Автор: Тарас Буник

Стаття для тих, хто читаючи чужі блоги, часом приходить до думки завести й собі, але потім відкидає цю ідею. Не знаю через які причини її відкидають, через страх конкуренції, чи відсутність тем, але тут мова піде не про це. Поговоримо ми про причини завести блог, не просто тому, що всі вже завели.

Оформлення

Більшість метаблогів (блогів про блоги) розповідають про те, як гарно оформляти контент, так щоб читачеві було приємно, і щоб він хотів ще раз відвідати ваш блог. І правильно роблять. Вміння гарно писати дуже важливе, і ще нікому не шкодило. Хороший стиль розважає читача, і робить його читання приємним. Хороший автор будь-що вміє описати цікаво, якщо володіє певними письменницькими талантами.

Візьмемо наприклад Хемінгуея, і його оповідання “Старий і море”. Здавалось би – просто розповідь про те як старий ловить рибу. Те що її натягнули аж на сотню сторінок мало б робити її занудною і нецікавою. Але неймовірний талант автора просто таки захоплює, і ти не бачиш тексту, ти ніби присутній у розповіді.

Ідеї

На жаль не кожен з нас має такі навички. Але мета ведення публічного щоденника – не тільки розважати читача. Основною метою є публікування своїх ідей і знань. Кожна людина мала б вважати свої погляди надзвичайно важливими. Чи ви ні? То хіба не варті вони публічного розголосу? Навіть коли ви ще не навчились гарно оформляти ідеї, то навчитесь тільки з практикою. Це майже так само як їздити на велосипеді.

Якщо ви скажете що ваші ідеї не варті блога, то напевне ви просто забули те найоригінальніше, і важливе що приходило вам в голову. А через те, що ви не мали куди записати цю ідею, ви її не записали. Наприклад коли я почав вести блог, то став запам’ятовувати набагато більше ідей. І з багатьох подій в житті став робити оригінальні висновки.

Приклад перший

Спробую пояснити що я маю на увазі. Наприклад ви раптом захотіли навчитись ходити на руках. (Чисто теоретичне припущення). Для цього ви знайшли галявинку, і почали тренуватись. Але раптово помітили кусочок скла в траві. Щоб не порізатись, ви поставили руку неправильно, зламали її, і почали злитись на бидло що п’є пиво, і розбиває пляшки де попало. Ви б попали в лікарню, вилікувались, і якщо в вас не було блогу, то забули цю неприємну подію.

Але коли у вас є блог, ви б взяли не забинтовану руку, сіли за клавіатуру, і почали набирати злісний текст про бидло яке п’є пиво, і розбиває пляшки де попало. Потім ви б подумали, що добре б було прийняти закон за яким, того хто смітить засуджують до 15 діб громадських робіт. Але потім подумали про коментарі до вашого блогу, і розглянули варіант, коли невинну людину запросто можна буде звинуватити в цьому, що призведе до збільшення корупції. Розглянувши ще кілька варіантів, ви прийдете до висновку, що найкраще, просто законодавчо змусити броварні і спиртзаводи купувати пляшки по п’ять гривень, після чого вони зрозуміло збільшать ціну напою. Зате тепер ніхто не посміє розбити пляшку, і на завод будуть повертатись майже всі. Сміття на вулицях стане менше.

Можливий також контраргумент про те, що вас ніхто не буде читати. На перших порах так і буває . Основне не зупинятись, і писати не тому, що в вас є блог, а тому що в вас щойно з’явилась нова ідея, і потрібно її зафіксувати. Для початку змусьте своїх друзів читати свою писанину . А згодом можливо навіть станеться так, що ваш пост прочитає якийсь депутат, і використає вашу ідею в проекті закону.

Приклад другий

Ви щось робите. Можливо розводите собак, можливо адмініструєте веб-сервери. І наприклад одного разу перед вами постає проблема встановлення LAMP на Ubuntu. Що ви робите? Правильно, пишете запит в Google, і читаєте купи інструкцій, блогів і форумів. І скоріш за все не українських. Потративши кілька днів, виконавши кілька інструкцій ви робите ваш сервер зовсім нефункціональним. А потім дізнаєтесь, що вже готовий сервер ставиться одною кнопкою в менеджері пакунків. І ніяких додаткових настройок не потребує.

Після цього ви просто зобов’язані витратити годину свого часу, і зберегти кілька годин мільйонам своїх читачів. Те що ви не вмієте писати як Хемінгуей, не виправдання вашій бездіяльності.

Післямова

До цього хотів написати насичену “художністю” статтю, і довго думав чи її відправляти. Аж поки не подумав, що художність витісняє зміст. Тому, майте на увазі, що як на сайті головне контент, так в контенті головне ідея. А оформлення хоча важливе, але не на першому місці. Тому не переживайте за те, чи ви використали красиві слова, будьте рішучими. Основне ідея. А все інше прийде.