<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	>

<channel>
	<title>Blogoreader – українська блогосфера та інтернет - блоги, новини, статті, персони &#187; Лікбез</title>
	<atom:link href="http://blogoreader.org.ua/category/likbez/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>http://blogoreader.org.ua</link>
	<description>Blogoreader</description>
	<lastBuildDate>Tue, 16 Mar 2010 21:17:45 +0000</lastBuildDate>
	<generator>http://wordpress.org/?v=2.9.2</generator>
	<language>uk</language>
	<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
	<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
			<item>
		<title>Що таке Skype?</title>
		<link>http://blogoreader.org.ua/2010/01/27/what-is-skype/</link>
		<comments>http://blogoreader.org.ua/2010/01/27/what-is-skype/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 26 Jan 2010 22:35:00 +0000</pubDate>
		<dc:creator>hellveen</dc:creator>
				<category><![CDATA[Лікбез]]></category>
		<category><![CDATA[Skype]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://blogoreader.org.ua/2010/01/27/what-is-skype/</guid>
		<description><![CDATA[
			
				
			
		

Skype &#8211; це система інтернет-телефонії, текстового та відео-зв&#8221;язку. Умовно кажучи, Skype дозволяє &#8220;дзвонити&#8221; з одного комп&#8221;ютера на інший. Все, що потрібно мати для здійснення такого зв&#8221;язку &#8211; мікрофон, навушники, та, власне, сам Skype з позитивним балансом коштів на тому ПК, з якого передбачається зробити дзвінок.
 
Окрім того, система дозволяє дзвонити і на звичайні стаціонарні або [...]]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<div class="tweetmeme_button" style="float: right; margin-left: 10px;">
			<a href="http://api.tweetmeme.com/share?url=http%3A%2F%2Fblogoreader.org.ua%2F2010%2F01%2F27%2Fwhat-is-skype%2F"><br />
				<img src="http://api.tweetmeme.com/imagebutton.gif?url=http%3A%2F%2Fblogoreader.org.ua%2F2010%2F01%2F27%2Fwhat-is-skype%2F&amp;source=blogoreader&amp;style=normal&amp;service=bit.ly" height="61" width="50" /><br />
			</a>
		</div>
<p style="TEXT-ALIGN: center"><a href="http://www.skype.com/intl/en/"><img src="http://blogoreader.org.ua/i/skype.jpg" style="WIDTH: 450px; DISPLAY: inline; HEIGHT: 285px" title="Skype" height="285" width="450" alt="Skype"/></a></p>
<p><a href="http://www.skype.com/intl/en/">Skype</a> &#8211; це система інтернет-телефонії, текстового та відео-зв&#8221;язку. Умовно кажучи, Skype дозволяє &#8220;дзвонити&#8221; з одного комп&#8221;ютера на інший. Все, що потрібно мати для здійснення такого зв&#8221;язку &#8211; мікрофон, навушники, та, власне, сам Skype з позитивним балансом коштів на тому ПК, з якого передбачається зробити дзвінок.</p>
<p> <span id="more-1548"></span>
<p>Окрім того, система дозволяє дзвонити і на звичайні стаціонарні або мобільні телефони по всьому світі за низькими тарифами. Наприклад, Skype пропонує кілька цікавих послуг: SkypeIn &#8211; створення локального номера потрібної вам країни, на який зможуть дзвонити інші люди; SkypeOut &#8211; вже згадані вище дзвінки на звичайні телефони; Skype video calling &#8211; відеочат; Skype Chat &#8211; миттєвий обмін текстовими повідомленнями, як і в інших популярних клієнтах, наприклад ICQ або Google Talk.</p>
<p>Ось як виглядає основне вікно програми:</p>
<p style="TEXT-ALIGN: center"><img src="http://blogoreader.org.ua/i/Skype_windows.png" style="DISPLAY: inline" title="Skype" height="275" width="224" alt="Skype"/></p>
<p>Система VoIP-телефонії почала свою діяльність ще у 2003 році. У 2005 році Skype було куплено компанією eBay за $2,6 млрд. Але за чотири роки eBay так і не вдалося налагодити бізнес у цій сфері. Тому у 2009 році Skype знову <a href="http://blogoreader.org.ua/2009/09/01/ebay-sold-skype/">продали</a> &#8211; 65% акцій за 1,7 млрд доларів.</p>
<p>Зараз кількість користувачів Skype складає понад 500 мільйонів людей у всьому світі, а дохід &#8211; близько $650 мільйонів щороку.</p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://blogoreader.org.ua/2010/01/27/what-is-skype/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>13</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Що таке Wi-fi?</title>
		<link>http://blogoreader.org.ua/2009/12/09/what-is-wifi/</link>
		<comments>http://blogoreader.org.ua/2009/12/09/what-is-wifi/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 08 Dec 2009 22:30:00 +0000</pubDate>
		<dc:creator>hellveen</dc:creator>
				<category><![CDATA[Лікбез]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://blogoreader.org.ua/2009/12/09/what-is-wifi/</guid>
		<description><![CDATA[
			
				
			
		

Wi-fi &#8211; це технологія безпровідного доступу в інтернет.
 
Вона базується на стандарті передачі даних IEEE 802.11, який, в свою чергу, складається з підстандартів, найпоширенішим з яких зараз є 802.11b. Сам бренд Wi-Fi (Wireless Fidelity, безпровідна точність) належить та підтримується компанією Wi-Fi Alliance. Wi-Fi було створено ще у 1991 році, і зараз теоретична пропускна можливість такої [...]]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<div class="tweetmeme_button" style="float: right; margin-left: 10px;">
			<a href="http://api.tweetmeme.com/share?url=http%3A%2F%2Fblogoreader.org.ua%2F2009%2F12%2F09%2Fwhat-is-wifi%2F"><br />
				<img src="http://api.tweetmeme.com/imagebutton.gif?url=http%3A%2F%2Fblogoreader.org.ua%2F2009%2F12%2F09%2Fwhat-is-wifi%2F&amp;source=blogoreader&amp;style=normal&amp;service=bit.ly" height="61" width="50" /><br />
			</a>
		</div>
<p style="TEXT-ALIGN: center"><img src="http://blogoreader.org.ua/i/wifi.jpg" style="WIDTH: 400px; DISPLAY: inline; HEIGHT: 278px" title="Wi-fi logo" height="278" width="400" alt="Wi-fi logo"/></p>
<p><strong>Wi-fi</strong> &#8211; це технологія безпровідного доступу в інтернет.</p>
<p> <span id="more-1500"></span>
<p>Вона базується на стандарті передачі даних IEEE 802.11, який, в свою чергу, складається з підстандартів, найпоширенішим з яких зараз є 802.11b. Сам бренд Wi-Fi (<em>Wireless Fidelity</em>, <em>безпровідна точність</em>) належить та підтримується компанією Wi-Fi Alliance. Wi-Fi було створено ще у 1991 році, і зараз теоретична пропускна можливість такої мережі зросла до 480 мбіт/с (стандарт 802.11n).</p>
<p>Головна перевага wi-fi у тому, що досить однієї точки доступу (або хот-споту), і до швидкого бездротового інтернету зможе підключитися не лише хтось один. Користувач отримує свободу у виборі підключення, наприклад, там, де є покриття кількох хот-спотів, обираючи той, де якість сигналу краща. Рішення на базі технології wi-fi дозволяють використовувати її для інтернет-доступу на території всього дому або офісу, не обмежуючи кількість пристроїв та користувачів.</p>
<p>Сьогодні ця технологія набирає популярність у нашій країні, в той час як на Заході вже давно увійшла у повсякденне життя. Відкриваються спеціалізовані wi-fi кафе, магазини та торгові центри покривають свою територію безкоштовним інтернетом.</p>
<p style="TEXT-ALIGN: center"><img src="http://blogoreader.org.ua/i/wireless.jpg" style="WIDTH: 550px; DISPLAY: inline; HEIGHT: 300px" title="Wireless chart" height="300" width="550" alt="Wireless Chart"/></p>
<p><strong>Корисні посилання:</strong></p>
<ul>
<li><a href="http://mapia.ua/#zoom=10&amp;lat=50.50757&amp;lon=30.59012&amp;active_tab=categoriestab&amp;categories=234&amp;categories=754&amp;categories=757">Wi-Fi у Києві на карті Mapia</a></li>
<li><a href="http://itua.info/ru/wifi/">Каталог хот-спотів в Україні</a></li>
</ul>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://blogoreader.org.ua/2009/12/09/what-is-wifi/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>5</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Що таке Webmoney?</title>
		<link>http://blogoreader.org.ua/2009/09/09/about-webmoney/</link>
		<comments>http://blogoreader.org.ua/2009/09/09/about-webmoney/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 08 Sep 2009 21:39:35 +0000</pubDate>
		<dc:creator>hellveen</dc:creator>
				<category><![CDATA[Лікбез]]></category>
		<category><![CDATA[Webmoney]]></category>
		<category><![CDATA[гроші]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://blogoreader.org.ua/?p=1208</guid>
		<description><![CDATA[
			
				
			
