочатку себе на місце СБУ. Заходять вони на такий сайт – за власною ініціативою чи за підказкою когось іншого, не важливо – і бачать ось такі слова, які мають їх дуже зацікавити, зважаючи на те, що люди, які працюють в СБУ, зазвичай не в силі зрозуміти всю потужність саркастичної машини інтернету. Тому, зрозуміло, вони вирішили вжити активних дій – і завітали до блогера спочатку на роботу, а пізніше – і додому, вручивши запрошення на зустріч зі слідчим. Телекритика наводить слова Шинкаренка:

“…слідчий  одразу запитав, як він докотився до такого життя. «Він питає навіщо я  таку гидоту пишу в своєму живому журналі. Я йому кажу, це ж мій ЖЖ, це не  ЗМІ, він не зареєстрований, я його не рекламую, нікому про нього не розповідаю, якщо ви хочете – читайте, не хочете – не читайте. Я нікому не погрожував»

А тепер поставимо себе на місце блогерів. До сьогодні ми могли писати в своїх затишних жежешечках будь-що, і не особливо переживали з приводу того, хто саме це буде читати і як може використати. І ось тут приходить СБУ, запрошує вас до себе, і видаляє ті самі записи, які дискредитували вас як законослухняну особистість. Наступ на свободу інформації очевидний. Але де закінчується свобода слова і починається правопорушення? Чи можемо ми тепер писати все, що захочемо?

Олена Білозерська дуже влучно висловилася в своєму ЖЖ з цього приводу: “Не можна підставлятись, не можна давати владі можливість пресувати нас, маючи на це законні підстави. Якщо пресуватимуть – хай роблять це по бєспрєдєлу, ні за що - тоді ми гвалт на цілий світ здіймемо”.

Які висновки ми можемо винести для себе з цієї історії?

1. Приватності в інтернеті апріорі не існує. Як тільки будь-яка інформація вилазить, умовно кажучи, з вашої голови, і залишається на будь-якому цифровому чи аналоговому носії, вона перестає бути приватною. Кожен з ваших приватних щоденників є публічним, навіть якщо ви пишете в ньому про пухнастих зайчиків. І тим більше в такій конторі, як ЖЖ.

Нагадаю, в цій історії ті два записи були видалені невідомо ким. Навряд чи СБУ наймала хакерів, аби атакувати блог і власноруч повидаляти неугодні матеріали. Тепер це все робиться простіше – за відповідним запитом у такий чудовий сервіс, як Livejournal.

NB: деякі українські блогери вже видалили свої екаунти в ЖЖ, і закликають інших зробити те саме (1, 2).

2. Прецедент запрошення блогера в СБУ є небезпечним. Це перший випадок в Україні, коли блогером зацікавилось СБУ лише на основі такого, на перший погляд, безневинного і емоційного запису. Ту ж Олену Білозерську тягали по допитам за її журналістську діяльність у ВО “Свобода” – але це чомусь не набуло такого розголосу, як справа Шинкаренка. Тому осмілюсь припустити, що такий випадок – не перший. У нас уже не має бути ніяких сумнівів у тому, що влада вирішилася взятися за інтернет по-справжньому. І такі випадки, як наркотики, які Януковичу купили в інтернеті, і вилучення серверів неугодних владі ЗМІ, і тягання по судах журналістів та опозиціонерів – лише підтвердження цьому.

3. Будьте розумними. Не дайте нікому законних підстав себе скомпрометувати. Ще не все втрачено навіть при такій паскудній і цинічній владі, як ця. Борітеся – поборете!

Постові: только у нас: купить pocketbook 301 в интернет-магазине
платформа Android от Google
быстрый заработок на кино-доменах

1. Що робити, коли немає слів?
2. Коли інтернет починає заважати

Надворі 15 грудня – а це означає, що Блогорідер публікує свій щорічний звіт по українській блогосфері.

