За підтримки: Популярные знакомства Киев, лучший сайт знакомств

Розмови про те, що провідні англомовні онлайн-ЗМІ переходять на платний доступ до своїх матеріалів, звучать останнім часом все частіше. Читаючи такі рядки, мимоволі починаєш турбуватися про те, що цікавий та якісний контент скоро перестане бути безплатним. Але коли я прилаштовую цю модель до України, то мені стає легше: я знаю, що ніякого платного контенту в Україні не буде. Зараз спробую пояснити, чому я такий зухвалий і впевнений.

Весь процес такої фінансової моделі складається з простих частин: є відвідувачі, з одного боку, і цікавий контент – з іншого. У цю схему вводиться перешкода у вигляді оплати за доступ.

На наше з вами щастя, контенту в інтернеті поки що значно більше, ніж відівідувачів, а особливо в Україні. Тому схему можна сміло змінити:

Читати продовження >>

За підтримки: Магазин сумок, купить сумки в киеве дорого

Чи часто ви зустрічали в мережі наступні твердження: “Український інтернет не розвинений”, “уанету ще дуже далеко до рунету”, “мають пройти роки, перш ніж в уанеті…” і т.д. Я таке читаю чи не щотижня. Так-от, знайте: це все неправда.

Написати цю статтю мене спонукав цікавий коментар, який був залишений до одного з попередніх матеріалів.

Чому українці часто при пошуку вводять запити російською мовою? А тому що це на підсвідомому рівні: “Українською мовою мало інформації”. І погодьтесь, що деякою мірою наша підсвідомість права – в деяких дуже вузьких сферах життя українські матеріали практично відсутні.

Але це не означає, що їх перестали шукати! Не треба підходити з твердженням, що україномовні сайти нікому не потрібні. Так, вони нікому не потрібні – коли їх взагалі немає.

Читати продовження >>

Вперше в практиці Блогорідера до вашої уваги пропонується так званий гостьовий пост. Гостьовий пост – це повністю авторський матеріал, який розміщується на умовах добросусідства та взаємної вигоди. Автор отримує доступ до аудиторії, а власник блогу отримує цікавий матеріал.

Автор сьогоднішнього гостьового запису – Андрій Поданенко, який поділиться своїми думками про стан українського інтернету та блогосфери.

Ця стаття – цілком і повністю є відповіддю до крику душі Романа Гавриша.

Тема, піднята ним – далеко не вперше розглядається в УаНеті.
Заробляємо на блозі, монетизація блога, отримання прибутку і ще мабуть тисячі подібних статей можна зустріти на сторінках щоденників уанетівців.
От тільки вони докорінно відрізняються від статті Романа – всі вони дивляться на проблему зовсім з іншої сторони. Маємо 200 відвідувачів – конвертуємо їх в 200 попугаїв…
Це не те.
Це зовсім не те.
Це і близько не те, на що насправді вартує звертати увагу. Читати продовження >>

В Україні стартував новий портал з оголошеннями нерухомості – address.com.ua. Європейські венчурні фонди інвестували у проект 2,5 млн грн, завдяки цим інвестиціям і став можливий запуск порталу. Дані кошти будуть спрямовані на подальший розвиток проекту та розширення його функціональності.  Новий проект використовує базу даних сайту TopRealty.org.ua. Частина інвестованих коштів пішла на придбання останнього.

Address спеціалізується на пошуку нерухомості за різноманітними параметрами – площа, кількість кімнат, район міста, тощо. Поки що ареал пошуку – лише столиця України, однак, судячи по дизайну, планується відкрити сервіс і для інших міст України. Ключові позиції – це "куплю", "зніму", "продам", "здам" та "обміняю". По кожній із цих категорій доступне зручне сортування та відображення на основі AJAX а також можливість слідкувати за оновленнями через RSS, таким чином нові позиції будуть надходити до ваших рідерів.

Над проектом наразі працюють 7 людей, в тому числі і колишній власник TopRealty, Олексій Сорокін.

За словами розробників Address.com.ua, бізнес-модель сайту – це не одна лише реклама. В якості додаткових джерел доходу передбачаються як реферальні програми, так і різноманітні поглиблені сервіси для ріелторів, яким такий проект буде життєво необхідним.

Запис розміщено на правах реклами

10 жовтня Сергій Лещенко у своєму блозі на Українській Правді повідомив про те, що був відкритий новий сайт Юлії Тимошенко за адресою tymoshenko.ua.

Чи то я такий неуважний був, чи то українські сайти дійсно мовчали, але більш детальне знайомство з новим інформаційним ресурсом Юлії Володимирівни у мене (і у багатьох твіттерян) відбулося вчора ввечері, 12 жовтня. Хочу поділитися з вами першими враженнями та роздумами.

Звісно, першим і найяскравішим враженням було "це підробка, фейк". Чому? А тому що просто не вірилось (та й досі не віриться), що українські політики колись зроблять щось путнє в інтернеті. Читайте статтю "Соціальні медіа в українській політиці", і ви зрозумієте, про що я. Читати продовження >>

Бажання дізнатись, скільки заробляє твій сусід, завжди живе серед українців. І щоб там не говорили про етикет та норми моралі, цікавість завжди бере верх. В час інтернету дізнатись не тільки зарплату сусіда, а й інших людей стало набагато легше та простіше – один за одним з’являються сайти чи розділи порталів, що присвячені збиранню анонімної інформації про рівень зарплати. Сьогодні ми розглянемо їх детальніше. Читати продовження >>

Надія Баловсяк у своєму блозі влучно відзначила, яким насправді є стан регіонального інтернету в Україні.

