Мережевий зашморг?

Можливість широкої цензури і контролю влади над інтернетом все частіше обговорюється серед користувачів мережі. В Білорусі, наприклад, Президент Лукашенко підписав указ, згідно якого інтернет повністю контролюється спеціально створеним державним органом. Цьому органу надано широкі повноваження такі як, право читати електронну пошту будь-якого користувача і відслідковувати кожну його дію в мережі. Також зібрана інформація обов’язково архівується для подальшої оперативної роботи.

Мережевий зашморг

В Україні це питання підіймалося в 2009 році. За закон «протидія розповсюдженню дитячої порнографії в інтернеті» проголосувало 404 нардепи. Такій одностайності можна тільки позаздрити. Цифра 404 також дуже символічна: намагаючись зайти на неіснуючий або зачинений ресурс, з’являється напис «404 Not Found» (404 може використовуватись замість 403, якщо потрібно надійно приховати сторінку від сторонніх очей).

На сьогоднішній день норми цього закону вже набрали чинності. Тепер провайдерів зобов’язали збирати і зберігати інформацію про своїх абонентів. Хоча формально доступ до цієї інформації буде дозволено лише за рішенням суду. Проте сподіватись на те, що саме так воно і буде, не варто! В країні, де нехтують статтями конституції, знехтувати рішенням суду не стане проблемою.

Поки що, заспокоює тільки те, що наші спецслужби не використовують систему «Ешелон». Ця система працює в США і за домовленістю використовується низкою країн для обміну даними між собою. Створена для моніторингу електронної пошти, факсів, розмов по мобільному, радіоповідомлень і інших даних. В деяких офіційних звітах висловлюється припущення, що «Ешелон» має можливість контролювати близько 90% інтернет-трафіку.

Час від часу масло у вогонь додають скандальні фото і відео. Це майже завжди стає приводом для розмов про необхідність контролю над наповненням, яке формують незалежні користувачі, але ці заяви вже лунають від самих «юзерів».

У 2009 році мережу лихоманило від оприлюднення фотографії мертвого Володимира Турчинського (відомого Російського спортсмена, ведучого, актора). Як потрапили його фото, зроблені слідчим фотографом в інтернет, так досі і не відомо. Фото солдата самогубця, оприлюднені одним із користувачів Livejournal.com, теж спричинило адекватну хвилю негативних відгуків у блогосфері LJ. Такі теми з’являються, як квартальні звіти. Об’єднує всі ці випадки те, що вони схиляють дедалі більше людей до думки, що інтернет потрібно контролювати жорсткіше.

Та по великому рахунку все це просто розмови. Насправді ж мережу вже давно контролюють. Наприклад військові, СБУ та інші оперативні служби контролюють і безпосередньо втручаються в процес, закриваючи «непотрібні» ресурси.

Нижче декілька прикладів “інтернет цензури”.

Чорний Комітет – Домен заблоковано СБУ без пояснення причин. Версія, яку поширювала сама СБУ, «Присутність матеріалів терористичного характеру». Редактор сайту називає звинувачення безглуздими і відверто смішними. Наразі сайт відновлено за новою адресою chorkomitet.info

Ліва Справа – Атаковано напередодні всеукраїнської акції протесту перед Кабінетом Міністрів. Ресурс надавав інформаційну підтримку незалежній профспілці студентства «Пряма дія». Акція була направлена проти введення платних послуг в університетах України. Як говорить сам адміністратор сайту, вплив ззовні є і по сьогодні. Наразі роботу відновлено на livasprava.info

Наш Київ – Виведено з ладу невідомими, після низки критичних публікацій на адресу Київської влади. Відновлено Kyiv.іn.ua

Інфостор – Апаратуру вилучено органами МВС. Санкція на обшук грунтувалася на пошуках користувачів, які розміщували недопустиму (з їх точки зору) інформацію. Неофіційну версію адміністратор оголошувати відмовився, додавши лише, що могли бути задіяні чиїсь фінансові інтереси. На сьогодні апаратура залишається конфіскованою у МВС і шансів на відновлення ресурсу майже немає.

Проза – Одна з версій закриття є розміщення аморальної (за новими стандартами) літератури, а саме книги Zeig Mal (Show me!) Проблеми з ресурсом виникали неодноразово, а після відмови надання українського хостингу – сайт перебазувався на закордонний сервер. Через деякий час американському хостеру надійшла скарга з України з проханням прийняти заходи. За її результатами адміністратору було відмовлено у наданні послуг. В даний момент проект існує у вигляді блогу proza.com.ua. Сам редактор через свою діяльність і досі переслідується. Тричі піддавався фізичному впливу з боку організації «Братство». На даний момент Анатолій Ульянов переховується за кордоном. Ворогів виявилось набагато більше, ніж здавалося.

Так чи є насправді свобода слова в українському інтернеті???

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*