Рекомендаційний веб: як, звідки, і чому. Частина друга

Продовження. Початок читайте ось тут.Рекомендаційний веб: як, звідки, і чому. Частина друга

Етап третій: від хештегів і ретвітів – до фан- та антифан-клубів

Нових форм рекомендації набули 2007 року. Тоді на сцену вступили Twitter і Facebook. Із закритих платформ із доволі обмеженим колом користувачів (нехай ці користувачі і були досить чисельними), із “елітного клубу” (в який, якщо вірити фільмові Фінчера, сам Цукерберг хотів від початку перетворити Facebook) ці два проекти перейшли в стадію відкритого ринку. І “вистрілили”. Якщо про 2009-2010 роки колись писатимуть окремий розділ у підручниках із маркетингу, там треба буде вказати, що найбільшими маркетинговими винаходами стали кнопки “Like” та “Tweet This”.

Споживачі відчули свою силу і почали не лише рекомендувати щось, але й надавати “контр-рекомендації”. В Dell заробили мільйони доларів завдяки знижкам та груповим продажам у Twitter, інформацію про які підхопили і почали поширювати самі користувачі (навіть ті, які до того не були покупцями ноутбуків цієї компанії). Акції нафтовидобувного гіганта British Petroleum упали на десятки пунктів не в останню чергу через “флешмоб ненависті” у вигляді сотень тисяч негативних відгуків, закликів, коментарів та відео-пародій. Цей флешмоб і публічна акція протесту разом із повідомленнями про поточну ситуацію навколо аварії у Мексиканській затоці були влаштовані у соціальних мережах та мікроблогах не просто звичайними американцями чи європейцями, але й рекомендовані “зірками” кіно, спорту, журналістики, провідними світовими блогерами. Усього протягом декількох років слова блогерів почали раптом важити стільки, що на них почали посилатись ЗМІ, такі як CNN, FOX, CBS. Хештег із простого засобу виокремити тему вашої із друзями розмови із загального потоку записів перетворився на найбільш дієвий та швидкий спосіб рекомендації. Причому рекомендації ці були як позитивні за своїм забарвленням, так і негативні.

Споживачі дають змогу зрозуміти, що їхню думку не можна не враховувати, адже саме вони можуть як порекомендувати і похвалити те, що ви робите, так і “поховати” вашу репутацію. Американський приклад негативних рекомендацій: British Petroleum, аварія на нафтовидобувній платформі у Мексиканській затоці. Російський приклад: ЛУКОЙЛ, аварія на Ленінградському проспекті за участі авто із топ-менджером компанії та заклик в блогосфері саботувати заправки компанії і відео “Мерседес 666” від російського виконавця Noize MC, що набрало рекордну кількість переглядів для такого матеріалу протягом однієї доби. Український приклад: ПриватБанк і Twitter. Уважно простежте результати пошуку за мікроблогами із тегом #privatbank ? і побачите дуже багато цікавого стосовно рівня клієнтського сервісу, документообігу та відкриття і обслуговування карток одним із найбільших банків в країні. Кому ви будете вірити: офіційним піарникам компаній чи людям, які стоять “по цей бік”? Сучасні рекомендаційні механізми фактично являють собою відкритий майданчик для моніторингу. Етап, коли вам радили, що споживати, чим користуватись і що читати, дивитись чи слухати, змінився етапом, коли ви самі даєте оцінку і самі рекомендуєте чи не радите “під страхом кар єгипетських”.

Етап четвертий: музика, яка бігає за вами

Втім, на цьому еволюція рекомендаційних механізмів не закінчується. Хлопці із стартапу The Echo Nest твердять, що ще півроку-рік, – і музика сама буде вас шукати.

Уже сейчас системе можно задавать даже такие запросы: выдай 15 песен с темпом между 120 и 130 ударами в минуту, отсортированные по индексу танцевальности и созданные популярными исполнительницами, похожими на Леди Гагу, живущими неподалеку от Лондона, исключая The Spice Girls— и другие, еще более заковыристые варианты.

Модне нині слово “геолокація” почало працювати в контексті не лише гри чи розваги. Бонуси, знижки та картки постійного клієнта ? лише частина рекомендацій, які почали “за вами бігати” у Нью-Йорку, Лос-Анджелесі, Лондоні, Парижі, Токіо. Стартап Eyes & Feet побудовано вже виключно на аналітиці дій ваших конкурентів у соціальних мережах, де люди рекомендують і додають до улюблених окремі бренди, заклади чи компанії. На вершині реальності, в якій “музика бігає за вами” – стартап Likify, котрий дає змогу генерувати QR-код, який можна нанести на будь-яку річ, поверхню, об’єкти чи навіть людину. Одне “клацання” камерою мобільного телефону, здатного розпізнавати QR-код, – і у вас в руках пряме посилання на сторінку бренду, компанії, людини, на блог, на магазин зі знижками, на сайт із промо-акцією. На що завгодно. Поки всі міркували, яким буде web 3.0, він просто взяв і “прийшов”. Власне, ви ж не забули: “музика, яка бігає за вами”…

А що далі?

Прогнози ? справа невдячна. Ризикну припустити, що на часі ? перетворення потоків контенту та інформації і виникнення такого собі соціального інституту споживчої експертизи. Щоправда, на шляху до такої реальності потрібно створити і впровадити нову філософію подачі інформації, нову “філософію маркетингу”. Рекомендації на базі семантичних зв’язків та вторинних інформаційних паттернів мають відігравати більшу роль, аніж одноманітне “прокачування” контексту та посилань, яким нині займається більшість SEO-студій та digital-агенцій (особливо в Україні та Росії). Реальність, в якій не можна ігноруватиі якісний та кількісний рівень впливу рекомендаційних механізмів, вже зараз ставить перед ринком чимало важливих питань. Наше завдання – побільше витратити коштів замовника, одночасно намагаючись йому довести, що ми допомагаємо йому зекономити? Наше завдання – “зависнути в ТОПі Гугла / Яндекса”? Завдання ? насправді ? зарекомендувати себе. Хіба проплачені ключові слова та контекстна реклама можуть вважатись рекомендацією? Далі нас чекає формат проектів, коли основним критерієм для споживача, читача, користувача стане релевантність та позитивний характер відгуків, а не той факт, у якої з компаній “крутіша” команда “сеошників”. Наостанок ? невеличке відео від Кейт Рей про веб 3.0 (варіант того, що “буде далі” у світі із семантичними механізмами та “царством” рекомендацій)

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*