26.06.2009, 00:06

Чому закриваються блоги?

 ·  Блоггінг ·  2

we love blog

Перш ніж відповісти на це хвилююче питання, давайте подумаємо, чому вони відкриваються.

Блоги – це не просто модна тенденція, ще одна з ряду нових "штучок" які ладні приміряти на себе представники web 2.0-покоління. В першу чергу блоги використовують задля самовираження, що було підтверджено й на практиці. Люди готові витратити кілька хвилин свого часу, аби поділитися з друзями або навіть зі світом своїми думками – інколи приватного характеру а інколи тематичного.

Але, напевно нема в світі такого завдання, яке би не набридало людині. Так само і з блогами – рано чи пізно це заняття в силу різних причин (головною з яких найчастіше є втрата бажання) перестає здаватись вам цікавим. І все частіше ви ловите себе на думці, що до написання нового посту доводиться примушувати себе. Правда, виглядає по-ідіотськи – примушувати себе робити те, що тобі подобається? Отже, воно перестає тобі подобатися. У когось швидше, а в когось повільніше.

Блоги помирають по-різному. Буває, що автор пише регулярно і цікаво, але, чим далі, тим його статті стають все більш "прісними" – в них вже немає того запалу, тієї ізюминки, яка раніше заворожувала і приводила аудиторію. Проблема в тому, наскільки швидко сам автор здогадається про це. Якщо він буде максимально об"єктивним до себе, то спробує знайти і виправити свої помилки. А якщо ні – то проблема не лише в цьому – деякою мірою автор вже й сам не має бажання продовжувати почату справу. Цілком можливо, бо рутинна робота, навіть творча, дуже втомлює та набридає.

А буває, що автор ніколи і не ставив перед собою якихось серйозних цілей – просто формат блогу йому видався цікавим, але це захоплення виявилось нетривалим – на кілька місяців або ще й менше.

Бувають також блоги уривчастого характеру – напевно, вони не можуть кінець кінцем закритись, і прямо-таки б’ються у конвульсіях, публікуючи пости кілька разів на рік :)

Блоги помирають повільно. Колись гарячі від дискусій сторінки припадають пилом, а цифри на лічильнику відвідуваності невпинно скочуються до однозначних чисел.

І якою ж тоді буде відповідь на питання, винесене у заголовок цієї статті? Блоги закриваються тому, що автори не отримують того, чого очікували, не досягають того, чого прагнули. Інколи це проходить безболісно – коли автори самі розуміють безвихідність ситуації, а інколи вони продовжують мучити себе, пробуючи повернутись до писання ще і ще.

Бажаю вам об’єктивності при прийнятті рішень.

Зображення: ged.org.ua

Читайте також:

Спонсор: лучшие знакомства Киев, сайт знакомств

 


 

Рубрика: Блоггінг

Теги:



Читайте також:

  1. Чому ви ведете блог – результати опитування Чому ви ведете блог – результати опитування
  2. Чому не Firefox? Чому не Firefox?
  3. Блогоістерія Блогоістерія

  • http://blogosphere.com.ua/2009/06/26/3-pljus-2-pljus-1%e2%80%a6-vypusk-44/ 3 плюс 2 плюс 1… Випуск №44 | Українська блогосфера

    [...] Чому закриваються блоги. Сергій Пішковцій, автор Блогорідера, вирішив проаналізувати, чому ж все-таки одні щоденники живуть довго і успішно протягом багатьох років, а інші закриваються через кілька місяців/тижнів, а іноді – навіть днів після старту. [...]

  • wolhw

    Колись мав блоґ , писав скоріше для себе. Декілька  публікацій  було там про нечистих на руку викладачів ВиШ’у :) Уявіть, моє здивування коли на е-пошту прийшов лист від редактора місцевої газети,  з пропозицією про співпрацю на правах позаштатного журналіста. Для чувака, на 2 курсі, без власного компа –  це було дуже й дуже… Потім щось смикнуло сказати про це батькам, – отут на мене наїхали(моя, хоч якась самооцінка була опущена до нуля; а усвідомлення, що найближчі люди тебе категорично не підтримують, було дуже болісним). З іншої сторони, якщо про мою писанину дізнались газетярі, нічого не заважало дізнатись про це декану/ректору/ін. нечистій силі:) – це світило мені серйозними проблемами. Тому виплеканий блоґ (скільки я туди душі вклав!) був вбитий мною ж. Я досі за ним сумую… Отака от історія-сповідь.

  • http://mama-tato.pp.ua ната

    мабуть, закривають блоги не лише тому, що автори не досягли чого хотіли/очікували, але і тому, що досягли чого хотіли
    принаймі сподіваюся я свій блог перестану вести коли досягну того чого хочу
    бо закривати раніше означає здатися. а здаватися я не люблю :)

  • http://webserfing.com/my_music/ Ходзінський Олександр

    Причини бувають різними і навіть самими фатальними. Wolhw, на яку ж Ви тему писали свій блог? невже він був досить “брудним”, що його не підтримали рідні? Всім блогерам я би хотів побажати тільки успіхів, натхнення і великий заробіток) Сергію, передаю Вам музичну естафету)

  • wolhw

    Олександре, річ не в темі блоґу – батькам це не зрозуміле:) А от те, що писав про речі котрі мене дістали – це так.

  • http://hellveen.blogspot.com/ hellveen

    Ната, а для чого закривати? можна продати або передати комусь іншому на управління.
    wolhw, небагато є батьків, що розуміються у цьому всьому і можуть адекватно сприйняти захоплення дітей)

  • wolhw

    hellveen, нічого собі дитинка в 19 років :) )

  • lio

    wolhw – ну, якщо зважати на думки оточуючих (хай навіть близьких), то недалеко зайдеш. Може зараз якусь “крамолу” напишу, але якби я у всьому слухався своїх батьків, то мабуть нічого в житті не досяг би. Різниця у світогляді поколінь в наш час дуже суттєва і як це не сумно, старше покоління не завжди вспіває за плином часу.