		

Webmoney &#8211; це система електронних платежів, яка користується популярністю в основному на території    СНД.
WMZ/WMU. Webmoney не використовує реальні гроші в обігу, замість цього були засновані так звані еквіваленти &#8211; титульні    знаки, кожен з яких відповідає визначеній валюті. наприклад, WMZ &#8211; це еквівалент американських доларів, WMR &#8211; російських рублів, WMU [...]]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<div class="tweetmeme_button" style="float: right; margin-left: 10px;">
			<a href="http://api.tweetmeme.com/share?url=http%3A%2F%2Fblogoreader.org.ua%2F2009%2F09%2F09%2Fabout-webmoney%2F"><br />
				<img src="http://api.tweetmeme.com/imagebutton.gif?url=http%3A%2F%2Fblogoreader.org.ua%2F2009%2F09%2F09%2Fabout-webmoney%2F&amp;source=blogoreader&amp;style=normal&amp;service=bit.ly" height="61" width="50" /><br />
			</a>
		</div>
<p style="text-align: center;"><img src="http://blogoreader.org.ua/i/webmoney.gif" style="width: 300px; display: inline; height: 92px;" title="Webmoney logo" alt="WebMoney logo" /></p>
<p><a href="http://www.webmoney.ru/">Webmoney</a> &#8211; це система електронних платежів, яка користується популярністю в основному на території    СНД.</p>
<p><strong>WMZ/WMU</strong>. Webmoney не використовує реальні гроші в обігу, замість цього були засновані так звані еквіваленти &#8211; титульні    знаки, кожен з яких відповідає визначеній валюті. наприклад, WMZ &#8211; це еквівалент американських доларів, WMR &#8211; російських рублів, WMU &#8211;    українських гривень. Кожна WM-одиниця дорівнює стільки ж реальних грошей у вибраній валюті. Щоб отримати можливість вести розрахунки    онлайн за допомогою Webmoney, треба пройти реєстрацію в системі та придбати титульні знаки.</p>
<p><strong>Реєстрація в системі.</strong> Під час реєстрації вам буде запропоновано обрати, у який спосіб ви будете користуватися системою    Webmoney Transfer. Є 4 способи, з них найбільш розповсюджені два. Перший &#8211; це встановлення програми Webmoney Keeper Classic на свій ПК,    через неї ви будете здійснювати всі операції з вашими віртуальними гаманцями. Другий &#8211; Webmoney Keeper Light, веб-сервіс зі схожим    функціоналом. Він відрізняється від декстоп-програми тим, що функціонує виключно через браузер. І навіть гаманці для кожного з цих видів    різні, тому обирайте уважно. Ще є мобільні версії &#8211; Webmoney Keeper Mini та Mobile. <span id="more-1208"></span></p>
<p>Після реєстрації ви можете отримати так званий формальний атестат, що засвідчить вашу особу (треба вводити паспортні дані, їх можна    приховати від інших). Сама по собі атестація &#8211; це запобіжний засіб для боротьби зі зловмисниками, які захочуть фальисфікувати дані чи    проводити незаконні фінансові махінації. Ви можете отримати також початковий або персональний атестат &#8211; вони вже будуть платними, але    з&quot;являться додаткові можливості роботи в системі Webmoney Transfer.</p>
<p><strong>Безпека.</strong> Для забезпечення конфіденційності фінансових операцій у Webmoney використовуються кореневі сертифікати,    блокування входу з іншого ПК (на e-mail приходить лист з активацією), плагін для барузерів Webmoney Advisor, сервіс Webmoney Security,    показник активності користувача (business level) та багато іншого.</p>
<p>Гарантом по операціям, що виконуються з українськими титульними знаками (WMU &#8211; еквівалент гривні), є <a href="http://ukrgarant.com/">Українське Гарантійне Товариство</a>. На сайті <a href="https://banking.ukrgarant.com/">banking.ukrgarant.com</a> можна оформити вивід грошей з вашого WMU-рахунку на картку або рахунок в    банку (тільки 2620).</p>
<p><strong>Де можна використати Webmoney?</strong> Будь-де &#8211; при розрахунках з іншими людьми, що також зареєстровані в цій системі, при    оплаті різноманітних послуг (інтернет, мобільний зв&quot;язок, комунальні послуги, і т.п.), а також у більшості інтернет-магазинів    рунету та <a href="http://blogoreader.org.ua/category/uanet/">уанету</a>. Де-факто Webmoney Transfer одна з найпопулярніших систем    онлайн-розрахунків, не дивлячись на деякі незручності (юридичні аспекти діяльності, віртуальність грошей), вона все одно залишається    такою через свою розповсюдженість, відносну зручність операцій, та велику кількість користувачів (8 млн). Будь-який сайт чи проект, що    має справу з онлайновими платежами, просто зобов&quot;язаний володіти власними Webmoney-гаманцями, якщо не хоче втратити додаткових    клієнтів.</p>
<p><strong><em>Корисні посилання:</em></strong></p>
<ul>
<li><a href="http://tods-blog.com.ua/payment-systems/keeper-mini/">Огляд Webmoney Keeper Mini</a></li>
<li><a href="http://wiki.webmoney.ru/wiki/list/%D0%90%D1%82%D1%82%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%86%D0%B8%D1%8F">Детальніше про атестацію</a></li>
<li><a href="http://wiki.webmoney.ru/wiki/show/WebMoney+%D0%91%D0%B5%D0%B7%D0%BE%D0%BF%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%8C">Webmoney       Security</a></li>
<li><a target="_blank" href="http://ukrbuy.com/">Ukrbuy &#8211; оплата послуг</a></li>
<li><a href="http://blog.stfalcon.com/2008/12/withdrawal-of-wmz/" target="_blank">Вивід Webmoney в Україні</a></li>
<li><a href="http://blogoreader.org.ua/2008/08/06/online-money-end/">Кінець електронним грошам?</a></li>
</ul>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://blogoreader.org.ua/2009/09/09/about-webmoney/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>7</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Що таке Google Page Rank?</title>
		<link>http://blogoreader.org.ua/2009/04/03/google-page-rank/</link>
		<comments>http://blogoreader.org.ua/2009/04/03/google-page-rank/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 02 Apr 2009 22:13:13 +0000</pubDate>
		<dc:creator>hellveen</dc:creator>
				<category><![CDATA[Лікбез]]></category>
		<category><![CDATA[google]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://blogoreader.org.ua/?p=631</guid>
		<description><![CDATA[
			
				
			
		
Рубрика Лікбез продовжує сіяти в українському інтернеті дух освіченості. Цього    разу розповідь піде про технологію Google Page Rank.

