Інтерв’ю з Олексієм Дмитрієвим

Сьогоднішнім гостем Блогорідера стане володар звання “Найкращий сомельє України” (2008), а також відомий твітерянин і відеоблогер, Олексій Дмитрієв.

- Чому ти вирішив завести блог? (стандартне)

- Саме блог – абсолютно  випадково. Одного разу я йшов до автостоянки  та розмислював: “Я так люблю  вино, мені не вистачає однодумців, людей, яким би я міг розповісти про свою пристрасть та можливо надихнути  їх на нові відкриття”. Чесно кажучи, у мене було геть інше уявлення про подачу інформації. Я думав про такий собі портал, де будуть розміщені окремо відео дегустації, статті, FAQ, можливо форум та інше. Багато закладок та розділів, але хлопці, які робили мені сайт відмовили мене з критикою на адресу моїх старомодних уявлень та запропонували вести блог. За це я їм дуже вдячний. В мене було велике бажання ділитися своєю пристрастю до вина та інформацією, якої за 6 років роботи назбиралася немала купа. Зараз я це роблю регулярно та друзі кличуть мене окрім сомельє ще й відеоблогером. Це вже стало подобатись:)

- У скільки років ти зрозумів, що вино – це твоє покликання? Що ти робив для того, аби досягти успіху у своїй професії?

- У 22 роки, я вирішив, що настав час присвятити все своє життя вину та усьому, що з ним пов’язано (культура, історія, різні національні кухні світу та інше). Моє покликання – це ресторанний бізнес. Я мрію відкрити свій власний заклад, та вино – його невід’ємна частина, до нього я ставлюся з повагою та трепетом. Досягти успіхів у будь-якій професії можливо завдяки наполегливій праці. Тут пряма залежність. Більше продегустував – легше аналізувати, порівнювати, рекомендувати. Кожен день відкриття, потрібно багато читати, коштувати, занотовувати враження, брати участь у різних змаганнях, писати статті. Доречі, мій блог дуже допомогає саморозвиватися. Навчаючи інших, я підтримую себе у тонусі, дізнаюсь багато нового сам, коли готуюсь до нових епізодів. Відповідаючи на різні листи іноді буває досить непросто знайти інформацію. Знову розвиваюся, шукаю, запам’ятовую. Це дуже цікаво, а головне, що все ще попереду. Конкурс “Кращий сомельє Європи, Світу” та титул Master Sommelier, який я теж мрію опанувати. Його зараз мають всього приблизно 200 людей з усього світу. На мене чекає дуже нелегка та копітка праця.

- Назви три причини, завдяки яким ти любиш свою роботу.

- Постійний розвиток, спілкування з різними людьми, творчий підхід до роботи з використанням  знання іноземних мов.

- Чи багато часу відбирає в тебе робота над відео для блогу? Якою технікою чи софтом ти користуєшся при цьому?

- Досить багато. Я  працюю у готелі протягом усього тижня, а потім після роботи та на вихідних записую нові епізоди, монтую, відповідаю на всі листи, коментарі. Це ще один робочий тиждень. Спати лягаю досить часто вже після 3-ї ранку.  Все шукаю чарівну пігулку, яка надасть мені можливість працювати ще більше з блогом, дуже багато ідей, але не вистачає часу катастрофічно. Щодо софту та техніки, то найбільш глибокий аналіз цього питання розкритий у цій статті.
http://lifehacker.ru/2010/03/09/rabochie-mesta-rasskaz-alekseja-dmitrieva-luchshego-somele-ukrainy-2009-i-otlichnogo-russkojazychnogo-videobloggera/
Це не реклама мене та сайту:) Просто там я дійсно виклав всі подробиці зйомок та монтажу. Комусь може бути у пригоді.

- Наскільки сильно інтернет увійшов у твоє життя? Чи відчуваєш ти користь від нього – в особистому або професійному плані? Або ж навпаки, чи хочеться інколи відпочити від цього всього твітерно-блогосферного)

- Цікаве і болюче питання, особливо для моєї дружини:) Інтернет та соціальні медіа настільки захопили мене, що це може бути ще однією пригодою на все життя. Це стиль життя, як і моя професія. Користь від нього в особистому плані – просто нереальна. Майже з нульовим бюджетом я самостійно розвиваю свій блог, а головне знайомлюся з такою великою кількістю цікавих та креативних людей, що просто голова іде кругом:) Так само і кожен день на роботі у ресторані я вперше бачу багато нових гостей, віддаю їм частину себе під час сервісу. Спілкування – це моє повітря. За допомогою інтернету у мене його вдвічі більше, але іноді дійсно хочеться і поспати трохи:) Зараз я розумію та знаю, що якщо я багато відпочиваю, то потім всеодно прийдеться все наздоганяти – розргебати пошту, відповідати на коментарі та інше. Балансувати між усіми задачами нелегка та цікава гра. Можливо, я ще не досить втомився, бо блогу усього 8 місяців, він ще навіть не народився:) У професійному плані – інтернет це найбільший та найзручніший спосіб пошуку інформації. Без нього нікуди – за ним майбутнє. ТВ та радіо ми скоро всі поховаємо, газети та журнали вже тремтять:)

- Скільки, на твою думку, в Україні є дійсно хороших сомельє, окрім тебе? Як відрізняється ситуація на цьому ринку у порівнянні з іншими країнами?

- Дякую, звичайно, та почну  відповідь з того, що це досить нова професія на українському ринку. Не більше 10 років ми можемо спостерігати розвиток винної культури. Спеціалістів, які  віддають себе повністю, та бажають  присвятити все своє життя – небагато. На пальцях двох, або навіть однієї руки можна перерахувати таких людей. Час все покаже. Деякі розуміють, що їх цікавлять вже інші речі, деякі пливуть за течією, інших турбують тільки матеріальні блага. Культура споживання вина росте також з культурою виноробства. Ми всі знаємо, на якому вона зараз рівні у нас. Знову, потрібен час. Європа та інші країни світу пройшли вже цей етап ще сотні років тому, зараз вони просто відшліфовують свої камічники. В Україні їх лише шукають.

- Назви три речі, які би ти хотів порадити нашим читачам при виборі вина і кілька слів на прощання.

- Поважайте вино і воно розкриє перед вами усі свої найкращі сторони. Тобто, перед тим, як обрати вино – почитайте про нього, пошукайте якусь інформацію. Не буває поганих вин – вони просто бувають різні. Розвивайте свою палітру, записуйте враження, а краще – намагайтеся ділитися враженнями з оточуючими. Істина у вині, але також вона з’являється під час суперечок.
Не бійтеся експериментів, особливо у парі з різними стравами, головне пам’ятати, що вино може бути як ліками, так і ворогом. Знати міру – це важливо та корисно.
Бажаю приємних та смачних  вражень:)

Постовий: Не знаєте, де провести бізнес ланч? Чудовий рибний ресторан Терракотта в центрі
Києва.

 

Tweet

 

Рубрика: Інтерв'ю

Теги: