Продовжуючи щорічну традицію, Blogoreader публікує свій звіт про українську блогосферу за рік, що минув. Сьогоднішній звіт стане вже п’ятим поспіль (2007, 2008, 2009, 2010).

За підтримки: Найскандальніший український блог, який ви могли бачити в своєму житті!

Статистика

Було б неправильно писати звіт, не маючи перед очима бодай загального уявлення про кількісні показники, повязані з блогами в Україні. На щастя, в цій справі нас як завжди рятує Яндекс, надаючи статистику стану української блогосфери за останній рік. 2011 рік став першим, коли кількість блогів в Україні перевищила мільйон. За цей період їх число виросло на 400 тисяч і сягає 1,1 млн. Щоправда, активних блогів у порівнянні з 2010 роком поменшало – тепер їх 100 тисяч (було 120 тис.). Містами-лідерами і надалі залишаються мільйонники – Київ, Одеса та Харків.

Географія україномовних блогів складається переважно з обласних центрів у західних регіонах. У Львові україномовних блогів більше, ніж у Києві, проте їх загальна кількість все ще відносно невелика – 80 тисяч. В середньому кожного дня українська блогосфера продукує 370 тисяч нових записів, і пік активності публікацій припадає на 17 годину.

Цікаво, що сервіс мікроблогів Twitter розвивається зовсім іншим чином. Зростання кількості українських користувачів твітера цього року становило майже 100%, а частка україномовних тві-екаунтів також суттєво змінилася – якщо в 2010 їх було 29%, то зараз таких 45%. Всього ж Яндекс нарахував в Україні 160 тисяч твітер-екаунтів, абсолютна більшість яких зосереджена в Києві.

Проте, зважаючи на зміни, що відбулися з твітером за останній рік, я б не відносив його до категорії блогів. В одному з подкастів, який має вийти цими днями, я згадую про це – думаю, Twitter уже далеко не мікроблог в традиційному розумінні цього слова. Це повноцінна соціальна мережа, яка просто має свій власний формат, зручний для тисяч користувачів.

Блоги

Участь в конкурсі українських блогів BUBA 2011 дозволила побачити реальний стан блогосфери наприкінці року – адже кожен з шести сотень блогів пройшов через мене в якості модератора. Для себе я виніс кілька висновків. По-перше, блоги ніхто не вбивав, і в майбутньому, я думаю, вони існуватимуть і надалі як універсальний формат публікації для звичайних людей. WordPress активно пішов у маси, і тепер зробити автономний блог, навіть на власному домені, уже не складає особливих проблем. Такі сервіси, як Hostenko, наприклад, дозволяють зробити це у кілька кліків.

По-друге, якісних блогів і далі дуже мало. Деякі існують давно, проте якихось успішних показників (авторитетності, монетизації, відвідуваності – що кому дорожче) не досягають, а деякі існують відносно короткий термін, здавалось би, мають перспективу, але кінець-кінцем згасають. Саме через це досить часто можна почути закиди на тему того, що в Україні немає безперечних блогів-лідерів, які б претендували на роль своєрідних лідерів думок всеукраїнського масштабу. В сусідній Росії прошарок таких авторів сформувався, в основному, на базі ЖЖ. У нас чомусь так не сталось.

Така ситуація як кіт Шредінгера – і добра, і погана. Погана тому, що блогосфера залишається “без обличчя” – навіть на пафосну зустріч з владою невідомо як відбирати блогерів-учасників, аби вони були дійсно авторитетними. Добра тим, що це місце все ще вільне. Звісно, за місяць і навіть за півроку нікому не вдасться стати топ-блогером та лідером, проте якщо в людини таке бажання є, то в українській блогосфері вона ще може розраховувати на ці шанси.

Третя важлива характеристика – стирання межі між блогами, сайтами та ЗМІ. Якщо три-чотири роки тому я (та й ви) міг ясно сказати, що ось це – блог, а це – вже ні, то зараз однозначно розрізнити блоги і не-блоги стає все важче. Поширеність та доступність платформ (не лише WordPress) зробила таким ж доступним перший крок в інтернет для людей, які в ньому ніколи не були. Тому вони можуть мати блог, але позиціонувати його як сайт або ЗМІ. Взяти для прикладу два найвідоміші навколоінтернетні блоги – Watcher та AIN. Блогові за своєю структурою та походженням, вони ведуть себе як традиційні онлайн-ЗМІ з усіма їх перевагами та, можливо, недоліками.