Що змінилось за цей рік? Що нового сталося? Яка українська блогосфера зараз? Я спробую дати відповіді на ці питання.

Блоги та люди

Українська блогосфера цього року нарешті стала самодостатньою. Якщо у 2007 році все тільки починалось, і люди лише пробували блоггінг “на смак”, не знаючи практично нічого детального про цей новий вид діяльності, то сьогодні все чітко – є приватні блоги, є тематичні, а є проекти колективних блогів. Саме слово “блог” уже переважно не спричинює такого подиву і незрозумілості, як колись. Хоча, ясна річ, все ще є тисячі людей, які далекі від цього. Онлайн-ЗМІ розкрутили термін “блогери” і тепер він став уособленням якоїсь спільноти підпільних текстових партизанів Хоча, це може лише мені так здається

Блог став тим засобом, через який можна дізнатися все. Тепер навіть найтихіша думка може бути почутою на всю країну. В нас немає популярних рейтингів, немає топів, але люди здатні повідомити весь світ про те, про що дійсно повинне знати суспільство. Це і покинуті заводи з ртуттю в Києві, і їжа з емульгаторами, і багато чого іншого. Публікації шокуючого почали збирати аудиторії. Люди пересилають один одному лінки, діляться ними в Facebook, Twitter, Вконтакте. Процес пішов – ви можете бути почуті.

Заходи

Традиції баркемпів були продовжені у цьому році, і, можливо, з ще більшим розмахом, ніж у минулому. Тепер люди не лише сидять за своїми ПК або лептопами, а й відвідують цікаві заходи. Не обов”язково бути там присутнім, аби знати ці назви: Lviv Startup Club Sessions, DrupalCamp Kyiv, Mediacamp Kyiv, Startup CrashTest, LegalCamp Kyiv, Educamp, та багато інших. І що найголовніше – організувати подію такого роду може будь-хто.

Прибутки

2009-й рік став визначальним для тих блогів, які не витримали певних перепон, і закрились – або повністю, або ж просто застигли у просторах інтернету. Причини такого закриття можуть бути різні – від особистої втрати інтересу до комерційної непривабливості. Колишні джерела прибутків вже не здаються такими феноменальними, як раніше. Свої корективи внесла й економічна ситуація – разом з урізанням рекламних бюджетів, витрати на блогосферу взагалі стали мікроскопічними. Шкода, але я не можу оперувати якимись числовими даними з цього приводу – дослідженнями обсягів реклами в блогосфері ніхто не займається.

Як експертами, так і простими блогерами було доказано, що в Україні блоггінг не зможе замінити вам роботу у сенсі прибутковості. Максимум, на що ви можете розраховувати – це певна сума, якої вистачить на розваги чи похід у ресторан. Блоги вже не розглядаються як засоби для швидкого збагачення, і це добре, що у людей зникли ілюзії щодо комерційної сторони блоггінгу. Блог – це засіб піару чи моральної вигоди, не більше.

Twitter

Твіттер – це ключове слово року. Вибухове зростання популярності цього сервісу не могло не вплинути на українську блогосферу. За даними Яндекса, твіттер в Україні став навіть популярнішим, ніж в Росії. Зараз у Твіттері сидять понад 15 тисяч українців, і за півроку їх кількість виросла втричі. Блогери активно освоюють новий засіб комунікації, а інколи і взагалі покидають “велику” блогосферу, знайшовши для себе більш лаконічний формат висловлення думок. Якщо наприкінці 2008 року, коли я відкрив аккаунт @blogoreader, український твіттер нагадував невелике село, то зараз це вже точно мегаполіс.

Людей стало достатньо, щоб проводити цілі зустрічі – так звані твівенти. Найактивнішими у цьому плані поки виглядають західні міста України – http://twevent.org.ua/. Олег Боженко (@MrGALL) створив рейтинг україномовних твітерян.

