Рукотвори – скарбниця народних ремесел

На даний момент в уанеті, на жаль, не багато можна знайти цікавих за своїм контентом і гарних за дизайном інтернет-проектів, котрі створені ентузіастами та справжніми любителями своєї справи. Та ще й на українську тематику.

Одним з таких проектів, який зміг вдало поєднати оригінальний, самобутній дизайн та дійсно захоплюючу інформацію в одному місці, є сайт Рукотвори. Автором та дизайнером проекту одночасно є Богдан Гдаль, який має чималий досвід роботи над інтернет-проектами. Богдан задався метою – зібрати у своєму проекті всіх народних митців України, поки справа їхнього життя не зникла остаточно. На Рукотворах представлені чи не всі найоригінальніші та самобутні ремесла, що колись були в широкому розповсюдженні в Україні – різьбярство, витинкарство, гончарство, мистецтва виготовлення ляльок, . Тепер вироби, представлені цими галузями народного ремесла, можна побачити хіба що на спеціалізованих виставках чи фестивалях кілька разів на рік. Тим не менш, спеціалісти, що працюють у цих специфічних професіях, все ще існують, і навіть можуть похвалитися власними творчими доробками.

Завдання сайту Рукотвори – звести митців із їхніми шанувальниками, дати творцям можливість поспілкуватися, обмінятися досвідом, заявити про себе на всю Україну. Дійства можуть знайти своїх глядачів, а виробники – споживачів. Як сказано на самому сайті, його розробники шукають не банальну "шароварщину", а глибинне, істинне мистецтво, котре ще жевріє на просторах України. Блогорідер вирішив задати автору проекта кілька ключових питань.

- Доброго дня! Що стало причиною створення проекту Рукотвори? Хто ним займається?

- Проект робимо вдвох з Катрусею Качур (ruda.in.ua & katrulyska.livejournal.com). Почали, бо премося від народного мистецтва. Часто майстри закладають у свої вироби дуже глибинні речі, які додають, сил, енергії, натхнення. Та й самі ці люди світлі, житєрадісні, впевнені в силах. Чому би про них не зробити проект? Тим паче, тема народного мистецтва по-сучасному мало де піднімається у якості окремого проекту. При всій повазі до видань, створених за "совєтів", вони не сприймаються. Ми обидва маємо досвід роботи в ЗМІ. Звідти "нахапалися" західних стандартів подачі інформації: коротко, по суті, виносячи головне наперед. За цим принципом і будуємо ресурс. Наразі розподілили між собою обов’язки. Катруся більше спілкується з майстрами, пише статті. Я ніби як редактор. Хоча часто перевіряємо один одного. Водночас, я більше займаюся підтримкою і вдосконаленням сайту, відіграю роль фотокореспондента, коли вдвох вирушаємо на події.

- Наскільки вигідним є ведення подібних проектів? Наприклад, з комерційного боку?

- Наразі проект є нашою доброю волею і кроком назустріч розвитку народного мистецтва. Ми свідомо зробили безкоштовним розміщення інформації про майстрів на сайті. Мета – створити віртуальний зв’язок між творцем і споживачем продукту, оминаючи посередників, як от низку державних установ або перекупників. Так само ми долаємо звичну для традиційних сфер проблему відстані і часу. Умовно кажучи, майстер приїжджає у столицю продавати свої вироби кілька разів на рік. Решту часу він недоступний. Інформації про нього немає. Куди людині їхати, якщо вона навіть дуже хоче придбати якийсь оберіг? Треба перебрати купу асоціативних зв’язків, випитувати в музеях, спілці майстрів. Та й не завжди вам все будуть розповідати. На сайті ми подаємо за згодою майстрів їхні прямі контакти. А тому, незалежно від погоди і відстані автор і покупець можуть між собою домовитися.

Ресурс став можливим завдяки тому, що ми з Катрусею взаємодоповнюємо один одного з професійної точки зору. Умовно кажучи, якби вона не взяла на себе змістову частину сайту, то мене би на довго не вистачило. Я більше імпульсивно дію, захоплююся, але потім кидаю і творю щось нове. Хтось має підтримувати процес. Натомість, я більше відіграв роль візуального втілювача ідеї у тенетах. Захопився, втілив і переклав на плечі Катрусі, періодично, вливаючи нову кров.

Про вигідність. Наразі, проект абсолютно збитковий. Хоча елементарні кошти на те, щоб добратися до майстра, записати, зняти його, щодня треба шукати. Зокрема й з точки зору потрібності техніки. Але ми свідомо йшли на це, бо тема не є попсовою, десь навіть рафінованою, а тому широкі маси її не "їстимуть". Якихось кількісних показників не варто відразу очікувати.

- Як ти можеш охарактеризувати стан сучасного народного мистецтва в Україні?

Дійсних поціновувачів мистецтва меншість у порівнянні з публікою, яка споживає все, що їй виливають у голову. Але меншість творить історію і витягує на плечах багато важливих речей. Майстри є тими скелями, на яких все тримається. І "Рукотвори" тримаються на їхній енергії. Якби цих людей не було, то не було б з чого і для чого втілювати сторінку. Тому ми свідомо вкладаємо свою енергію у той місток між майстром і його шанувальником, щоби не сталося так, що через певний час просто не буде про кого робити цей проект.

Хоча, не все так погано. Навіть навпаки. Деякі пострадянські українці люблять плакати і казати, що все катастофічно: "держава гине, мова пропадає, ніхто нікому не допомагає". Ми вирішили рухатися іншим шляхом. Не оглядатися, не конкурувати, а просто робити своє. Найпотужніші речі стаються тоді, коли людина не намагається наслідувати когось, а просто фіксує те, що ллється зсередини в миті ейфоричного захоплення світом та радості від життя. Так само майстри творять, бо воно твориться у них. Саме проситься з кутиків душі. Якби вони почали плакати, то вважайте, що ця галузь би пропала. А завдяки невеликій кількості ентузіастів, які організовують ярмарки, симпозіуми, майстер-класи, деякі напрямки народного мистецтва отримали нове життя. Наприклад, писанкарство чи народна лялька. А ми хочемо народне мистецтво підняти на ще вищий рівень і заповнити нішу віртуальної мережі, у якій цей напрямок практично не був представлений. Якщо віяння часу надають можливість пришвидчити процеси творення і розвитку чого, то чому би ними не скористатися. Тим паче, якщо ми маємо нагоду стати зв’язковою ланкою між творцем і тим, хто шукає істини у рукотворному.

- Дякую за імпровізоване інтерв’ю та цікаві думки!

Побажаємо автору проекту Рукотвори побільше натхнення у творенні, а самому проекту бажаємо знайти якнайбільше українських майстрів, щоб вони нарешті зустріли своїх поціновувачів.

Спонсор випуску: rooms odessa    одесский портал    тур болгария

Сподобалась стаття?

Підпишись на оновлення через RSS (?), e-mail, Twitter або Facebook.