Соціальні мережі

Дві головні особливості взаємодії соціалок та блогів – це універсальна вимірність та трафік. Лайки, ретвіти, а віднедавна і плюсики гугла стали універсальним мірилом успішності того чи іншого запису. Цей інструмент корисний як для читача – дає зрозуміти, що стаття варта уваги, якщо її порекомендувала N-нна кількість людей, так і для автора, який отримав змогу орієнтуватися, що подобається аудиторії, а що ні. З цього випливає і друга особливість – чим більше вас рекомендуватимуть люди в соціалках, тим більше трафіку з них ви будете отримувати. І якщо у випадку з пошуковиками цей трафік сумнівної якості (прийшов-побачив-і-закрив), то з соцмереж аудиторія йде з конкретною рекомендацією.

Що далі?

Технологія, доступна колись для обмеженого кола “обраних” – блог – тепер відкрита для набагато ширшої аудиторії. Три роки тому слово блогер автоматично позначало тебе в якості як мінімум техно-ґіка та HTML-ніндзі, проте зараз стати блогером дуже просто і легко. Було би бажання та наявність вільних хвилин. Чи станете ви популярним/професійним – це вже вирішувати вам. Шлях до професійності, звісно, не надто легкий, але все ще можливий в українській блогосфері.

1. Українська блогосфера. Підсумки року
2. Українська блогосфера 2009. Підсумки року
3. Українська блогосфера 2010. Підсумки року

Досить давно не проводилися опитування на подібну тематику, і я вирішив задати таке питання вам, читачі. Якщо у вас є блог, то було б цікаво дізнатися, скільки коштів щомісяця він вам приносить.

Зазвичай найпопулярнішими видами монетизації є постові, контекстна реклама, платні записи або банери. У кожного блогу – різна можливість використання цих методів, адже хтось регулярно продає банери, а хтось може заробити лише на розміщенні платних посилань через біржі або напряму. Звісно, за останні кілька років суми заробітків могли дещо вирости – разом зі збільшенням відвідуваності блогів та інтернету загалом.

Проте на даний момент я знаю лише одну людину в Україні, яка повністю забезпечує себе за рахунок свого блогу. Наскільки мені відомо, це Ігор Бігдан, який веде блог на платформі Livejournal. Цілком можливо, що існують й інші блогери, які заробляють достатні суми, щоб відмовитися від щоденної роботи на когось, і можуть просто писати. Якщо ви є – відгукніться, ваш досвід буде цікавий усім

Коментарі по темі вітаються. Розкажіть, які види реклами на блогах для вас є найефективнішими, а які – ні. Чому так сталося? Спробуємо разом знайти відповіді на ці питання.

Бесплатно регистрируйся на Yaware.com.ua и анализируй рабочее время. Yaware – это эффективное управление персоналом, анализ использования рабочего времени.
Интернет-магазин чехлов для iPad. Лучшие чехлы для iPad в Киеве. Чехлы и аксессуары.

1. Як заробити на блогах – результати опитування
2. Про важливість стратегії при рекламі в блогах
3. 10 способів заробити на блогах

На початку березня в уанеті було відкрито Hostenko – сервіс зі швидкого запуску блогів на WordPress. Сьогодні я розкажу про нього трохи детальніше.

Після тривалої мовчанки на ринку сервісів для блогів з’явився новий гравець, який, на відміну від попередників, не будував окрему платформу, а вирішив використати WordPress – просте і гнучке рішення, яким користуються мільйони людей у всьому світі. Натомість Hostenko запропонував інші переваги – якщо в традиційних блог-сервісах вам доводиться власноруч налаштовувати свій сайт, що буває досить проблемно для тих, хто є новачком у блогосфері, то тут сервіс зробить все за вас.

Рішення просте і актуальне – людина платить гроші, і отримує готовий функціональний блог на WordPress, не турбуючись при цьому за хостинг, плагіни чи інші речі. Тому вважаю, що попит на такі послуги існує. Hostenko пропонує наразі два тарифні плани – Single та Triple, на один  та на три сайти відповідно. Окрім того, будь-хто може скористатись тестовим безкоштовним екаунтом впродовж 14 днів, спробувавши сервіс наживо. Після реєстрації та оплати ваш блог матиме адресу example.hostenko.com, але звісно ж, ви можете підключити і власний домен.