Проекти

Блог в плані технології вже став універсальним майданчиком для розміщення будь-якого контенту. Звичайного WordPress вистачає для того, щоб відкрити власний контент-проект, онлайн-видання а може і щось більше. В цьому плані межа між блогами та іншими сайтами досить тонка.

Колективні блоги в 2009 році, здається, трохи ожили. З”явилося кілька проектів, які мають шанс на успіх – Розробка, Енетрі, Trustme, Cookorama, Test.gipsh.com, та інші. Їхній успіх буде залежати від безпосередньої активності їх учасників, і не менш активного просування.

Після всього вищесказаного, хочеться підсумувати цьогорічний огляд наступними словами. Якщо у 2007 році слоганом був “В Україні з’явились блоги!”, у 2008 – “Українська блогосфера шалено розвивається!”, то у 2009 можна сказати наступне: “Українська блогосфера – цілком самодостатня”.

Блогорідер спостерігає за українською блогосферою практично з часу її зародження. І буде робити це й надалі. Успіхів вам, шановні читачі!

1. Українська блогосфера. Підсумки року
2. Українська блогосфера 2008. Підсумки
3. BUBA 2009 – конкурс українських блогів

За підтримки: интересный дизайн интерьера и квартир,      приобрести духи и парфюмерию в Киеве

Компанія Яндекс-Україна оприлюднила нові, дуже цікаві дані щодо розвитку української блогосфери.

Отже, на даний момент кількість блогів в Україні – більше 500 тисяч. Активних серед них – тобто тих, що містять більше 5 записів і хоча б раз оновлювались протягом останніх трьох місяців, 15%, або 75 тисяч. Цей показник не змінився з червня 2009 року, коли востаннє Яндекс публікував такі дані. Майде вдвічі більше стало автономних блогів – зараз їх 14 тисяч, влітку було лише 6 тисяч.

Найбільші блогохостинги (в тисячах користувачів): Liveinternet (233К+), Mail.ru (100К+), Livejornal (84К+), Bigmir.net (30К+), I.ua (20К+), Blox.ua (15К+), Meta.ua (10К+), з них останні 4 – українські.

Проте найбільш вражаючі дані стосуються Твіттера. Якщо українська блогосфера – це лише 7% кириличних блогів, то в українського Твіттера це співвідношення вдвічі більше – 15%. З 75 тисяч активних блогів, 15 тисяч – це мікроблоги Твіттера. Всього ж в Україні 16 тисяч користувачів Твітера, і це втричі більше, ніж у червні! Але все так же небагато – загальна кількість користувачів Твіттера сягнула 50 мільйонів.

Тим не менш, українці набагато активніші, ніж твіттеряни в середньому по світі: 33,5% українських користувачів пишуть щодня, в той час як у світі цей показник всього 14,6%. 90,1% мають менше 100 фоловерів, а 90,2% читають менше 100 чоловік (посвіту – 93,6% і 92,4% відповідно).

Підсумовуючи ці дані, Яндекс виділив головні риси цього дослідження:

1. В Україні Твіттер популярніше, ніж в Росії, але менш популярніший, ніж на Заході.
2. І так само блискавично зростає, хоча поки що немасовий.
3. Твіттер має шанси стати головною медійною частиною української блогосфери.
4. Автономні блоги відносно більш популярні.

Повну версію доповіді Антона Волнухіна, керівника проекту Яндекс.Блоги, можна скачати тут.

1. Яндекс закриє рейтинг популярних записів
2. Blogger Relations як складова взаємодії в блогосфері
3. Карта української блогосфери

Новини проектів

Твіттер продовжує зростати шаленими темпами, в тому числі він стає відомим і серед українців. Навколо потужних проектів, як відомо, завжди з"являються супутні по духу та функціям сервіси – немов гриби після дощу. Олег Боженко (@mrgall), автор УкрБашу та спільноти tereveni.org.ua, на днях презентував перший каталог україномовних користувачів Твіттера, розмістивши його просто у розділ на своєму персональному сайті. Каталог виглядає надзвичайно просто – це збірка аватарок користувачів, які в той же час і є посиланнями на їхні профілі. При наведенні мишки на зображення ви можете побачити ім"я користувача, та кількість його "фоловерів" – тобто тих, хто читає його твіти. Відповідно, сортування в новоствореному каталозі здійснюється за кількістю цих самих фоловерів.

