Українська блогосфера 2011. Підсумки року

Продовжуючи щорічну традицію, Blogoreader публікує свій звіт про українську блогосферу за рік, що минув. Сьогоднішній звіт стане вже п’ятим поспіль (2007, 2008, 2009, 2010).

За підтримки: Найскандальніший український блог, який ви могли бачити в своєму житті!

Статистика

Було б неправильно писати звіт, не маючи перед очима бодай загального уявлення про кількісні показники, повязані з блогами в Україні. На щастя, в цій справі нас як завжди рятує Яндекс, надаючи статистику стану української блогосфери за останній рік. 2011 рік став першим, коли кількість блогів в Україні перевищила мільйон. За цей період їх число виросло на 400 тисяч і сягає 1,1 млн. Щоправда, активних блогів у порівнянні з 2010 роком поменшало – тепер їх 100 тисяч (було 120 тис.). Містами-лідерами і надалі залишаються мільйонники – Київ, Одеса та Харків.

Географія україномовних блогів складається переважно з обласних центрів у західних регіонах. У Львові україномовних блогів більше, ніж у Києві, проте їх загальна кількість все ще відносно невелика – 80 тисяч. В середньому кожного дня українська блогосфера продукує 370 тисяч нових записів, і пік активності публікацій припадає на 17 годину.

Цікаво, що сервіс мікроблогів Twitter розвивається зовсім іншим чином. Зростання кількості українських користувачів твітера цього року становило майже 100%, а частка україномовних тві-екаунтів також суттєво змінилася – якщо в 2010 їх було 29%, то зараз таких 45%. Всього ж Яндекс нарахував в Україні 160 тисяч твітер-екаунтів, абсолютна більшість яких зосереджена в Києві.

Проте, зважаючи на зміни, що відбулися з твітером за останній рік, я б не відносив його до категорії блогів. В одному з подкастів, який має вийти цими днями, я згадую про це – думаю, Twitter уже далеко не мікроблог в традиційному розумінні цього слова. Це повноцінна соціальна мережа, яка просто має свій власний формат, зручний для тисяч користувачів.

Блоги

Участь в конкурсі українських блогів BUBA 2011 дозволила побачити реальний стан блогосфери наприкінці року – адже кожен з шести сотень блогів пройшов через мене в якості модератора. Для себе я виніс кілька висновків. По-перше, блоги ніхто не вбивав, і в майбутньому, я думаю, вони існуватимуть і надалі як універсальний формат публікації для звичайних людей. WordPress активно пішов у маси, і тепер зробити автономний блог, навіть на власному домені, уже не складає особливих проблем. Такі сервіси, як Hostenko, наприклад, дозволяють зробити це у кілька кліків.

По-друге, якісних блогів і далі дуже мало. Деякі існують давно, проте якихось успішних показників (авторитетності, монетизації, відвідуваності – що кому дорожче) не досягають, а деякі існують відносно короткий термін, здавалось би, мають перспективу, але кінець-кінцем згасають. Саме через це досить часто можна почути закиди на тему того, що в Україні немає безперечних блогів-лідерів, які б претендували на роль своєрідних лідерів думок всеукраїнського масштабу. В сусідній Росії прошарок таких авторів сформувався, в основному, на базі ЖЖ. У нас чомусь так не сталось.

Така ситуація як кіт Шредінгера – і добра, і погана. Погана тому, що блогосфера залишається “без обличчя” – навіть на пафосну зустріч з владою невідомо як відбирати блогерів-учасників, аби вони були дійсно авторитетними. Добра тим, що це місце все ще вільне. Звісно, за місяць і навіть за півроку нікому не вдасться стати топ-блогером та лідером, проте якщо в людини таке бажання є, то в українській блогосфері вона ще може розраховувати на ці шанси.

Третя важлива характеристика – стирання межі між блогами, сайтами та ЗМІ. Якщо три-чотири роки тому я (та й ви) міг ясно сказати, що ось це – блог, а це – вже ні, то зараз однозначно розрізнити блоги і не-блоги стає все важче. Поширеність та доступність платформ (не лише WordPress) зробила таким ж доступним перший крок в інтернет для людей, які в ньому ніколи не були. Тому вони можуть мати блог, але позиціонувати його як сайт або ЗМІ. Взяти для прикладу два найвідоміші навколоінтернетні блоги – Watcher та AIN. Блогові за своєю структурою та походженням, вони ведуть себе як традиційні онлайн-ЗМІ з усіма їх перевагами та, можливо, недоліками.

Соціальні мережі

Дві головні особливості взаємодії соціалок та блогів – це універсальна вимірність та трафік. Лайки, ретвіти, а віднедавна і плюсики гугла стали універсальним мірилом успішності того чи іншого запису. Цей інструмент корисний як для читача – дає зрозуміти, що стаття варта уваги, якщо її порекомендувала N-нна кількість людей, так і для автора, який отримав змогу орієнтуватися, що подобається аудиторії, а що ні. З цього випливає і друга особливість – чим більше вас рекомендуватимуть люди в соціалках, тим більше трафіку з них ви будете отримувати. І якщо у випадку з пошуковиками цей трафік сумнівної якості (прийшов-побачив-і-закрив), то з соцмереж аудиторія йде з конкретною рекомендацією.

Що далі?

Технологія, доступна колись для обмеженого кола “обраних” – блог – тепер відкрита для набагато ширшої аудиторії. Три роки тому слово блогер автоматично позначало тебе в якості як мінімум техно-ґіка та HTML-ніндзі, проте зараз стати блогером дуже просто і легко. Було би бажання та наявність вільних хвилин. Чи станете ви популярним/професійним – це вже вирішувати вам. Шлях до професійності, звісно, не надто легкий, але все ще можливий в українській блогосфері.

 

Tweet

 

Рубрика: Блогосфера

Теги: блогосфера