В компанії повідомляють, що сервери сервісу спеціально адаптовані для роботи з WordPress, що досить важливо: я знаю кілька випадків, коли українські хостери просто-напросто відключали блог через “великі навантаження”. Якщо ваш блог зараз у одного з таких хостерів – Hostenko пропонує безкоштовний трансфер на сервери сервісу.

На початку травня компанія запустила партнерську програму, тому блогери зможуть заробляти на рефералах, які зареєструються в Hostenko за їх посиланням. Перші відгуки від користувачів сервісу позитивні, тому будемо сподіватись, що Hostenko й надалі демонструватиме хорошу якість своїх послуг.

Запис розміщено на правах реклами

1. Live Spaces – сервіс для блогів та фото
2. 10 найнеобхідніших плагінів для WordPress
3. 10 WordPress-плагінів для створення мобільної версії сайту

Автор: Олександр Мельник (@Alexandr_UA)

Припустимо, Ви настільки забезпечені, що блог як джерело пасивного доходу, рівно і як джерело активного доходу (про яке мова піде далі), Вас не так цікавить.

Але Ви знаєте, що блог може бути інструментом просування Вашого вже існуючого бізнесу (якщо Ви дізналися про це від когось або самі, знайте – Вас не обдурили, це дійсно так). Тут попрошу особливо уважними бути три категорії людей:

1) великих підприємців і топ-менеджерів фірм і корпорацій;

2) тих, хто працює у сфері E-business, E-trade, E-commerce (включаючи пайові фонди, інвестиційний ринок і прямі продажі послуг цифрового підпису);

3) фахівців і топ-менеджерів маркетингових структур.

Початкова ситуація така: Ви вже створили бізнес, який генерує і активний, і пасивний дохід, або хоча б один з видів доходу. Специфіка Вашої діяльності така, що займатися прямими продажами понад те, що Ви і так вже робите, Вам просто ніколи. Тим часом, саме прямі продажі і сегмент реалізації товарів і послуг через технологію «Business-2-Business» за допомогою Інтернет – це інноваційний спосіб обійти конкурентів.

Задача для Вас: який новий спосіб комунікації відшукати, щоб їм було зручно управляти при здійсненні прямих продажів і в рамках формування пасивного інтересу (тобто як привернути безпосередніх покупців і «відловити» потенційних клієнтів у конкурента)?

Відповідь: створіть блог і ведіть його самі або доручіть ведення блогів модератору (у другому випадку діяльність модератора повинна певним чином оплачуватися).

Цього у Ваших конкурентів ще точно немає. Поки що немає. Адже не виключено, що хтось з них вже читав аналогічні статті і читає просто зараз. У чому значення? Пригадайте топ-менеджерів Google. Спілкування і вичерпна інформація про Вашу діяльність і Ваші товари / послуги разом із оглядами ситуації на Вашому ринку – запорука зростання інтересу до Вас самих і до Вашої компанії.

Інструменти «розкручування» і комунікації плюс попередні «рецепти» заробітку в блогах – це ті базові опції, які дозволять привертати додаткових клієнтів і фокусувати увагу на Вашій діяльності і Вашому бізнесі. Перехресні посилання на блоги Ваших партнерів – додаткова стимуляція. Моніторинг за допомогою інструментів збору статистики відвідин – більш ніж зручний спосіб маркетингового дослідження і експрес-аналізу.

Все просто: спочатку Ви розказуєте світові про себе, а потім світ говорить про Вас. Ви ж посміхаєтеся, укладаєте нові контракти, рахуєте прибутки, що ростуть, оперативно реагуючи на запити Ваших нових клієнтів і організовуючи інформацію так, щоб Ваші продажі зростали. І самі потім зможете написати і продати міні-курс на тему «Як зробити успішними продажі через Інтернет» (цю ідею я Вам дарую абсолютно безкоштовно!).

За підтримки: Недорогой мини отель Киев

1. Чому ви ведете блог – результати опитування
2. Соціальні медіа як предмет все більшої уваги бізнесу
3. Як не варто монетизувати свій блог

Сьогодні з радістю можу повідомити вам про запуск Blogofamily – мого нового проекту в українській блогосфері.