Критерії потрапляння у цей список доволі прості – з ваших останніх 200 твітів українськомовних має бути більше, ніж російськомовних, а кириличних – більше половини. Таким чином найлегше виявити, чи належить користувач сервісу до категорії українських. Як кажуть розробники, зараз йде розробка оптимального алгоритму та наповнення бази, тому сервіс перебуває в статусі альфа. А щоб пошуковий скрипт додав і ваш твіт достатньо лише писати українською та фоловити україців

Компанія Агора-Україна 18 березня 2009 року презентувала свій новий проект – розважальний відеоблог Tubik.com.ua. Сейл-хаус компанії Агора – AdBrocker планує розпочати продаж реклами на сайті. Український відеоблог спирається на досвід своїх польських партнерів – тамтешній відеоблог Widelec.pl успішно функціонує, надаючи своїм відвідувачам щоденні порції цікавого відео. Ось що каже з приводу запуску нового проекту його менеджер, В"ячеслав Баранський: "Популярність відеоконтенту серед користувачів продовжує зростати, і рекламодавці вчаться цінувати рекламні можливості сервісів з подібним контентом. Ми сподіваємося, що клієнти сейлз-хаусу зацікавляться Тюбіком".

Тим часом на українському відеоблозі Vlogger.org.ua, котрий був запущений рівно рік тому, стартував новий розділ – Музика . Тепер відвідувачі сайту зможуть переглядати цікаві відеокліпи на різні музичні жанри, котрі так чи інакше пов"язані зі світом музики. Серед останніх відео – виступ Світлани Лободи з піснею "Be My Valentine", з якою співачка представить Україну на пісенному конкурсі Євробачення-2009, що пройде цього року в Москві. Нагадаємо, на Влоггері також є розділи Репортаж, Реклама, Природа, Веб, Кіно, Гумор, Політика, в яких ви знайдете чимало цікавих відеоматеріалів на відповідні теми.

28 березня ввечері весь світ долучився до акції Година Землі, про яку вже розповідалося тут раніше. В українців думки щодо цього розділилися навпіл – хтось активно підтримував флеш-моб, а хтось, навпаки, агітував за відмову від участі в цьому дійстві. Як би там не було, велися дискусії. І це вже є позитивом – чи є ця акція правильною чи ні – вирішує кожен для себе. Але те, що вона змусила задуматись людей – не важливо, у якому світлі – це вже вагомий внесок у інформуванні населення щодо проблем екології. В пам’ять акції Блогорідер на весь вечір став трішки чорно-білим – основні елементи дизайну втратили свій колір:

Новини блогів

Цікавою розвагою останніх днів у блогосфері стала поява штучного інтелекту в мережі. Хоча, чесно кажучи, не такий це вже й інтелект. Мова йдеться про так званих інфів – маленьких чоловічків, котрі знають відповіді на всі питання, і які можуть жити у вас на сторінках вашого блогу. Інф – це всього-навсього embed flash, який можна встроїти будь-куди і налаштувати відповідно до своїх смаків – вдягнути, обрати стиль, стать, і навіть навчити відповідати на поширені питання. Інф, якщо його розглядати з технічного боку, – це всього лише вдало написана програма, котра вміє розрізняти різні лексичні та синтаксичні звороти, і відповідно до ситуації, давати відповіді. Хоча розробка дійсно не є такою вже інноваційною, вона несе у собі певний наліт роботизованості. Тепер постає питання: чи настане час, коли роботи будуть не залізні, а інтернетні? В ЖЖ вже навіть з"явилась тематична спільнота infs_ru , присвячена інфам. А що воно таке на практиці, ви можете спробувати прямо зараз – інф Блогорідера є на кожній сторінці справа внизу (після Google Friend Connect). Поговоріть, може й собі захочете

В поле зору Блоготижня потрапив новий український блог – maque.org.ua. На ньому публікуються відеоуроки по дизайну українською. Зокрема, можна знайти відео по таким популярним програмам, як Adobe Photoshop, Dreamweaver, Flash, After Effects, та інші. Блог стане в нагоді дизайнерам, та всім, кому цікавий світ дизайну – як початківцям, так і "бувалим" користувачам.