PageRank &#8211; це система рейтингу, ранжування та важливості сайту від компанії Google.    Показник PageRank &#8211; це всього-навсього простий числовий бал від 1 до 10. Чим вищий бал PageRank, тим важливішим виглядає сайт [...]]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<div class="tweetmeme_button" style="float: right; margin-left: 10px;">
			<a href="http://api.tweetmeme.com/share?url=http%3A%2F%2Fblogoreader.org.ua%2F2009%2F04%2F03%2Fgoogle-page-rank%2F"><br />
				<img src="http://api.tweetmeme.com/imagebutton.gif?url=http%3A%2F%2Fblogoreader.org.ua%2F2009%2F04%2F03%2Fgoogle-page-rank%2F&amp;source=blogoreader&amp;style=normal&amp;service=bit.ly" height="61" width="50" /><br />
			</a>
		</div>
<p>Рубрика <a href="http://blogoreader.org.ua/category/likbez/">Лікбез</a> продовжує сіяти в українському інтернеті дух освіченості. Цього    разу розповідь піде про технологію Google Page Rank.</p>
<p style="text-align: center;"><img height="200" width="450" alt="google page rank" style="display: inline;" src="http://blogoreader.org.ua/i/google-pagerank.png" /></p>
<p>PageRank &#8211; це система рейтингу, ранжування та важливості сайту від компанії <a href="http://blogoreader.org.ua/tag/google/">Google</a>.    Показник PageRank &#8211; це всього-навсього простий числовий бал від 1 до 10. Чим вищий бал PageRank, тим важливішим виглядає сайт у очах    пошуковика. Однак на практиці досягнути показника PR10 якщо майже нереально, то вже точно дуже важко. У світі є лише кілька сайтів, що    мають такий показник PageRank &#8211; переважно це сайти корпорацій чи великих компаній. Реальна ж картина розподілу PageRank для сайтів    інтернету така, що більшість отримують PR від 1 до 5. <span id="more-631"></span></p>
<p style="text-align: center;"><a href="http://blogoreader.org.ua/i/Google_PageRank_Explained.gif"><img alt="google page rank scheme" style="display: inline; width: 364px; height: 267px;" src="http://blogoreader.org.ua/i/Google_PageRank_Explained.gif" /></a></p>
<p>Головною суттю технології PageRank є те, що посилання з сайту А на сайт Б оцінюється як голос &quot;за&quot; сайту А на користь сайту Б.    Звісно, не все так просто &#8211; показники PageRank не утворюються простим підрахунком так званих &quot;голосів &quot;за&quot;&quot;. Повна    формула алгоритму визначення цього показника є, по суті, засекреченою, хоча на <a href="http://en.wikipedia.org/wiki/Page_Rank#Simplified_algorithm">англійській Вікіпедії</a> можна прочитати певну схему того, як утворюється    кінцеве число PageRank.</p>
<p style="text-align: center;"><img height="248" width="363" alt="google page rank creation scheme" style="display: inline;" src="http://blogoreader.org.ua/i/fake-pagerank-google-pr.jpg" /></p>
<p>Ось кілька загальновідомих основних факторів, що додатково впливають на визначення PageRank:</p>
<ul>
<li>вага посилань з різних сайтів різна: одне посилання з PR10 важливіше ніж два з PR5</li>
<li>посилання з лінкоферм, дорвеїв чи інших &quot;чорних&quot; ресурсів, не враховуються взагалі</li>
<li>сайт може бути покараний зниженням PR на кілька пунктів за розміщення продажних посилань на своїх сторінках (т.зв. біржі лінків)</li>
<li>високий PR не гарантує високі позиції в результатах пошуку</li>
<li>кожен наступний рівень PR досягти все складніше</li>
<li>мета-теги, rel=&quot;nofollow&quot;, домени .edu/.gov, ніяким чином не впливають на PR</li>
</ul>
<p>Показник PageRank має таку властивість, як оновлюваність &#8211; він постійно перераховується, проте візуальні дані для тулбарів та сайтів    змінюються кожні кілька місяців. Варто відзначити, що кожної цієї дати вебмайстри та так звані SEO-шники (майстри з пошукової    оптимізації сайтів) чекають з нетерпінням та ретельно відслідковують усі зміни цього параметра, щоб оцінити результати своєї роботи. До речі, буквально <strong>вчора відбувся черговий апдейт</strong> показника PageRank. Як відзначають вебмайстри на SEO-форумах, цей апдейт виявився не надто позитивним.</p>
<p>PageRank визначається не для цілого сайту, він властивий абсолютно кожній сторінці. Однак це не значить, що у всіх сторінок сайту будуть    одні й ті ж показники PageRank. Зазвичай найбільший PR отримує головна сторінка (так як на неї найбільше зворотніх посилань), трохи    менший PR мають сторінки другого рівня, а решта взагалі може мати PR0.</p>
<p>Запорукою підвищення рівня PageRank вашого сайту є збільшення кількості якісних тематичних посилань на ваші сторінки зі схожих за    тематикою та важливих в очах пошуковика сайтів. Ось що мовиться в офіційному релізі <a href="http://www.google.com/corporate/tech.html">на сайті Google</a>:</p>
<blockquote dir="ltr" style="margin-right: 0px;">
<p>Важливі сторінки отримують більш високу оцінку PageRank і відображаються на перших позиціях результатів пошуку. Для визначення       значущості сторінки технологія Google використовує колективний інтелект всесвітньої мережі. Людина не бере участі в обробці       результатів, саме тому користувачі стали довіряти пошуковій системі Google, яка надає об&#8217;єктивну інформацію, не спотворену платою       за позицію в результатах пошуку.</p>
</blockquote>
<p>Але яким є Google Page Rank зараз? Ось що каже з цього приводу адміністратор сайту <a target="_blank" href="http://promolab.org">promolab.org</a> та спеціаліст з SEO <strong>Олег Мішин</strong>:</p>
<blockquote>
<p>Та що тут скажеш, алгоритми розташування сайтів у пошукових системах обросли та модифікувалися стільки разів, що від PR, який закладався в основу пошукової системи Google вже нічого не лишилося. Мабуть, лише основні принципи підрахунку чисел, що іменуються пейджранком не змінилися. Напевно, 98% інтернет-користувачів навіть не знають, що такий параметр існує. Тож актуальність цей параметр взагалі втратив. Його лише використовують як один з параметрів &quot;затарювання&quot; посилань у біржах. Хоча сайт з ПР=6 і більше дійсно можна вважати авторитетним з будь-якої точки зору = )</p>
<p>Словом, якби я не продавав і не купував посилання, то я б взагалі про ПР не згадував <img src='http://blogoreader.org.ua/wp-includes/images/smilies/icon_smile.gif' alt=':)' class='wp-smiley' /> </p>
</blockquote>
<p><strong><em>Читайте також:</em></strong></p>
<ul>
<li><a href="http://page-rank.org.ua/index.php">Сервіс визначення PageRank</a></li>
<li><a href="http://designformasters.info/posts/google-page-rank/">Все о Google Page Rank</a></li>
<li><a href="http://www.google.com/support/webmasters/bin/answer.py?answer=35769">Google &#8211; інструкції для вебмайстрів</a></li>
<li><a href="http://blogoreader.org.ua/2008/01/30/10-best-services-for-webdev/">10 найкорисніших сервісів для вебмайстра</a></li>
<li><a href="http://blogoreader.org.ua/2008/01/30/10-best-services-for-webdev/">Сервіси Google, про які ви не здогадувались</a></li>
</ul>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://blogoreader.org.ua/2009/04/03/google-page-rank/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>8</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Як записати подкаст?</title>
		<link>http://blogoreader.org.ua/2009/02/24/how-to-make-podcast/</link>
		<comments>http://blogoreader.org.ua/2009/02/24/how-to-make-podcast/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 23 Feb 2009 23:09:31 +0000</pubDate>
		<dc:creator>hellveen</dc:creator>
				<category><![CDATA[Лікбез]]></category>
		<category><![CDATA[подкаст]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://blogoreader.org.ua/?p=559</guid>
		<description><![CDATA[
			
				
			
		