Так чому ж усе так погано? Чи нам все лише так здається? Спробуємо розібратись.

Головних проблем є кілька. Перша – це слабкий рівень проникнення інтернету у так звану "глибинку". І хоча зараз доступ до інтернету має щонайменше 1/4 населення країни (близько 10 мільйонів осіб), все ж основну частку тут становлять найбільші за кількістю жителів міста. А пересічним регіонам залишаються лише кілька відсотків, якщо не менше. Для чого ж тоді працювати з такою маленкьою аудиторією, витрачаючи на неї гроші, якщо ефективніше буде розповсюдити оффлайн-рекламу? З одного боку, це дійсно так. Інтернет у селі зараз – це якщо не розкіш, то вже точно не рядова потреба. Та й комунікаційні зв"язки в цій ситуації будуть слабкі – навряд чи хтось стане поводити себе, як активний інтернет-користувач (мається на увазі онлайн-шопінг, користування блогами, соціальними мережами).

Проте якщо взяти роль інтернету у населених пунктах більшого масштабу (районні центри) – то цей напрямок виглядає досить перспективно. Інтернет може стати не лише банальним джерелом інформації, а й місцем зустрічі споживачів локальних сервісів та продуктів з їх постачальниками. Відвідувач, прийшовший за подібним запитом, буде 100% тематичним, адже буде сам налаштований до пошуку інформації про той чи інший сервіс, що надається за місцем його проживання. Читати продовження >>

Можливо, комусь сьогодні може здатися, що Блогорідер зійшов з розуму і почав писати на навколополітичні теми. Ні, хочеться вас запевнити та заспокоїти – політики тут не буде ніколи – її жовтого смороду вистачає нам і з екранів телевізорів, і зі сторінок газет. Політика стане лише ареною, де будуть розгортатися події. А інтернет буде їх інструментом.

Зараз багато хто схильний вірити тому, що нібито Арсеній Яценюк, молодий та перспективний політик, стане нашим довгоочікуваним спасінням, мало не месією для Української держави, виґвалтованої, вибачте за зворот, кількома владами підряд. Адже всі факти нібито свідчать про його осібність від тепершіньої політичної еліти, а особисті якості пророкують появу нового лідера – сильного та розумного водночас. А ще він почав активно діяти в інтернеті. Ну чим тобі не український Обама? Читати продовження >>

З дозволу Максима Саваневського, автора блогу watcher.com.ua, візьму собі на озброєння цікавий термін, який він висловив у своєму ЖЖ – про аналогових та цифрових політиків. І ще одне перед тим, як ви почнете читати далі – дана стаття, хоч і не без нальоту думок приватного характеру, але все ж таки в жодному разі не веде агітації за ту чи іншу політичну силу або особу. Цей матеріал – лише спосіб поглянути, як насправді політики взаємодіють з інтернетом.

Так от, нещодавно всі жваво обговорювали той факт, що прес-служба глави держави офіційно повідомила про створення Твіттер-аккаунту Президента України. І що ж? Всі одразу ж побігли дивитися, чого там такого цікавого понаписував наш гарант. …і, як виявилось, там була лише купка новин з сухими заголовками, ніби хтось комусь складав звіт. В цьому твіті не було жодного натяку на особу Віктора Ющенко, відповідно, є підстави думати, що цей аккаунт наповнюється співробітником Секретаріату Президента, за принципом "аби було". (запам"ятайте, будь ласка, цей момент). Тут би були якраз до теми політичні шаржі на рахунок того, чи не Балога, бува, займається твітом президента, але, це не тематика Блогорідера

Тобто сам факт того, що ми не можемо уявити собі президента нашої держави, який ось так спокійно сидячи в кріслі перед ПК, пише щось до свого твіттера, наводить на думку: Ющенко – аналоговий політик. Його можливості обмежені закиданням ліктів на телебаченні та читанням універсалів замість новорічного поздоровлення. А чи можемо ми уявити собі будь-якого іншого політика в такій ролі – в ролі більш-менш досвідченого користувача комп"ютера, який має базові навики роботи з інтернетом? Навряд чи. Янукович? Окрім "Веселих яєць" бурхливого 2004 року, на думку нічого не спадає. Тимошенко? Хм, теж ні. Парочка чатів за підтримки Української Правди, та безліч зареєстрованих пустих аккаунтів на відомих сайтах. Навіть Арсеній Яценюк, котрий найбільш близький до такого статусу, і в якому люди так хочуть бачити саме того "порядного, справедливого, мудрого, нового" політика, котрий врятує Україну, ще ніде офіційно не підтвердив автентичність свого твіттер-аккаунту. Хоча й виглядає він цілком реалістично. Читати продовження >>

Що таке торрент, сподіваюсь, ви вже читали. А якщо і не читали, то, безумовно, багато з вас користується цією чудовою технологією, нехай і в не дуже законному руслі Я веду до того, що торрент-мережі – це найпопулярніші засоби розповсюдження фільмів та музики. А так як тарифні пропозиції українських провайдерів уже цілком упевнено дозволяють скачувати фільми, дана технологія все ширше йде в маси. Цього разу я обрав три відомі мені трекери, якими користуюсь і сам. Цілком можливо, що це не останній такий огляд, адже трекерів в уанеті є багато. Читати продовження >>