Автор блогу lilumi.org.ua запропонував ще один дієвий спосіб боротьби зі спамом в коментарях. Його суть полягає у тому, щоб заховати реальну форму для коментарів – вона буде невидимою. Однак тільки для спам-ботів. Якщо ви людина, то ніщо не стане вам на заваді для коментування.

стандартну форму коментування ми приховали, таким чином, що зсунули її на −1000 пікселів на екрані, але спамбот не може цього знати, бо він не може аналізувати вміст файлу стилів і тому буде пробувати написати коментар в цю форму.

Мегацікаву підбірку опублікував нещодавно у своєму блозі bezlik. Стосується вона найбільш розповсюджених та уживаних у світі прізвищ. Автор сформував невеличкі списки по найбільшим країнам. Чи знали ви, наприклад, що у США та Британії на перших місцях по поширенню прізвища Smith, Johnson, Williams? В Чехії та Польщі перші позиції займають люди з прізвищем Новак? А в Росії Иванов – лише на другій сходинці? На жаль, але найцікавішого – даних по Україні так і не знайшлося. Будемо сподіватись, що скоро ми дізнаємось і про наш край.

Новини ЖЖ

annboiko розповідає про пригоди українських Колумбів, відважних хлопців, що вирішили подорожувати, причому не зовсім відпочиваючи:

40 днів без їжі та 14 без води у відкритому океані провели троє українців дорогою від Європи до Латинської Америки

Це не наукова фантастика: команда екстрималів "Еквітес" (Голтіс (Володимир Вукста), Костянтин Могильник та Андрій Супрун) повернулися з унікальної науково-дослідницької експедиції "Шляхом Колумба", яка повторила маршрут відомого мореплавця. Христофор Колумб їхав "за чотири моря", не знаючи, чи допливе до суші, а українські любителі пригод під час подорожі перевіряли можливості людського організму. Днями вони презентували трейлер документальної стрічки, яку восени планують показувати на пригодницьких каналах світу, і вже зовсім скоро – в Україні та державах СНД.

Прекрасний фотозвіт з мандрівки в Карпати можна знайти в щоденнику zirvygolova .

Завжди, як їду у гори, бачу купу цікавих сюжетів у гірських селах, але не встигаю їх пофотати. Бо ті села – то лише транзит поміж потягом і горами. Поїхати задля того, щоб пофотати гуцулів ще не збирався, чекав причини, відрядження.

Спільнота випуску

comic_strip_ua – комікс-спільнота України. Давно не сміялись? Ласкаво просимо

Новини Twitter

@konspirator

старі зрадянізовані педики з вицвілими мізками, або просто лайном в голові, не спроможні скласти нормальні тести з англійської мови

@meako

«Бог умер…» – Ницше. «Ницше умер…» – Бог. «Буагага» – Смерть.

@wedmid

Порвало: до 19.30 на баші затишшя – всі чекають тсн.

1. Блоготиждень №37
2. Блоготиждень №39
3. Блоготиждень №27

Останнім часом я досить часто чую розмови про те, що ера блогів підходить до свого завершення. Це стосується усіх блогів – і англійських, і російських, і українських.

Я би не поспішав робити такі висновки. Наведу кілька причин, які пояснять те, чому блоги ще принаймні два роки зможуть залишатися "на плаву" серед швидкоплинних тенденцій інтернету.