Нещодавно в коментарях до першого подкасту на Блогорідері мене попросили написати статтю, котра розповість, як власноруч записати    подкаст. Так ось, настав час для такого лікбезу, спеціально &#34;на замовлення читачів&#34;   До речі, для цього існує    спеціальна форма &#8211; в ній ви можете залишати свої побажання та ідеї щодо [...]]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<div class="tweetmeme_button" style="float: right; margin-left: 10px;">
			<a href="http://api.tweetmeme.com/share?url=http%3A%2F%2Fblogoreader.org.ua%2F2009%2F02%2F24%2Fhow-to-make-podcast%2F"><br />
				<img src="http://api.tweetmeme.com/imagebutton.gif?url=http%3A%2F%2Fblogoreader.org.ua%2F2009%2F02%2F24%2Fhow-to-make-podcast%2F&amp;source=blogoreader&amp;style=normal&amp;service=bit.ly" height="61" width="50" /><br />
			</a>
		</div>
<p style="text-align: center;"><img height="311" width="300" style="display: inline;" alt="podcasting" src="http://blogoreader.org.ua/i/podcast_recording.jpg" /></p>
<p>Нещодавно в коментарях до першого <a href="http://blogoreader.org.ua/2009/02/06/podreader-1/">подкасту</a> на Блогорідері мене <a href="http://blogoreader.org.ua/2009/02/06/podreader-1/#comment-8001">попросили</a> написати статтю, котра розповість, як власноруч записати    <a href="http://blogoreader.org.ua/2007/12/03/what-is-podcast/">подкаст</a>. Так ось, настав час для такого <a href="http://blogoreader.org.ua/category/likbez/">лікбезу</a>, спеціально &quot;на замовлення читачів&quot; <img src='http://blogoreader.org.ua/wp-includes/images/smilies/icon_smile.gif' alt=':)' class='wp-smiley' />  До речі, для цього існує    <a href="http://www.polldaddy.com/s/2A9C93EE90DF978E/">спеціальна форма</a> &#8211; в ній ви можете залишати свої побажання та ідеї щодо    статей, котрі б хотіли бачити на Блогорідері. Буду радий побачити ваші пропозиції.</p>
<p>Отже, <strong>як записати подкаст</strong>? Що для цього потрібно?</p>
<p>В першу чергу &#8211; потрібне ваше сильне бажання взятися за справу <img src='http://blogoreader.org.ua/wp-includes/images/smilies/icon_smile.gif' alt=':)' class='wp-smiley' />  Бо без цього, як відомо, нічого не вийде. Навіть найбездоганніший    задум не вдасться, якщо вам цього не буде хотітися. Тому спочатку визначтесь, для чого вам потрібен подкаст. <span id="more-559"></span></p>
<h2>Тема</h2>
<p>Подкасти бувають різні &#8211; як і блоги, вони можуть бути тематичні і приватні. Звісно, у випадку приватного подкасту визначити майбутню    тему зможете лише ви &#8211; розповідайте про те, що цікавить насамперед вас, і ваш подкаст будуть слухати ті, кому дана тематика також    цікава. Хоча останнім часом приватних подкастів, як таких яскраво виражених, небагато, в основному у всіх подкастах є якась чітка тема.    Наприклад, <a href="http://feeds2.feedburner.com/Podreader">PodReader</a> розповідатиме про ІТ та блогосферу &#8211; фактично все те, що    публікується і на блозі.</p>
<h2>Підготовка</h2>
<p>Записати подкаст без підготовки, напевно, можуть лише аси ораторського мистецтва. Якщо ж ви таким мистецтвом не володієте, то вам, без    сумніву, знадобиться певна підготовка перед тим, як вийти &quot;в ефір&quot;. Коли ви вже визначитесь із темою, варто взяти в руки    записник та ручку (як варіант &#8211; комп&quot;ютер з клавіатурою) та занотувати всі тези, котрі складуть основу вашої розповіді. Це сильно    допоможе в процесі підготовки до запису подкаста, оскільки ви вже будете мати приблизне уявлення, на що орієнтуватись, і як вести    бесіду, час від часу поглядаючи на ці тези. Повністю розписувати весь текст свого виступу, я думаю, не варто, оскільки, це буде скоріше    нагадувати диктант, аніж подкаст. Складіть якомога детальніший план вашого монологу, і сам процес не лякатиме вас.</p>
<h2>Обладнання та процес</h2>
<p>Для запису подкасту вам, ясна річ, знадобиться пристрій, що буде записувати звук.</p>
<p>Ось у цій сфері в мене ще нема великого досвіду, тому раджу вам скористатись порадами тих, хто вже записав не один подкаст. Особисто я    користувався при записі встроєним мікрофоном мого ноутбука. Але це далеко не найкращий варіант вибору обладнання. Найкраще користуватись    спеціально призначеними для цього мікрофонами або диктофонами. Вони можуть бути приєднані до ваших навушників, або ж їх треба буде    придбати (в комп&quot;ютерних магазинах знайдеться чималий вибір USB-мікрофонів, котрі підійдуть вам і за призначенням, і за ціною). В    крайньому разі, можна зробити так, як це зробив я, або ж скористатись встроєним диктофоном в мобільному телефоні. Пам&quot;ятайте, що    кінцеві файли повинні бути в форматі .<strong>mp3</strong>.</p>
<p>Щодо програмного забезпечення, то тут також є вибір. У випадку встроєного мікрофона, як це було в мене, то ніякого додаткового ПЗ не    знадобилось &#8211; все було виконано за допомогою стандартних рішень Windows (програма <em>Звукозапись</em>). Звісно, якщо ви захочете    обробити ваш файл, переформатувати, або ж додати якихось ефектів &#8211; то тут не обійтись без спеціальних програм. Багато хто рекомендує    Audacity. <a href="http://blogoreader.org.ua/tag/google/">Google</a> допоможе вам знайти потрібну програму-оброблювач звуку або    конвертер форматів (наприклад, з .wav у .mp3).</p>
<p>Перші слова вам будуть даватися досить важко, однак єдине, що треба пам&quot;ятати &#8211; це орієнтуйтесь на ваших слухачів. Уявіть собі, що    ви ведете розмову з живими людьми, котрі вас слухають. І ваша бесіда стане сама по собі цікавою. Підбирайте інтонації, тембр, словом,    зробіть все, щоб ваша розповідь не була позбавлена інтересу та цікавості.</p>
<h2>Публікація</h2>
<p>Опублікувати ваш подкаст можна як на спеціальних подкаст-терміналах, так і на своєму блозі. Для платформи <a href="http://blogoreader.org.ua/tag/wordpress/">Wordpress</a>, наприклад, існує чудове доповнення <a href="http://wordpress.org/extend/plugins/podpress/">PodPress</a>, котре виконає всю роботу з оптимізації вашого подкасту для читачів. Досить    заповнити кілька полів у налаштуваннях цього плагіна, і він буде готовий до використання.</p>
<p>Постарайтесь, щоб файл, котрий стане подкастом, важив якомога менше. Це позначиться на трафіку ваших слухачів. Бажано, щоб розмір такого    фалу не перевищував 10 Мб. Після збереження такого файлу його треба завантажити на сервер, використовуючи можливості PodPress або ж    просто через FTP-з&quot;єднання. Плагін, до речі, потім покаже вам статистику прослуховувань вашого подкасту &#8211; ви зможете побачити,    скільки людей прослухало ваш запис.</p>
<p>І ще цікава деталь: зазвичай кожен випуск подкасту варто супроводжувати його коротким планом &#8211; можливо, тим самим, який ви склали для    себе. Читачі повинні знати, про що йтимеся у записі. Складіть для них короткий список головних тез із кількох пунктів.</p>
<p>Ну і на цьому, здається все. Записування <a href="http://blogoreader.org.ua/2007/12/03/what-is-podcast/">подкастів</a>, як бачите, не є    надто складним завданням, тому варто задуматись над власним дебютом у цій сфері. Головне &#8211; щоб вам справді було що розповісти вашим    майбутнім слухачам та привернути до себе їх інтерес. Успіхів вам у подкастингу!</p>
<p><em>Корисні посилання:</em></p>
<ul>
<li><a href="http://podcaster.org.ua/">Український подкаст-термінал Подкастер</a></li>
<li><a href="http://podcasting.com.ua/">Украинское подкаст-пространство</a></li>
<li><a href="http://pod.internetno.net/">PodШтучки</a></li>
</ul>
<p><span style="font-size: smaller;"><em>Спонсори випуску:</em> </span><a href="http://www.prostomac.com/2009/02/bloggery-o-nike/"><span style="font-size: smaller;">Блоггери розповідають про Nike+</span></a><span style="font-size: smaller;">&nbsp;&nbsp;&nbsp; </span><a title="Дополіграфічна Підготовка Макетів" href="http://my.ukrweb.info/tag/dopoligrafiya"><span style="font-size: smaller;">поліграфічна верстка і дизайн</span></a></p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://blogoreader.org.ua/2009/02/24/how-to-make-podcast/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>10</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Що таке 3G? Еволюція стандартів</title>
		<link>http://blogoreader.org.ua/2009/01/30/what-is-3g/</link>
		<comments>http://blogoreader.org.ua/2009/01/30/what-is-3g/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 29 Jan 2009 22:06:03 +0000</pubDate>
		<dc:creator>hellveen</dc:creator>
				<category><![CDATA[Лікбез]]></category>
		<category><![CDATA[3G]]></category>
		<category><![CDATA[технологія]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://blogoreader.org.ua/?p=510</guid>
		<description><![CDATA[
			
				
			
		

