Моральні рішення даються нам простіше за практичні

Ми можемо приймати рішення, ґрунтуючись на моральних чи прагматичних міркуваннях. Причому і ті, й інші можуть стосуватися одного питання.

Наприклад, якщо людина вирішила купити гібридний автомобіль, що саме підштовхнуло її до цього: занепокоєння за стан навколишнього середовища (моральне рішення) або бажання заощадити на паливі (прагматичне рішення)?

Моральні рішення даються нам простіше за практичні

 

Дослідники з Нью-Йоркського університету (США) спробували порівняти між собою два типи рішень. Учасники експерименту повинні були визначитися з тим, як вчинити в декількох ситуаціях: на екрані комп’ютера виникала фраза «чи вважаєте ви, що правильно буде вчинити наступним чином…» або «чи вважаєте ви, що для вас буде добре зробити …».

У першому випадку потрібно було зробити моральний вибір, у другому – зважити власну вигоду. Оціночна шкала починалася з одиниці і закінчувалася сімкою; її початок відповідав абсолютно неправильним або абсолютно невигідним рішенням, а кінець – абсолютно правильним і абсолютно вигідним.

Вслід за цим піддослідним пропонували відповісти на ті ж питання, але тільки в більш загальній формі, тобто «чи вважають вони, що всі люди повинні (або не повинні) чинити наступним чином».

Слід підкреслити, що одна і та ж проблема потрапляла для різних людей в різний контекст, тобто одна людина вирішувала ситуацію з моральної точки зору, а інша оцінювала її чисто практично. Таким чином, експериментатори могли не звернути уваги на специфіку проблеми і розглядати лише психологію рішень.

Виявилося, що рішення, що ґрунтуються на моральних міркуваннях, приймаються набагато швидше і виражені різкіше – найчастіше використовувалися крайні значення шкали, тобто «1» і «7», «абсолютно неправильно» і «абсолютно правильно».

Більше того, моральні міркування охочіше поширювалися і на інших людей, тобто якщо щось комусь здається неправильним, то і для всіх інших це теж повинно бути неправильним. Прагматичні рішення приймалися, навпаки, довше, несли більше відтінків і не мали настільки універсального характеру – людина, приймаючи рішення на основі власної вигоди, начебто дозволяла іншим мати з цього приводу свою думку.

Правда, як пишуть автори дослідження в журналі PLoS ONE, думки учасників експерименту могли сильно змінюватися залежно від того, в якому ключі їх просили відповісти. Тобто одна і та ж проблема могла бути неправильною з моральної точки зору, але вигідною з практичної.

Втім, подвійні стандарти і повсякденне лицемірство навіть з самим собою – звичайна справа в нашому суспільстві, і не потрібно бути дипломованим фахівцем, щоб виявити цей «психологічний феномен».

Підготовлено за матеріалами Нью-Йоркського університету.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*