Blogofamily – це мережа найкращих українських блогів, які об’єднуються для спільного продажу реклами на своїх сайтах. Для рекламодавців переваги роботи з такою мережею, яка працює за принципом сейл-хаусу, очевидні – не потрібно більше шукати блоги, писати кожному з них, і домовлятися про розміщення реклами. Завдяки Blogofamily рекламу можна замовити одразу на кількох сайтах – і чим більше сайтів братиме участь у рекламній кампанії, тим більшу знижку ми можемо дати. Якщо це понад 5 сайтів водночас, то розмір знижки становитиме 30% від загальної суми кампанії.

Мережа стартує з кількома учасниками: blogoreader.org.ua, molodi.in.ua, inspired.com.ua, blogosphere.com.ua, kralya.org.ua. На даний момент ведуться переговори і з іншими популярними блогами України. Blogofamily, над якою працюю я з Тарасом (molodi.in.ua), візьме на себе обов’язки з пошуку та підбору рекламодавців, розміщення реклами в блогах та співпраці всередині мережі. Єдиний і актуальний прайс з цінами на рекламу (медійну та текстову) можна переглянути на цій сторінці.

На даний момент мережа є закритою. Але найближчим часом ми проведемо перший раунд із залучення нових партнерів, щоб розширити можливості Blogofamily, та надати блогерам хороший майданчик для продажу реклами. Якщо раніше банерні місця місяцями простоювали, то тепер продавати їх буде значно легше. Слідкуйте за новинами на blogofamily.org.ua/news, щоб першими дізнатись про залучення партнерів.

В нас амбіціозні плани – розширити мережу, залучити найкращих рекламодавців, а також зробити партнерство між блогами більш тісним. Попереду ще багато цікавого – про це ми розкажемо незабаром. Чекаємо на ваші відгуки та пропозиції blogofamily@gmail.com, а також читайте нас у твітері @blogofamily.

Ексклюзивная бижутерия по лучших ценах

1. Каталог блогів України. Створимо?
2. BUBA 2009 – конкурс українських блогів
3. Live Spaces – сервіс для блогів та фото

Продовжуючи традицію, започатковану кілька років тому, Blogoreader публікує щорічний звіт стану української блогосфери.

Блогосфера

За даними Яндекса, в 2010 році налічувалось 700 тис. українських блогів, 120 тисяч з яких були активними. І, що важливо, активні блоги зростають швидше від звичайних. Українська блогосфера поки що єдина з кириличних, яка не припинила свого росту. Але рано чи пізно це має статися, і ріст буде уповільнюватися чим далі, тим більше. Коли це відбудеться – невідомо, оскільки проникненість інтернету в нашій країні все ще невисока. Тому потенціал для росту присутній.

Українська блогосфера так і не отримала цього року сильні медійні ресурси, які були б здатні за популярністю обігнати інші сайти. Для прикладу, в кожній з ключових тематик, ми не можемо назвати хоча б двох-трьох беззаперечних лідерів. Відсутні також об’єктивні ресурси для визначення цих лідерів – ринок спеціалізованих сервісів для блогів в Україні функціонує дуже слабо. Більшість сервісів, які ще не закрились цього року – були створені переважно на ентузіазмі їх авторів.

Мікроблоги

Twitter продовжує залишатися одним з ключових трендів цього року. Якщо у 2009-му зростання бази користувачів становило “якихось” 200%, то у 2010-му – цілих 400%. Станом на кінець осені в твітері зареєстровано понад 80 тис. українців, 29% з яких пишуть українською мовою.

Twitter став універсальним мірилом популярності (як і Facebook, про який поговоримо нижче). Раніше не було однозначної відповіді щодо того, наскільки популярним є конкретний матеріал у вашому блозі. Тепер залишається поставити кнопку ретвіту, і спостерігати, які записи здобувають найбільшу прихильність аудиторії і приносять вам цінний трафік.

За останній рік Twitter поступово перетворився із замінника блогів в інструмент соціальних медіа. Якщо раніше можна було почути розмови про те, що він стане “вбивцею” блогів, і чудовим надбанням для лінивих людей, які не хочуть писати щось довше за 140 символів, то зараз про це не може бути й мови. Кожен блогер тепер може мати твітер, але писатиме до нього не на шкоду основному сайту, а навпаки, використовуватиме в якості додаткового джерела для трафіку.