Вас знову вітає рубрика Лікбез. Якщо ви новачок в інтернеті, якщо ви багато    чого ще не знаєте або не розумієте, то це &#8211; ідеальне місце для вас   Сьогодні ми поговоримо про стандарт 3G, котрий останнім часом став    так часто звучати з екранів наших телевізорів.
3G розшифровується як Third [...]]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<div class="tweetmeme_button" style="float: right; margin-left: 10px;">
			<a href="http://api.tweetmeme.com/share?url=http%3A%2F%2Fblogoreader.org.ua%2F2009%2F01%2F30%2Fwhat-is-3g%2F"><br />
				<img src="http://api.tweetmeme.com/imagebutton.gif?url=http%3A%2F%2Fblogoreader.org.ua%2F2009%2F01%2F30%2Fwhat-is-3g%2F&amp;source=blogoreader&amp;style=normal&amp;service=bit.ly" height="61" width="50" /><br />
			</a>
		</div>
<p style="text-align: center;"><img height="276" width="497" style="display: inline;" alt="3G logo" src="http://blogoreader.org.ua/i/3g-superman.jpg" /></p>
<p>Вас знову вітає рубрика <a href="http://blogoreader.org.ua/category/likbez/">Лікбез</a>. Якщо ви новачок в інтернеті, якщо ви багато    чого ще не знаєте або не розумієте, то це &#8211; ідеальне місце для вас <img src='http://blogoreader.org.ua/wp-includes/images/smilies/icon_smile.gif' alt=':)' class='wp-smiley' />  Сьогодні ми поговоримо про стандарт 3G, котрий останнім часом став    так часто звучати з екранів наших телевізорів.</p>
<p><strong>3G</strong> розшифровується як Third Generation <em>(третє покоління)</em>. Під поколінням маються на увазі стандарти передачі    даних, тобто чим новіше покоління, тим більші об&#8217;єми інформації воно здатне передати. Візьмемо для прикладу стандарт нульового    покоління (<strong>0G</strong>), котрий має бути знайомий всім користувачам мобільного зв&#8217;язку та телефонів Nokia &#8211; Push-to-Talk    (PTT, <em>&quot;натисни і говори&quot;</em>). Цей стандарт тривалий час був включений у телефони цього виробника в якості додаткового    бонусу, хоча особливих можливостей для зв&#8217;язку він не надає. Образно кажучи, PTT можна порівняти з рацією, оскільки передача    звукових сигналів тут можлива лише в одному напрямку.</p>
<p>Яскравим представником першого покоління (<strong>1G</strong>) був NMT <em>(Nordic Mobile Telephone)</em>. Активні користувачі    мобільного зв&#8217;язку, років 5-10 тому можуть пам&#8217;ятати, що він розглядався в якості альтернативи для мобільних телефонів (зокрема,    виробництва компанії Ericsson). Але в цього стандарта були вагомі недоліки, внаслідок чого він і канув у Лету. NMT працює в діапазоні    453-468 мГц, і його звукові сигнали можна було легко перехопити за допомогою звичайного УКХ-радіоприймача, тому про конфіденціальність    можна забути. Хоча зв&#8217;язок може здійснюватися на далекі відстані у кілька десятків кілометрів, та для цього потрібні непомірні    витрати для базових станцій, що зробило стандарт неефективним.</p>
<p>За кілька років індустрія зробила крок від аналогового зв&#8217;язку до цифрового. Стандарт GSM <em>(Global System for Mobile    Communications)</em> мав кілька ключових переваг, котрі спричинили його шалену популярність у світі (<strong>2G</strong>, друге    покоління). А саме, високий ступінь захищеності цифрового каналу, що забезпечувало конфіденційність даних, чотири діапазони частот (850,    900, 1800, 1900 мГц), менші та енергоефективніші розміри пристроїв, широкі можливості для наповнення мережі. Хоча розробка цього    стандарту велася ще з 80-х років, широку популярність він здобув лише на зламі століть. Зараз GSM займає 82% ринку мобільного    зв&#8217;язку у світі, та 29% населення Землі. Проте інформатизація суспільства зростала шаленими темпами, і навіть GSM прийшлося    доповнювати такими можливостями, як GPRS ( <span xml:lang="en"><em>General Packet Radio Service</em></span> ), та EDGE (    <span xml:lang="en"><em>Enhanced Data rates for GSM Evolution</em></span> ), котрі підвищили рівень покоління до    <strong>2,5G</strong> та <strong>2,75G</strong> відповідно. Але і цього виявилося замало. Треба було чогось більшого. <span id="more-510"></span></p>
<p style="text-align: center;"><a title="Більше зображення" href="http://blogoreader.org.ua/i/networks-evolution-big.jpg"><img height="371" width="500" style="margin: 7px; display: inline;" alt="3G networks evolution - еволюція мереж мобільного зв'язку" src="http://blogoreader.org.ua/i/networks-evolution-small.jpg" /></a></p>
<p>Ось так і виникли стандарти третього покоління <strong>3G</strong>. Одним з основних тут став стандарт CDMA ( <span xml:lang="en"><em>Code Division Multiple Access</em></span> ), котрий раніше був у використанні воєнних структур різних країн світу, в тому числі    США та СРСР. Швидкості на базі цієї технології дозволяють отримувати інформацію з 384 Кбіт/сек, а при використанні надстройки HDSPA (    <span xml:lang="en"><em>High-Speed Downlink Packet Access,</em> <strong>3,5G</strong></span> ) &#8211; 3,6 Мбіт/сек. Вже зараз    почали з&#8217;являтись пристрої з підтримкою як GSM, так і 3G-мереж від провідних виробників мобільних пристроїв &#8211; Nokia, Sony Ericsson,    Samsung Motorola, Apple iPhone 3G, що дозволяє активно впроваджувати ці технології у використання для широкого загалу.</p>
<p>Поки в деяких країнах, в тому числі і нашій, стандарти третього покоління лише починають апробовуватись та впроваджуватись у    використання, технологічно розвинуті держави масово просуваються до <strong>4G</strong>, стандартами якого є відомі вам Wi-Fi (    <span xml:lang="en"><em>Wireless Fidelity</em></span> ) та WiMAX ( <span xml:lang="en"><em>Worldwide    Interoperability for Microwave Access</em></span> ). Експерти висловлюють припущення, що для України більш доцільним було би перейти не    до 3G, як це триває зараз, а одразу до 4G, що дозволило би акумулювати значні кошти на впровадження нових технологій та інформатизації.    Однак, як ви знаєте, у наших реаліях не все так просто.</p>
<p>Наразі 3G-діяльність в Україні здійснюють кілька компаній &#8211; <em>Utel</em> (бренд Укртелекому), <em>PeopleNET</em>, та <em>МТС</em> з    <em>Київстар</em> (останнй &#8211; на умовах аренди каналів від <em>Utel</em>). Прогрес технології 3G гальмується в основному через те, що    видача ліцензій на використання даного діапазону уповноваженими державними структурами затягується, внаслідок чого ринок    монополізується, а кінцевий користувач позбавляється вибору. Неясна ситуація також навколо приватизації державного телекомунікаційного    гіганта &#8211; Укртелекому. Все це лише заважає інформаційному прогресу в Україні.</p>
<p><em>Читайте незабаром комплексний огляд 3G-операторів України на <a href="http://blogoreader.org.ua/">Блогорідері</a>.</em></p>
<p>Нехай щастить! Будьте технологічно підкованими.</p>
<p><em><span style="font-size: smaller;">Спонсор запису:</span></em><span style="font-size: smaller;"> виправлення та </span><a alt="patches and fixes" title="Патчі і виправлення до програм" href="http://my.ukrweb.info/tag/patch"><span style="font-size: smaller;">патчі</span></a><span style="font-size: smaller;"> до програм</span></p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://blogoreader.org.ua/2009/01/30/what-is-3g/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>24</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Як почати користуватись торрентом?</title>
		<link>http://blogoreader.org.ua/2008/12/01/how-to-use-torrent/</link>
		<comments>http://blogoreader.org.ua/2008/12/01/how-to-use-torrent/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 01 Dec 2008 03:39:41 +0000</pubDate>
		<dc:creator>hellveen</dc:creator>
				<category><![CDATA[Лікбез]]></category>
		<category><![CDATA[торрент]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://blogoreader.org.ua/?p=390</guid>
		<description><![CDATA[
			
				
			
		

