Розмови про приватність тривають ось уже років 5 або трохи більше, і весь час завершуються одним і тим самим: розвиток інтернету вбиває приватність людей, тому потрібно вживати жорстких заходів для того, аби її зберегти.

Ніхто не думав про приватність тоді, коли виникли перші пошуковики – такі як Google чи Yahoo. Ніхто не думав про неї і років через 5, коли інтернет почав закручуватись у водоворіт web 2.0. Питання приватності підняли на поверхню обговорень лише з появою соціальних мереж та всієї екосистеми інтернету, яка почала вибудовуватись за останні 4-5 років. Читати продовження >>

Минулих вихідних у Тернополі відбувся другий щорічний #Twiterevent, на якому я мав честь виступити з доповіддю про соціальні медіа.

За підтримки: Справжній інтернет-бізнес для професіоналів онлайну

Читати продовження >>

Цього тижня Google вже вкотре кардинально оновив свою пошукову систему, презентувавши персоналізований пошук.

Новинка дає можливість користувачам перемикатися між звичайними результатами пошуку, які вони звикли бачити раніше, і результатами з персональними рекомендаціями з Google+. Якщо поглянути на це все діло неозброєним оком та не заглиблюючись в деталі, такі зміни можуть здатися цілком закономірними та чудовими.

За підтримки: Поисковое продвижение сайтов в США, выводим в ТОП Google.com, Профессиональное продвижение сайта от SEOinUA

Читати продовження >>

Ситуація в Росії, що й далі продовжує розпалюватись, яскраво показала вразливість інтернету перед такою безпощадною репресивною машиною, як держава.

У намаганні замести сліди своїх можливих злочинів, а ще більше – у намаганні приховати реальний стан справ, невідомі зловмисники (чи хто там насправді за цим стоїть) атакували 4 грудня сайти провідних російських ЗМІ - Ехо Москвы (echo.msk.ru), журнал Большой Город (bg.ru), онлайн-видання Slon.ru, газета Коммерсантъ та журнал The New Times. Що цікаво, більшість цих ЗМІ далеко не лояльні до нинішньої влади в Кремлі, якщо не сказати інакше.

У намаганні заглушити голос правди влада вирішила діяти масштабно, тримаючи під замком ту інформацію, яка могла б зашкодити іміджу та розхитати впевненість, яку вибудовували роками. Проте, схоже в Москві не розуміють головних принципів інтернету. Якщо 10 років тому такою атакою ще можна було завдати суттєвого удару по свободі слова і справді фактично унеможливити поширення небажаного контенту, то зараз такі іграшки уже не діють. Читати продовження >>

Головна функція соціальних мереж, як нам заявляють їх автори, – це спілкування людей та єднання їх у віртуальному просторі. З одного боку воно дійсно так – де б ви могли знайти одразу всіх колег, одногрупників, однокласників та просто випадкових знайомих, з якими ніколи б напевно не побачилися у реальному світі?

Проте давайте поглянемо на це під трохи іншим кутом зору. Коли ви заходите на сайт (взяти, приміром, Facebook), то що ви бачите перед собою? Правильно, стрічку новин, сповіщення про нові повідомлення і багато іншого, корисного і не дуже. Але якщо взяти кожен блок і розділити його суто функціонально – чи багато з того, що є на сайті в даний момент, вам дійсно необхідно? Чи треба вам знати, що завтра в Опанаса з паралельного класу день народження? Чи треба вам знати, що Денис з колишньої роботи лайкнув рекламу Імпази? Сумніваюсь  Адже зазвичай ви приходите на сторінку з якоюсь конкретною метою – перейти на профіль друга, щоб дізнатися його пошту, оновити статус або прочитати стрічку друзів. Читати продовження >>

За підтримки: Природа знущається з вас? Нічого страшного, маски для лица вам допоможуть

19 листопада я виступав з короткою доповіддю на Microsoft Blogfest про можливості Google+.

Час, відведений на виступ, налічував всього 10 хвилин, тому було важливо зосередитися на головному. Тому основна тема доповіді була присвячена Google+ та функціоналу Google+ Pages – сторінок для компаній та організацій – які були запущені буквально напередодні блогфесту. Читати продовження >>

За підтримки: Коли у вас проблеми, юристы в украине вам допоможуть

Нарешті знайшовся час опублікувати тут мою презентацію з львівського iCamp 2011, на якому я розказував про взаємодію соціальних медіа та журналістики. Читати продовження >>

За підтримки: Не варто економити на власному здоров’ї – купить велотренажер в інтернеті

У час, коли навколо нас оточують десятки, а то і сотні соціальних мереж, доводиться робити вибір – яка з них подобається вас найбільше, і в якій ви будете постити основну інформацію.

Якщо не брати до уваги Вконтакте, який переважно має значення лише для жителів країн колишнього СРСР, то на світовому ринку найбільша увага прикута до Facebook i Twitter. Кожна з цих двох соціалок має свої принципи, відомі уже багатьом користувачам інтернету – це лайки, ретвіти, коментарі, хештеги, і багато іншого. Чимало людей є активними користувачами обох сайтів, дехто ж надає перевагу лише одному з них, хоча може бути зареєстрованим і там, і там. Читати продовження >>

Спонсор: Качественные детские весы для вашего ребенка

Ті користувачі Твітера, які зареєструвалися в ньому дуже давно (відносно історії всього інтернету кілька років – це дійсно давно), можуть пригадати, яким він тоді був.

Мій перший твітер-екаунт зявився у квітні 2007 року, якщо не помиляюсь, і тоді з України ним користувались всього кільканадцять людей, більшість з яких були блогерами, що захотіли спробувати новинку з США. Намагаючись пригадати перші враження від того Твітера, можу сказати, що це було дійсно щось новеньке – мікроблог в істинному значенні цього слова. Публікації, обмежені 140-а символами, змушували бути як ніколи лаконічним та змістовним. І, на відміну від Твітера сьогоднішнього, дискусій там було не так вже й багато, адже в основному вся стрічка складалася з такого собі потоку людських думок. Читати продовження >>

Одна з головних відмінностей онлайн-сервісів від декстопних програм полягає в тому, що виміряти успішність перших набагато легше. Будь-який інтернет-стартап – це в першу чергу сайт, а тому навіть безплатних інструментів, таких як Google Analytics, може цілком вистачити для початку. Читати продовження >>