Соціальні мережі

Разом з бурхливим ростом Facebook в Україні (впродовж цього місяця очікується мільйонний українець, зареєстрований там), “прокидатися” почав і Вконтакте. Тенденція до зростання відкритості найпопулярнішої соцмережі в Україні стала очевидною цього літа, коли були анонсовані перші віджети для власників сайтів, а також впроваджено систему мікроблогів.

Як і Twitter, Facebook та Вконтакте перестали бути однотипними “дошками” з вашим фото та короткою біографією. Завдяки зручним віджетам та інструментам інтегрувати соціальні мережі до свого сайту стає простим завданням навіть для новачків, а кількість лайків (ретвітів, мне нравится, і т.д.) – реальним показником популярності сайту. На відміну від ефемерних значень Google Page Rank або Яндекс ТИЦ, які в наш час накрутити не дуже складно, саме популярність блогу в соціальних медіа дає уявлення про актуальність його матеріалів.

Блог як формат

Одразу два сайти - AIN та Watcher – знайшли своє спасіння у блоговому форматі, публікуючи новини та розгорнуті матеріали одним потоком. Без сумніву, це йде лише на користь ресурсам – адже стати онлайн-ЗМІ у традиційному розумінні цього слова їм заважає відсутність редакцій та відповідного контент-наповнення, а формат блогу – зручний і успішно показав себе в англомовному інтернеті, де межа між блогами та онлайн-ЗМІ все частіше розмивається.

Держава та блоги

Українська влада послідовно продовжує свою політику нерозуміння нових медіа. Поки чиновники не зрозуміють, що спроби ручного керування новими медіа не лише не допоможуть, а навпаки, погіршать ситуацію до критичного рівня. Це яскраво ілюструють цьогорічні випадки з допитами відомої блогерки Олени Білозерської та виклик до СБУ Олега Шинкаренка. Обидві ситуації набули розголосу в блогосфері та соціальних медіа, після чого правоохоронним органам доводилося виправдовуватися у законності своїх дій.

Відкритий простір

Українська блогосфера все ще майже порожня. Я маю на увазі те, що чимало цікавих ніш і досі залишаються пустими – здавалось би, блогів про туризм або фотографію в Україні є чимало. Але чи зможете ви назвати хоча б один, який без сумніву претендує на перше місце у своїй тематиці? У 90% тематик ви не знайдете такого блогу, на жаль. З іншого боку – це відкриває чудові перспективи для тих, хто є спеціалістом у своїй галузі і хотів би досягти ще більшого рівня професіоналізму, ставши блогером.

На конференції Lviv iCamp мене спитали – скільки потрібно часу, щоб стати успішним блогером? Я вважаю, що в українській блогосфері присутнє унікальне явище – ви можете стати ним за відносно недовгий період – 1-2 роки. В той час, коли в англомовному секторі добитися успіху і потіснити світових лідерів практично неможливо, а у російській – долучитися до свого шматка аудиторії можна лише після вливання значних коштів на розкрутку, українська блогосфера виглядає справжньою Меккою.

Не зважаючи на те, що українській блогосфері уже кілька років, вона і в 2010-му залишається відкритою для всіх охочих. Достатньо лише обрати вірну тематику, багато працювати над своєю популярністю і впевнено йти до поставленої мети. Чого вам і бажаю

1. Українська блогосфера 2009. Підсумки року
2. Українська блогосфера. Підсумки року
3. Українська блогосфера 2008. Підсумки

Чи знайомі ви з терміном Dofollow-блог? Чи знаєте ви, що це означає? Якщо ні, то ця стаття саме для вас.

Ви мабуть знайомі з тегом nofollow, який забороняє пошуковикам переходити по лінку.
На багатьох блогах до будь-яких лінків в коментарях додається цей тег. А от на Dofollow-блогах – ні.
Всі лінки в коментарях на dofollow-блогах відкриті для індексації і дозволені для переходу пошуковим ботам,
тому коментуючи такі блоги, можна отримати кілька зайвих(точніше, якраз не зайвих) лінків на свій сайт або блог.
Використовується такий вид оптимізації для нарощування показників Тіц та PR і підняття позиції сайту/блогу у видачі результатів пошуку.

В чому плюси такого блогу?

Це стимулює читачів більше коментувати блог для отримання посилань.
Також автор такого блогу може сам отримати кілька лінків з різних баз dofollow-блогів.

В чому мінуси?