Що таке торрент, ви вже, напевно, чули. А якщо й не чули &#8211; то    дізнаєтесь, прочитавши відповідну статтю на Блогорідері.
Але як почати користуватися технологією так званих мереж Peer-to-Peer на практиці? Як за допомогою торрента отримати реальні результати?    Як, зрештою, скачати фільм? Сьогодні ви побачите невеликий туторіал, котрий і допоможе [...]]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<div class="tweetmeme_button" style="float: right; margin-left: 10px;">
			<a href="http://api.tweetmeme.com/share?url=http%3A%2F%2Fblogoreader.org.ua%2F2008%2F12%2F01%2Fhow-to-use-torrent%2F"><br />
				<img src="http://api.tweetmeme.com/imagebutton.gif?url=http%3A%2F%2Fblogoreader.org.ua%2F2008%2F12%2F01%2Fhow-to-use-torrent%2F&amp;source=blogoreader&amp;style=normal&amp;service=bit.ly" height="61" width="50" /><br />
			</a>
		</div>
<p style="text-align: center;"><img alt="Торрент" src="http://blogoreader.org.ua/i/torrent-logo.jpg" /></p>
<p><a href="http://blogoreader.org.ua/2008/02/01/what-is-torrent/">Що таке торрент</a>, ви вже, напевно, чули. А якщо й не чули &#8211; то    дізнаєтесь, прочитавши відповідну статтю на Блогорідері.</p>
<p>Але як почати користуватися технологією так званих мереж Peer-to-Peer на практиці? Як за допомогою торрента отримати реальні результати?    Як, зрештою, <strong>скачати фільм</strong>? Сьогодні ви побачите невеликий туторіал, котрий і допоможе вам вирішити це питання.</p>
<p><strong>Завантажити та встановити програму-клієнт</strong></p>
<p>Перш ніж повноцінно почати користуватись технологією торрент, вам потрібно скачати клієнт &#8211; невеличку програмку, котра і буде виконувати    всі дії. Візьмемо для прикладу одну з найрозповсюдженіших програм такого типу &#8211; <a href="http://www.utorrent.com/">uTorrent</a>.    Завантажити та встановити цей клієнт не складе для вас великих проблем &#8211; він важить всього 283 кілобайти (це не так багато на фоні того,    що ви, наприклад, зібрались скачати цілий фільм <img src='http://blogoreader.org.ua/wp-includes/images/smilies/icon_smile.gif' alt=':)' class='wp-smiley' /> ). На тому ж офіційному сайті можна скачати <a href="http://www.utorrent.com/download.php">language pack</a> &#8211; тобто мовну версію програми, серед яких є і українська, і російська мови.    Якщо ж ви полюбляєте кастомізацію програм &#8211; тобто налаштування їх зовнішнього виду на власний смак &#8211; то до вашої уваги є ще кілька    десятків <a href="http://www.utorrent.com/skins.php">скінів</a> (тем оформлення) для uTorrent, знову ж таки, все це на офіційному сайті. <span id="more-390"></span></p>
<p><strong>Знайти трекер</strong></p>
<p>На яких сайтах можна скачати фільми, музику, чи інші файли за допомогою uTorrent? Зазвичай такі сайти називаються трекерами. Трекер,    якщо пояснювати більш узагальнено &#8211; це сервер, що обслуговує клієнтів мережі BitTorrent. Тобто, фактично, трекер всього координує    діяльність програм, які скачують або вивантажують файли на сервери. Трекери бувають як загальні, так і тематичні (наприклад, трекери    виключно з серіалами, мультфільмами, з фільмами певною мовою, тощо). Такі сайти зможете легко знайти, скориставшись пошуком. Практично    кожен з них вимагатиме реєстрації для скачування файлів, тому вам доведеться витратити ще кілька хвилин на реєстрацію.</p>
<p><strong>Обрати файли</strong></p>
<p>Як вже було сказано у визначенні технології <a href="http://blogoreader.org.ua/2008/02/01/what-is-torrent/">торренту</a>, він    використовує не звичайні файли, а трошки перетворені &#8211; тобто ви відкриваєте файл з розширенням &quot;.torrent&quot; а на виході &#8211; тобто    після завантаження у вас на ПК &#8211; отримуєте, те що скачували &#8211; якщо це фільми, то .avi, .wmv, .mpeg, .mkv (HD-якість), .flv (FlashVideo &#8211;    таке відео зберігається на <a href="http://blogoreader.org.ua/2008/09/15/best-sites-youtube/">Youtube</a>). На всіх трекерах, котрі    колекціонують фільми та музику, є певна структура та категоризація по темам (Рок, Поп, Джаз; Бойовики, Комедії, Фантастика і т.д.).    Після того, як ви вибрали собі об&#8217;єкт для завантаження, шукайте на сторінці релізу (релізом називають анонсування того чи іншого    файлу на трекері) посилання, яке має наприкінці розширення .torrent &#8211; саме це і є те, що вам потрібно. Відкриваємо посилання за    допомогою програми uTorrent та обираємо місце на ПК, де буде зберігатися файл.</p>
<p><strong>Почати завантаження</strong></p>
<p style="text-align: center;"><a href="http://blogoreader.org.ua/i/utorrent1.jpg"><img alt="utorrent screenshot" title="Клацніть для перегляду більшого зображення" style="display: inline; width: 400px; height: 288px;" src="http://blogoreader.org.ua/i/utorrent1-sm.jpg" /></a></p>
<p>Після цього програма почне сама завантажувати фільм. На перший погляд її інтерфейс може вам здатися занадто заплутаним. Так, я навіть в    цьому не сумніваюсь <img src='http://blogoreader.org.ua/wp-includes/images/smilies/icon_smile.gif' alt=':)' class='wp-smiley' />  У вас виникне бажання поскоріше закрити це. Але не все так погано. Насправді керування програмою uTorrent дуже    легке та невимушене. Інтерфейс програми складається з кількох блоків. На панелі інструментів розміщені іконки для керування    завантаженням &#8211; зупинка, пауза, зміна порядку. У лівому сайдбарі показані групи файлів, які вже завантажились, які є активні, або ще    лише завантажуються. Цей блок за бажанням можна легко приховати (Опції->зняти галочки напроти непотрібних вам елементів). У верхньому    блоці показано перелік файлів. Якщо біля назви файлу синя іконка &#8211; то він завантажується, якщо зелена &#8211; то він вже скачаний, і наразі    роздається (як відомо, технологія Bittorrent передбачає обмін файлів безпосередньо між людьми &#8211; одні роздають, а інші скачують. Чим    більше учасників у обміні &#8211; тим скоріше файл скачується для всіх), якщо галочка &#8211; то файл скачано, але він не роздається. У нижньому    блоці показується інформація про поточний файл &#8211; швидкість, відсоток завантаження, час до завершення та інші технічні деталі.</p>
<p>Тепер трохи <strong>термінології</strong>, яка вам, безперечно, знадобиться, коли ви почнете користуватися торрентом. Сіди &#8211; це ті люди,    що вже скачали файл, та роздають його. Піри &#8211; це ті, хто скачує файл. Лічери &#8211; це ті, хто скачує, але ніколи не роздає (погані учасники    <img src='http://blogoreader.org.ua/wp-includes/images/smilies/icon_smile.gif' alt=':)' class='wp-smiley' /> ). Коефіцієнт (співвідношення) &#8211; співвідношення кількості розданої вами інформації до скачаної. Наприклад, якщо ви скачали 2    гігабайти, а вивантажили 3 гігабайти, то ваш коефіційєнт буде 3/2=1,5. Більшість трекерів має систему рейтингу, тому намагайтесь    підтримувати коефіцієнт не менше одиниці (залежно від правил трекеру), залишаючи скачані файли на роздачі. Дайте і іншим можливість    здобути те, що ви вже отримали.</p>
<p>Кожному файлу з переліку ви можете присвоїти мітку &#8211; за допомогою цього легко відрізнити файли з різних трекерів, наприклад, або фільми    від музики. Майте також на увазі, якщо ваш провайдер інтернету не надав вам постійної ІР-адреси (що часто трапляється), то кількість    сідів/пірів, яка буде показуватися у вашому клієнті, буде відрізнятися від тої, яка показана на трекері в описі фільму. Тобто, ви будете    обмінюватись файл з меншою кількістю людей, ніж ті, що мають постійну ІР, і як наслідок, мають відкриті порти.</p>
<p>Окрім цього, слід згадати, що ви можете будь-коли обмежити швидкість скачування/роздавання файлів, якщо це буде потрібно &#8211; досить правою    кнопкою миші клацнути у статусному рядку програми якщо вона відкрита, або ж на самій іконці, якщо програма згорнута, та обрати    відповідне обмеження.</p>
<p>На цьому, здається, все. Можете вважати, що ви пройшли базовий курс з користування програмою uTorrent. В будь-якому разі, на кожному    трекері є своя документація та подібні туторіали, які розкажуть вам більш детально про процес обміну файлами через uTorrent. Будуть    питання &#8211; пишіть в коментарях до цієї статті. І ще, не забувайте, що це все не зовсім коректно з юридичної точки зору <img src='http://blogoreader.org.ua/wp-includes/images/smilies/icon_smile.gif' alt=':)' class='wp-smiley' />  Слід    обов&quot;язково читати правову інформацію на трекерах. Тому я не несу відповідальності за ваші наступні дії.</p>
<p>Нехай щастить! Вам також стане в нагоді <a href="http://blogoreader.org.ua/2008/09/10/ukrainian-trackers-review/">огляд українських    торрент-трекерів</a>.</p>
<p>hellveen, спеціально для <a href="http://blogoreader.org.ua/">Блогорідера</a>.</p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://blogoreader.org.ua/2008/12/01/how-to-use-torrent/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>16</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Що таке спам?</title>
		<link>http://blogoreader.org.ua/2008/07/11/about-spam/</link>
		<comments>http://blogoreader.org.ua/2008/07/11/about-spam/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 11 Jul 2008 04:34:00 +0000</pubDate>
		<dc:creator>hellveen</dc:creator>
				<category><![CDATA[Лікбез]]></category>
		<category><![CDATA[спам]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://blogoreader.org.ua/2008/07/11/about-spam/</guid>
		<description><![CDATA[
			
				
			
		
Хоча цей термін відомий багатьом читачам цього блогу, справжню історію його виникнення мало хто знає. Та й що робити, коли до вас у гості все частіше навідується спам, буде далі в статті.

