Майбутнє соціальних медіа у журналістиці. Частина перша

Вже зараз той контент, що цікавить нас в Інтернеті стає все більш персоналізованим та соціальним, адже ми майже перестали заходити та вишукувати на порталах типу bigmir.net чи ukr.net цікаві статті, а знаходимо новини через RSS, Twitter, Facebook та інші сайти. На них же й ведемо дискусії. Більше того, саме ми визначаємо, що нам читати, як реагувати, і чи варта та чи інша новина подальшого розповсюдження серед інших.

Таким чином, оскільки читацька аудиторія все більше впливає на те, як саме поширюється і оцінюється інформація, то її взаємодія з інформаційними агентствами виявиться основним напрямом розвитку для усіх існуючих нині медіа в найближчі роки. Найбільше це вплине на професію журналіста, яка й так зазнає значних змін із невпинним розвитком Інтернету, але як саме?

1) Збільшиться взаємодія журналістів та читацької аудиторії

Якщо завдяки соціальним медіа читачі самі стануть джерелами інформації, то це суттєво змінить саму концепцію створення новин. Свідок подій стане репортером, а журналіст буде змушений орієнтуватись, яка новина зацікавить суспільство і як правильно її подати. Одне й те саме суспільство стане джерелом і споживачем інформації одночасно, а соціальні мережі – його посередником з інформаційними агентствами.

Яскравим прикладом такого підходу став створений у Вашингтоні стартап TBD.com, що зміг зібрати місцевих блогерів і залучити їх до процесу збирання та створення новин. Це призвело до того, що деякі сенсаційні матеріали стали з’являтися раніше, ніж на популярних інформаційних сайтах. Одного разу канал Discovery навіть повідомляв про ситуацію із захопленням заручників, посилаючись саме на TBD.

Таким чином, журналістам не знадобиться безпосередньо шукати інформацію – більшість цієї роботи можна перекласти на суспільство компетентних читачів, які вже займаються цим у соціальних медіа. Більше того, якщо постачальники новин є експертами у своїй галузі, то журналіст перестане позиціонуватися як авторитетне джерело, а буде слідкувати за гармонійністю тексту, наводити необхідні додаткові факти, пропонувати більше контексту взагалі та заохочувати читачів до обговорення ситуації.

2) Журналісти стануть менеджерами по соціальних медіа

Раніше журналісти визначали і розповідали суспільству ті новини, що вважали необхідними. Тепер кожна новина – це привід для дискусії, і чим більше буде обговорення, тим краще пошириться стаття і, відповідно, більше читачів вона зможе охопити. Людям і раніше було властиво обговорювати новини, але це не було так масово. Тепер, завдяки Інтернету, журналісти одразу бачать дискусії під власними новинами, і мають навчитися орієнтуватися, як саме змусити читачів активніше дискутувати на ту чи іншу тему і яка соціальна платформа краще заохотить таку дискусію.

Також треба розуміти і те, що люди все одно обговорюватимуть подію, незалежно від того, хто її написав, тому відстежування найактуальніших для суспільства подій стане разом з безпосередньо процесом написання статей основною роботою журналіста.

3) Журналісти матимуть більше можливостей у соціальних медіа

Якщо користувачі стануть репортерами в соціальних мережах, то саме останні будуть відправною точкою для пошуку новин, і журналісти мають знайти спосіб, у який вони зможуть бути актуально поінформованими щодо останніх подій, а не просто грати роль спостерігачів-представників з іншої платформи, постійно гублячись у соціальних потоках інформації. Такий підхід найімовірніше буде розроблений у Twitter, Facebook і навіть на YouTube.

4) Забезпечення кращого рівня подачі контексту

У майбутньому новини матимуть глибоку соціальну інтегрованість, а особливо у вичерпуючих статтях, що опираються на думки натовпу, адже подібні матеріали створені спільними зусиллями, і тому їх важливість і цікавість зростає в рази. Задля прикладу можна навести випадок, коли CNN показала думки суспільства щодо Чемпіонату світу по гольфу, наглядно зобразивши дописи у Твіттері.

Але головна проблема майбутніх новин – у відсутності достатнього контексту чи його недостатньо зручній подачі. Наприклад, читачі просто можуть не знати подробиці попередніх подій чи явищ, не зрозуміти месседжу у 140 символів або проігнорувати статтю з відсутністю медіаконтенту. Такого недоліку можна позбутися лише інноваційними підходами до подачі інформації.

Наприклад, нещодавно створений стартап Intersect має на меті дозволити користувачам ділитися новинами, що мають бути прив’язані до певного часу та місця. Потім ця інформація групується довкола часової стрічки, перетинаючись з інформацією від решти людей.

Інші компанії на кшталт Context Optional зосереджуються на покращенні якості контенту на соціальних платформах через розробку додатків. Наприклад, у Facebook записи окрім короткого опису із посиланням та невеличким зображенням можуть завдяки додаткам мати й інші елементи, наприклад, опитування та різноманітні інтерактивні елементи.

Продовження читайте тут.

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*