1. Блоги як середовище рекомендацій. Ще з часу свого виникнення блогосфера позначила себе як чи не найідеальніше місце для отримання персональних рекомендацій з приводу того чи іншого продукту, а також розгорнутих відгуків на товари та послуги. Досі жоден ЗМІ не матиме такої унікальної нагоди опублікувати свій власний, неповторний та неоплачений відгук на отриману послугу/придбаний товар. До речі, тут абсолютно немає значення, яким він буде – позитивним чи негативним, котрий міститиме побажання з "променями діареї" у бік компанії. Для самої компанії такі відгуки – просто безцінний матеріал, котрий не замінять жодні маркетингові дослідження та проби. Це і є той самий, живий фідбек, тобто зворотній зв"язок із своїми клієнтами. Його ігнорують хіба що лише ті, хто не хоче продавати свої товари/послуги.

2. Блоги – альтернатива ЗМІ. Персональні блоги, згідно останнім тенденціям, справді починають потроху занепадати. Оскільки реальної віддачі, окрім моральної, від них навряд чи здобудеш. Тому у цій сфері залишаться лише справжні майстри слова, автори "смачних текстів". А ось тематичні професійні блоги, навпаки, ще більше "виростуть в ціні". Адже потреба у справді якісних тематичних ресурсах не спадала ніколи. Тим більше, якщо вони мають зручний формат блогу, слідкувати за оновленнями якого можна і через RSS. Навколо тематичних блогів також буде гуртуватись своя специфічна аудиторія, що є суттєвим фактом для рекламодавців. Тематичні блоги – тематична і аудиторія. Однак не варто думати, що якщо є, припустимо, 10 блогів про музику, то всі десять будуть однаково популярні. Все залежатиме лише від якості, унікальності контенту, а також методів просування, до яких вдаються автори блогу. Приклади тематичних бізнес-блогів ми вже можемо спостерігати у сусідньому рунеті.

3. Корпоративний блогінг. Великим або не дуже великим компаніям набагато приємніше і зручніше публікувати кілька важливих записів на місяць у власному блозі, аніж розпилюватися на слідкування та комунікації у інших засобах соціальних медіа. Маючи один корпоративний блог, вони отримують чудовий майданчик для збору відгуків про компанію від її безпосередніх клієнтів, а також єдине місце (окрім офіційного сайту, звісно) для публікації статей та неформальних новин, що стосуються компанії, зав"язуючи, таким чином, всі комунікативні шляхи в одному місці.

4. Блоги – засіб самовираження. Мікроблоггінг та соціальні мережі вже давно вижерли половину блогосфери, та й досі успішно продовжують робити своє "чорне" діло, однак на світі є багато людей, яким методи цих пожирачів замалі для особистого самовираження. У Твіттері ти не опублікуєш свої хвилювання з приводу подій у своєму місті, а в соціальній мережі твоїм друзям начхати на твою громадську позицію. Тому єдиним місцем, де все ще можна зберігати необмежені запаси думок та ідей, залишаються блоги. Особливо в цьому світлі виграє Живий Журнал – він, напевно, невмирущий.

Це далеко не весь перелік переваг, котрі надає блогосфера у порівнянні з усіма іншими соціальними медіа. Тому що би там не казали і не сіяли паніку, блоги ще живі. І навіть ще жевріє надія на їх повну функціональність.

Особисто я даю блогам час до середини 2010 року. До цього часу всі можуть бути спокійними – нічого з нашою улюбленою блогосферою не станеться. Якщо доти не з"явиться чогось дійсно популярного чи інноваційного, здатного замінити блоги – то це вже буде привід хвилюватись. А поки що – вперед, за клавіатуру!

Посилання по темі:

• Блоги померли… нехай живуть блоги!
• Пузырь UGC потихоньку сдувается
• Пост-социальный синдром восприятия веба
• The end of the blogosphere?

1. Карта української блогосфери
2. Прекрасна половина блогосфери
3. Кінець електронним грошам?