Слово &#34;SPAM&#34; з&#34;явилося ще в далекі 30-і роки, а саме в 1936 в США, тільки тоді воно розшифровувалось як Spiced Ham (гостра шинка), і [...]]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<div class="tweetmeme_button" style="float: right; margin-left: 10px;">
			<a href="http://api.tweetmeme.com/share?url=http%3A%2F%2Fblogoreader.org.ua%2F2008%2F07%2F11%2Fabout-spam%2F"><br />
				<img src="http://api.tweetmeme.com/imagebutton.gif?url=http%3A%2F%2Fblogoreader.org.ua%2F2008%2F07%2F11%2Fabout-spam%2F&amp;source=blogoreader&amp;style=normal&amp;service=bit.ly" height="61" width="50" /><br />
			</a>
		</div>
<p>Хоча цей термін відомий багатьом читачам цього блогу, справжню історію його виникнення мало хто знає. Та й що робити, коли до вас у гості все частіше навідується спам, буде далі в статті.</p>
<p style="text-align: center;"><img style="display: inline;" alt="спам" src="http://blogoreader.org.ua/i/spam1.jpg" /></p>
<p>Слово &quot;SPAM&quot; з&quot;явилося ще в далекі 30-і роки, а саме в 1936 в США, тільки тоді воно розшифровувалось як <em>Spiced Ham</em> (гостра шинка), і було торговою маркою м&#8217;ясних консервів. Чому ж тоді зараз спам як термін має зовсім інше значення?</p>
<p>Причинами такого перевтілення, за першою версією, є популярне британське шоу &quot;Літаючий цирк Монті Пайтона&quot;, котре один зі своїх виступів присвятило саме тим консервам, які були повсюди у ресторані &#8211; в усіх стравах <em>спам</em> зустрічався по кілька разів, і відвідувачі були змушені його споживати. За другою версією, після Другої Світової війни, в американської армії залишились численні запаси цих м&#8217;ясних консервів, і компанія-виробник провела своєрідну рекламну кампанію &#8211; слово <em>спам</em> зустрічалося практично на кожному кроці, в усіх дешевих магазинах, на шпальтах газет, журналів, на автобусах та трамваях. Тому від неї було майже неможливо здихатися &#8211; де б ви не пішли, реклама спаму обов&#8217;язково би зустрілась вам.</p>
<p><span id="more-208"></span></p>
<p>А в інтернет перше потрапляння набридливої реклами відбулося в 1986 році, в мережі Usenet. Саме тоді її порівняли з рекламою консервів, і після цього спам набув свого сучасного значення.</p>
<p><strong>Спам</strong> &#8211; це масові розсилки, реклама, та будь-яка інша інформація, яка надходить до вас всупереч вашій волі. Спамом можуть бути в першу чергу електронні листи, пости та коментарі на блогах, форумах, інших сайтах, а також оффлайнова реклама.</p>
<p>Але з того часу підприємливі вебмайстри винайшли чимало способів незаконної реклами. Серед них &#8211; власне, сама реклама, антиреклама, т.зв. &quot;нігерійські листи&quot; (листи із закликом вислати гроші, щоб отримати взамін щось набагато більше), фішинг та інше. Про фішинг трохи детальніше. <strong>Фішинг</strong> (англ. <span lang="en"><em>phishing, fishing</em> &#8211; рибалка</span>) &#8211; це засоби та дії, які імітують поведінку будь-кого іншого. Метою зловмисників у випадку фішингу є викрадення паролів або пін-кодів, щоб в кінці перевести гроші жертви на свій рахунок. Так, часто імітують листи з офіційної підтримки веб-сервісів, банкінгу, роблять дуже схожі копії сайтів, які теж будуть красти введені паролі, та інше. Ніколи не купуйтесь на такі речі, і ясно, що якщо інтерфейс дуже нагадує Вконтакте, а адреса сайту muhosransk.pp.net/vkontakte, або коли Яндекс просить нагадати листом, який у вас пароль, то це явний фішинг.</p>
<p>Засоби захисту від спаму чи наслідків його дії:</p>
<ul>
<li>без потреби не публікуйте свою e-mail адресу будь-де</li>
<li>без потреби не реєструйтесь на сайтах, форумах чи блогах &#8211; ви також передаєте їм свою інформацію, тим більше не треба реєструватись на підозрілих сайтах</li>
<li>не відповідати на спам чи переходити за посиланнями, що містяться в ньому</li>
<li>користуватись останніми версіями браузерів, котрі самі визначають чи підозрюється сайт у фішингу (Firefox 3/Opera 9.5), а також останньою версією антивірусу</li>
<li>не тримати важливу інформацію в одному місці, завести хоча б кілька другорядних електронних скриньок</li>
</ul>
<p>На засоби проти спаму щороку витрачаються мільйони доларів. Деякі компанії надають захист від спаму за гроші (Лабораторія Касперського), це доволі перспективна ніша, адже методи спаму вдосконалюються поряд з покращенням антиспаму. Одною з хороших в цьому плані є поштова система Gmail від Google &#8211; там спам у 99% випадків не потрапляє у вхідну пошту, він одразу відсилається у спеціальну папку. А от Mail.ru навпаки, грішить тим, що спам там без зайвих проблем потрапляє до вас, навіть якщо адреса е-мейлу не надто розповсюджена, а позбутися його дуже незручно. Цікавим методом захисту від спаму є т.зв. <a href="http://ukrainian-97727414190.spampoison.com/">Spam Poison Community</a>, хоча я не знаю про її ефективність.</p>
<p>Для <a href="http://blogoreader.org.ua/tag/wordpress/">Wordpress</a> блогів також існує чимало спеціальних плагінів &#8211; починаючи від вбудованого <a href="http://wordpress.org/extend/plugins/akismet/">Akismet</a>, <a href="http://unknowngenius.com/blog/wordpress/spam-karma/">Spam Karma</a>, <a href="http://wordpress.org/extend/plugins/bad-behavior/">Bad Behavior</a>, <a href="http://wordpress.org/extend/plugins/wp-spamfree/">WP-Spam free</a>, та інші.</p>
<p>hellveen, спеціально для <a href="http://blogoreader.org.ua/">Блогорідера</a>.</p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://blogoreader.org.ua/2008/07/11/about-spam/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>17</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Що таке соціальні мережі?</title>
		<link>http://blogoreader.org.ua/2008/04/09/about-social-networks/</link>
		<comments>http://blogoreader.org.ua/2008/04/09/about-social-networks/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 09 Apr 2008 05:00:00 +0000</pubDate>
		<dc:creator>hellveen</dc:creator>
				<category><![CDATA[Лікбез]]></category>
		<category><![CDATA[social]]></category>
		<category><![CDATA[соцмережі]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://blogoreader.org.ua/?p=168</guid>
		<description><![CDATA[
			
				
			
		
Яким же було моє здивування, коли я почув у маршрутці розмову однієї дівчини, яка розповідала про знайомих, котрих надибала у &#34;Вконтакте&#34;. Виходить, інтернетизація країни йде потужними темпами, і технології добираються до найглухіших куточків України.
Цього разу я буду розповідати, що ж таке соціальна мережа, для тих, хто цього не знає. А ті, хто вже знає, уважно [...]]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<div class="tweetmeme_button" style="float: right; margin-left: 10px;">
			<a href="http://api.tweetmeme.com/share?url=http%3A%2F%2Fblogoreader.org.ua%2F2008%2F04%2F09%2Fabout-social-networks%2F"><br />
				<img src="http://api.tweetmeme.com/imagebutton.gif?url=http%3A%2F%2Fblogoreader.org.ua%2F2008%2F04%2F09%2Fabout-social-networks%2F&amp;source=blogoreader&amp;style=normal&amp;service=bit.ly" height="61" width="50" /><br />
			</a>
		</div>
<p>Яким же було моє здивування, коли я почув у маршрутці розмову однієї дівчини, яка розповідала про знайомих, котрих надибала у &quot;Вконтакте&quot;. Виходить, інтернетизація країни йде потужними темпами, і технології добираються до найглухіших куточків України.</p>
<p>Цього разу я буду розповідати, що ж таке соціальна мережа, для тих, хто цього не знає. А ті, хто вже знає, уважно читають, і додають те, що я пропустив.</p>
<p style="TEXT-ALIGN: center"><img width="340" height="206" alt="" src="http://blogoreader.org.ua/i/340px-Social-network.svg.png" /></p>
<p><strong>Соціальна мережа</strong> &#8211; це структура, що базується на людських зв&#8217;язках або ж взаємних інтересах. В якості інтернет-сервісу соцмережа може розглядатися як платформа, за допомогою люди можуть здійснювати зв&#8217;язок між собою та групування за специфічними інтересами. Завдання такого сайту полягає у тому, щоб забезпечити користувачів всіма можливим шляхами для взаємодії один з одним &#8211; відео, чати, зображення, музика, блоги та інше.</p>
<p><span id="more-168"></span></p>
<p>Першу цеглину у фундаменті нового напрямку веб-сервісів заклав амерканський сайт Classmates.com, котрий відкрився ще у 1995 році, пропонуючи відшукати своїх однокласників та старих друзів. Через десять років, у 2005, шалений успіх MySpace призвів до швидкого розростання соціальних мереж та збільшення їх популярності серед користувачів.</p>
<p>Особливо цікаві в цьому плані тематичні соціальні мережі &#8211; котрі займають певну нішу в своєму секторі, і пропонують для цього всі підручні засоби. Наприклад, Однокласники.ru дозволяє знайти ваших однокласників чи однокурсників, відновити втрачений зв&#8217;язок та познайомитись з новими людьми. <a target="_blank" href="http://blogoreader.org.ua/2008/02/27/best-sites-lastfm/">Last.Fm</a> &#8211; музична соціальна мережа &#8211; будує зв&#8217;язки між користувачами за принципом музичних уподобань, використовуючи при цьому оригінальні засоби &#8211; віджети для блогів, утиліту для прослуховування музики, а також будує чарти з прослуханої вами музики. Autokadabra.ru &#8211; соціальна мережа автолюбителів. Марки авто розподілені по клубам, в яких і відбувається спілкування учасників.</p>
<p>Загальнотематичні соцмережі, такі як Facebook, та його молодші брати &#8211; Вконтакте і Connect, також мають велику популярність, хоча і не пропонують нічого особливого. Ці сайти акумулювали в себе величезну базу контактів та профілів, з яких можна дізнатися багато чого про людину та її уподобання.</p>
<p>Феномен успіху соціальних мереж полягає в тому, що інтернетизація світу, а особливо України, продовжується стрімкими темпами. А у світі, де все менше часу залишається на спілкування, найлегшим видається спосіб знайти когось за своїми особистими уподобаннями або інтересами. У випадку Однокласників &#8211; бере гору ностальгія та бажання дізнатись про долю людей, з якими колись вчився. У випадку Вконтакте &#8211; &quot;сконтактуватись&quot; з усіма знайомими, яких знайдеш на сайті, а також знайомими знайомих, і так далі.</p>
<p style="TEXT-ALIGN: center"><a target="_blank" href="http://medias.lemonde.fr/mmpub/edt/ill/2008/01/14/h_4_RESEAUX+X1I1.gif"><img height="400" border="0" width="600" alt="" src="http://blogoreader.org.ua/i/h_4_RESEAUX+X1I1.gif" /></a></p>
<p style="TEXT-ALIGN: center"><em>Популярність соцмереж у світі, Le Monde</em></p>
<p style="TEXT-ALIGN: left"><strong>Читайте також:</strong></p>
<ul>
<li><a target="_blank" href="http://blogoreader.org.ua/2008/03/26/social-analysis/">Людина та соціальні мережі &#8211; еволюція відносин</a></li>
</ul>
<p style="TEXT-ALIGN: left"><strong>Дивіться також:</strong></p>
<p style="TEXT-ALIGN: left">Social Networking in Plain English, CommonCraft</p>
<p style="TEXT-ALIGN: left"><object xmlns="" width="425" height="355"><param name="movie" value="http://www.youtube.com/v/6a_KF7TYKVc&amp;hl=en" /><param name="wmode" value="transparent" /><embed xmlns="http://www.w3.org/1999/xhtml" src="http://www.youtube.com/v/6a_KF7TYKVc&amp;hl=en" wmode="transparent" type="application/x-shockwave-flash" width="425" height="355"></embed></object></p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://blogoreader.org.ua/2008/04/09/about-social-networks/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>28</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Про web 2.0 зрозумілою мовою</title>
		<link>http://blogoreader.org.ua/2008/03/12/about-web-2-0/</link>
		<comments>http://blogoreader.org.ua/2008/03/12/about-web-2-0/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 12 Mar 2008 05:00:11 +0000</pubDate>
		<dc:creator>hellveen</dc:creator>
				<category><![CDATA[Лікбез]]></category>
		<category><![CDATA[social]]></category>
		<category><![CDATA[web2.0]]></category>
		<category><![CDATA[терміни]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://blogoreader.org.ua/2008/03/12/about-web-2-0/</guid>
		<description><![CDATA[
			