Часом важко відрізнити звичайні коментарі, які є природніми для всіх блогів від тих, які залишили заради лінку.
Також знайдуться “джедаї”, які просто будуть писати що-небудь задля лінку і доведеться витрачати час на чистку від спаму.

Нижче наводжу логотипи dofollow. Якщо ви побачите таку картинку на якомусь блозі, то можете бути певними, це – Dofollow.

Є також багато інших варіантів логотипів.

І насамкінець, додам ще кілька лінків по темі.

• Список з 89 Dofollow-блогів
• Ще 100 Dofollow-блогів, перші 70 мають Тіц >0
• Динамічний список Dofollow-блогів
• Список 217 зарубіжних dofollow-блогів

P.S. Мій блог теж Dofollow

Постові: выгодно купить электронную книгу в Украине
правильное декорирование окон в вашем доме

1. Чому закриваються блоги?
2. Російські та українські блоги: спільне та відмінне
3. Що робити, коли немає слів?

В середині липня в українській блогосфері з”явився новий блог – Eater.com.ua.

Eater, як ви можете здогадатися з назви, присвячений їжі. Якщо бути конкретнішим – то блог буде розповідати своїм читачам про ресторани Києва – досить цікаву і перспективну тему.

За його словами, в уанеті поки що немає сайтів, присвячених конкретно ресторанам Києва. Можна знайти лише кілька каталогів, які містять інформацію з адресою та назвою ресторану. А справжніх, живих відгуків живих людей – немає. Олексій вирішив заповнити цей пробіл і відкрив тематичний блог.

Під час огляду кожного з ресторанів будуть враховуватися важливі для потенційних відвідувачів фактори. Серед них – атмосфера, кухня, обслуговування, наявність wi-fi, а також інші дрібниці, які складають загальне враження від закладу. Загальна оцінка закладу буде виставлятися по 10-бальній шкалі, і таким чином можна буде порівняти ресторани між собою.

На блозі уже можна почитати перші рецензії на кілька київських ресторанів. Слідкувати за оновленнями можна як через RSS, так і на сторінках проекту в Facebook і Twitter. Ви також можете взяти участь в обговоренні і висловити свою думку щодо закладів, в яких побували.

При регулярному оновленні, я вважаю, цей блог має чимало перспектив – наприклад, стати головним рупором і знаком якості київських ресторанів.

Запис розміщено на правах реклами

1. Recc.info – пошук рекомендацій в українському твітері
2. Блог-рейтинги, або хто крутіше
3. Inspired – блог, на якому можна знайти натхнення

Сьогодні, шановні читачі, я розкажу вам коротку, але цікаву історію про те, як в українському інтернеті компанії хочуть працювати із соціальними медіа

Близько місяця тому я знайшов у своїй електронній поштовій скриньці цікавого листа. У ньому одна досить відома компанія – мережа книжкових магазинів – пропонувала зайнятися розкруткою одного міроприємства, яке мало пройти наприкінці квітня в одному з магазинів мережі. Міроприємство – це приїзд в Україну одного відомого французького письменника.

Не зважаючи на те, що до зазначеного дійства залишалося два тижні, я все ж таки взявся за це, оскільки був зацікавлений саме у досвіді такого виду роботи. В ході переписки з представником компанії (а це, якщо не помиляюсь, був менеджер її ІТ-департаменту) ми домовлялися про умови співпраці. Переписка була досить суха і тривала всього 2 дні – в основному я розпитував детальні подробиці заходу, що потрібно від промо в блогах, і т.д.

В кінці-кінців я надіслав замовнику листа з більш-менш детальною схемою того, як ми будемо працювати, аби про цю подію дізналося якомога більше людей з цільової аудиторії проекту. Ця схема включала в себе не лише розкрутку в блогах, а й у інших соціальних медіа – Вконтакте, Twitter, Facebook. Звісно, в кінці листа я також запитував про деталі, і цей лист передбачав отримання відповіді.

Пройшов день. Пройшло два. І ніякої відповіді я так більше й не отримав – ні через тиждень, ні через два. Яке ж було моє здивування, коли я знайшов на Вконтакте сторінку зустрічі, яку ж сам і пропонував Ясно, що таку сторінку міг би створити будь-хто, але саме на цьому сервісі я пропонував працювати з цільовою аудиторією, і був настроєний рішуче довести справу до логічного кінця.

Як бачимо, компанія просто забила на поставлені умови, і вирішила не морочити собі голову. Думаю ви й самі здогадались, що з тієї зустрічі на Вконтакте ніякого ефекту не було. Компанія мала чудову можливість зібрати найкращу аудиторію, використовуючи передові засоби інтернету – але не скористалася цим. Допоки буде таке ставлення – доти й соціальні медіа в уанеті не матимуть ніякої користі для бізнесу.

1. 30 порад як працювати вдома і не зійти з розуму
2. 10 найгірших юзабіліті проблем, яких треба уникати
3. Суд зобов’язав Google заблокувати аккаунт користувача

Автор – Тетяна Брагіна

Стихійний розвиток Інтернет-технологій призвів до виділення  окремих регіональних  частин блогосфери. Уанет, рунет, байнет – здавалось  би, вони схожі часто як  брати-близнюки, хіба що мови спілкування відрізняються. Аби ж то так і було насправді! Реалії сьогодення доводять, що українські та російські блоги у більшості випадків різко відрізняються. Блогери різних країн об’єднуються виключно для участі у веб-конференціях та конкурсах. У вільний від конкуренції час вони мирно співіснують, але – у різних віртуальних галактиках.

Українська блогосфера (уанет)

Вона є, але, так  би мовити, у андеграунді. Блогери  уанету поділяються на три типи: патріоти-націоналісти, русофіли та демократи. Перша категорія – це юзери (у більшості випадків – ламери) , котрі мають за мету довести всім (і собі у тому числі), що гасла «з Україною в серці» та «За синєє небо, за жовте колосся, боротися треба, щоб краще жилося» працюють. Вони активно пишуть у свої блоги, френдять виключно україномовних «свідомих» блогерів та ведуть дискусії про революцію 1917—1921, часом торкаючись теми пригноблення української інтелігенції ворожо налаштованими дипломатами Російської Федерації. Цікаво, що дана категорія має навіть свій сленг: широко використовуються діалектизми на кшталт «у Харкоуі» (замість «у Харкові), «звідтам» (замість «звідти»). Найчастіше вживані літери алфавіту – «ґ» та «є». Це подається як культурне просвітництво. Як то кажуть, най Бог помагає. Друга категорія блогерів уанету – це русофіли. Назва досить умовна, проте засвідчує повагу колегам та колежанкам з рунету. Якщо взяти до уваги, що у рунеті набагато більш розвинений інформаційний простір, то русофіли якраз і намагаються наслідувати глобальні блогерські тенденції. Їхнє відношення до уанету може видавати тільки відповідна доменна зона (com.ua, co.ua, ua тощо). Мова спілкування у блогах російська, втім, і аудиторія відвідувачів на 90% складається з росіян. Третя категорія блогерів – це демократи. Їм принципово байдуже, якою мовою вести блог та які плагіни використовувати для покращення юзабіліті. Блогери-демократи спілкуються з усіма, хто заходить на їхні веб-сторінки, і спокійно реагують на закиди першої та другої категорії блогерів уанету. Що стосується професійного навантаження, то блогосферу уанету складають студенти, фахівці з IT та журналісти різного ступеню кваліфікації.

Російська блогосфера, або рунет

Такої різнобарвної аудиторії користувачів Інтернету, як в Росії, нема більш ніде. Цікаво, але тенденції розвитку рунету відображають поступове наслідування західної блогосфери (зокрема США). Про що пишуть в рунеті? Складне питання. По-перше, користувачі активно цікавляться SEO, SMO та SMM на пострадянському просторі, по-друге, широкою популярністю останнім часом користуються «жіночі» тематики, з яких, за свідченнями очевидців, налегше «лити трафік», тим самим заробляючи собі на хліб з маслом і віденськими ковбасками. А ще в рунеті всі, кому не ліньки, міряються пузомірками. Момент істини – черговий апдейт показників. Заради нього варто жити, чи не так? Девіз усього рунету – «швидше, більше, вище». Рунетівці прагнуть переплюнути навіть самих себе (для прикладу порівняйте проекти Wiki та Lurkmore), щоб надалі ставити нові планки.

Інтернет –  це не лише інформаційно-розважальний простір для читання гороскопів онлайн, а середовище, у якому  повсякчас можна знайти співрозмовників, потенційних роботодавців, майбутніх і колишніх колег, коханців та справжніх друзів. Напишіть «Hello, world», і він (цей world) обов’язково відгукнеться.

1. Чому закриваються блоги?