Звісно, я мав на увазі зробити це не буквально. Зараз поясню, що й до чого.
Тепер, у вік тотальної інформатизації, коли кількість інформації – корисної і некорисної для нас – обрушується на наш мозок щодня у величезних кількостях, "піймати на гачок" те, що нам буде справді цікаво читати, чи я би краще сказав "споживати", нелегко. Бо серед тих мільйонів блогів та мільярдів записів лише дещиця будуть хорошими. Можливо, навіть половина буде таким собі інформаційним "сміттям", непридатним для "споживання".
Так-от, про споживання. Чомусь лише недавно мною був помічений той факт, що посеред просто цікавих блогів існують ще й особливі, "смачні". Їхніх записів чекаєш, немов дитина, перевіряючи мало не щохвилини свій RSS-читач. А коли ці записи з’являються, то ти буквально до останньої букви перечитуєш весь текст, немовби "з’їдаючи" його. І що найцікавіше – не важливо, на яку тему пише автор – ІТ, автомобілі, вишивка хрестиком, подорожі – абсолютно всі записи в такому блозі будуть очікуваними та бажаними для його читачів. Бо у автора – справжній хист до написання. Він володіє словом так, що зможе зацікавити своїми записами будь-кого. Найчастіше такі блоги являють собою приватні щоденники – як ЖЖ, так і stand-alone. Не важлива суть, як подається інформація, важливий сам зміст, контекст. Дизайн може бути жахливим, але досить вам прочитати кілька рядків – і цей сайт починає вам подобатись. Бо тексти, що розміщені на ньому читаються легко, цікаво, на одному подиху.
Так ось, бути таким автором – це справжнє мистецтво. І це просто прекрасно, якщо ви є саме таким автором. На жаль, стати автором "смачних" текстів не так вже і просто. А в деяких випадках – навіть неможливо. Бо деякою мірою це поняття ідентичне таланту – він повинен бути від природи, а не набутий штучним шляхом. І самі ви про свій хист ніколи не дізнаєтесь, якщо не спробуєте щось написати, і хтось скаже вам про ваш талант. Бо самому себе оцінити нелегко. А особам з завищеною самооцінкою – навіть протипоказано
Читати продовження >>