				
			
		
Все як завжди &#8211; ви багато чули чи читали про це, однак ваші уявлення про термін туманні або ж взагалі відсутні. Рубрика Лікбез на Блогорідері призначена якраз для таких, неклінічних випадків.
Сьогодні суб&#34;єктом лікування безграмотності стане поняття &#34;web 2.0&#34;. Воно насправді досить об&#34;ємне, тому в одному реченні не можливо вмістити всі доступні пояснення вислову.

Термін web 2.0 [...]]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<div class="tweetmeme_button" style="float: right; margin-left: 10px;">
			<a href="http://api.tweetmeme.com/share?url=http%3A%2F%2Fblogoreader.org.ua%2F2008%2F03%2F12%2Fabout-web-2-0%2F"><br />
				<img src="http://api.tweetmeme.com/imagebutton.gif?url=http%3A%2F%2Fblogoreader.org.ua%2F2008%2F03%2F12%2Fabout-web-2-0%2F&amp;source=blogoreader&amp;style=normal&amp;service=bit.ly" height="61" width="50" /><br />
			</a>
		</div>
<p>Все як завжди &#8211; ви багато чули чи читали про це, однак ваші уявлення про термін туманні або ж взагалі відсутні. Рубрика <a target="_blank" href="http://blogoreader.org.ua/category/likbez/">Лікбез</a> на Блогорідері призначена якраз для таких, неклінічних випадків.</p>
<p>Сьогодні суб&quot;єктом лікування безграмотності стане поняття &quot;<b>web 2.0</b>&quot;. Воно насправді досить об&quot;ємне, тому в одному реченні не можливо вмістити всі доступні пояснення вислову.</p>
<p style="text-align: center;"><img border="0" alt="web 2.0" width="570" height="375" src="http://blogoreader.org.ua/i/web20.png" /></p>
<p style="text-align: left;">Термін <b>web 2.0</b> був вперше описаний у вересні 2005 року на <a target="_blank" href="http://www.oreillynet.com/pub/a/oreilly/tim/news/2005/09/30/what-is-web-20.html">сайті Тіма О&quot;Рейлі</a>.</p>
<p style="text-align: left;">Він зв&quot;язав тенденції появи багатьох нових сайтів з певним трендом, &quot;другим вебом&quot;, на противагу web 1.0.&nbsp; Для всіх таких сайтів прослідковувались однакові риси &#8211; базування на соціальність,&nbsp; UGC &#8211; User Generated Content &#8211; контент, що генерується безпосередньо користувачами, якісні зміни в дизайні та юзабіліті, становлення інтернету як платформи для сервісів та служб.<span id="more-138"></span></p>
<p style="text-align: left;">Проте найяскравішими рисами та якостями, за якими можна майже одразу відрізнити другий веб від першого, є:</p>
<ul>
<li><b>AJAX</b> (Asynchronous JavaScript and XML) &#8211; можливості, за яких інформація з&quot;являється без перезавантаження сторінки. Це зменшує кількість зайвих дій та скорочує час очікування. найпростіший приклад &#8211; те ж саме опитування на головній сторінці блогорідера.</li>
<li><b>Теги</b> &#8211; кожен об&quot;єкт інтернету тепер може мати свій тег, мітку, або ключове слово, за яким його буде легше знайти чи категоризувати. Приклад &#8211; фотографія дитини на березі річки. Тегами до цього фото можуть виступити слова дитина, річка, весна, і так далі. Користування тегами дозволяє складувати цілі &quot;хмарки тегів&quot; &#8211; саме таку хмарку ви бачите на цьому сайті справа. Чим більше слово, тим частіше цей термін використовується на сайті. За хмарками тегів можна швидко оцінити основну тематику відвідуваного сайту.</li>
<li><b>Синдикація та агрегація</b>. <a target="_blank" href="http://blogoreader.org.ua/2007/11/05/what-is-rss/">RSS</a>-синдикація дозволяє швидко отримувати оновлення сайту, не заходячи на нього, а також накопичувати дані в одному місці за своїми уподобаннями. Технологія RSS дозволила з&quot;явитись ще одному виду мовлення &#8211; <a target="_blank" href="http://blogoreader.org.ua/2007/12/03/what-is-podcast/">подкастам</a>.</li>
<li><b>CSS-дизайн.</b> Набуває широкого розповсюдження дизайн за допомогою Cascading Style Sheets &#8211; Каскадних Таблиць Стилів. Це надає дизайнерам багаті можливості для візуального оформлення сайтів, тримаючи все управління дизайном у єдиному .css файлі. З того часу web 2.0-ним дизайном називають той, у якого є чимало градієнтів, плавних переходів, великих шрифтів та використання пустих областей. Один з прикладів такого дизайну- <a target="_blank" href="http://bloggertools.org.ua/">BloggerTools.org.ua</a></li>
<li><b>Веб-сервіси.</b> Тепер програми можуть виконуватись прямо в інтернеті. Це, звичайно, узагальнено сказано, однак досить влучно. за прикладами далеко ходити не треба &#8211; той же Google Docs дозволяє повноцінно створювати і редагувати текстові документи, презентації і слайди, без завантаження зайвих програм на ваш ПК. Виріуються проблеми мультиплатформенності (сервіс доступний з будь-якого ПК, де є інтернет) та оновлення (сервіс оновлюється безпосередньо на сайті, оновлень не потрібно завантажувати).</li>
<li><b>Блоги і соціальні мережі.</b> Були відомі і до того, але з появою перших узагальнених рис web 2.0 блогосфера почала стрімко розвиватись, використовуючи всі попередні пункти задля розвитку. Соцмережі стали одним з базисів соціальності. Соціальність передбачає взаємозв&quot;язки між людьми, індивідуалізацію контенту, та багато іншого.</li>
</ul>
<p style="text-align: center;"><img border="0" alt="" src="http://blogoreader.org.ua/i/web2.0.jpg" /></p>
<p style="text-align: center;"><i>web 2.0 базується на людях</i></p>
<p style="text-align: center;"><a target="_blank" href="http://www.sizlopedia.com/2007/08/18/web-10-vs-web-20-the-visual-difference/"><i><img border="0" width="492" height="492" alt="" src="http://blogoreader.org.ua/i/web1_0-vs-web2_0.png" /></i></a></p>
<p style="text-align: center;"><i>Участь різних сторін у web 1.0 i web 2.0</i></p>
<p>Про другий веб можна говорити ще багато. Але краще один раз спробувати. Хоча, читаючи та коментуючи цей блог, ви, хоч і небагато, та все ж долучились до світу web 2.0.</p>
<p>Хоча багато хто пророкує близький кінець &quot;мильній бульбашці&quot; другого вебу, повірте, це трапиться не скоро. Навіть web 3.0 настане не так швидко, як цього хотілось би. Web 2.0 ще не вичерпав всі свої можливості.</p>
<p style="text-align: center;"><img width="470" height="309" alt="" src="http://blogoreader.org.ua/i/web1to3.jpg" /></p>
<p><i>hellveen</i>, спеціально для <a target="_blank" href="http://blogoreader.org.ua/"><b>Блогорідера</b></a>.</p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://blogoreader.org.ua/2008/03/12/about-web-2-0/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>22</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>
