Пам’ятається, колись на Блогорідері була стаття, котра розповідала про те, як блогерам-початківцям вберегти себе від необдуманих кроків або помилок, котрі так чи інакше виникають у них при веденні блогу. Звісно, новачок є новачок, і нічого страшного, якщо людина йде методом “проб і помилок”, крок за кроком здобуваючи такий цінний досвід у тій чи іншій сфері діяльності.

Так ось, не лише блогери-початківці здатні припускатися помилок. Ніхто не ідеальний. Навіть якщо вам здається, що людина є бездоганною у всіх відношеннях в своїй професійній або непрофесійній діяльності, то це не значить, що вона не може припуститися помилок. Роботи – залізні безкровні машини з металевим мозком – і ті інколи дають непередбачувані збої, що ж тоді вже казати про людей?

Тому для блогерів “зі стажем” приготовано також кілька корисних порад, котрі варто взяти собі на замітку.

1. Не треба задирати голову вище себе. Візьмемо до прикладу таку ситуацію: блог одного автора, після тривалого часу (півроку-рік) здобуває досить пристойну популярність, і автор вирішує піти на заслужений відпочинок, залишивши блог у спокої. Не варто вважати, що вашою роботою є виключно наповнення сайту контентом протягом певного часу, після чого можна покинути цю справу. Блог – це не свиня, яку відгодовують смачними харчами, щоб зарізати наприкінці року. Ви вкладуєте, окрім свого часу, також і свій власний потенціал, тож треба його берегти. Аудиторія дуже легко на такі питання реагує – як швидко ви здобули своїх читачів, так швидко можете їх і позбутись, якщо забудете про них на тривалий час. Звісно, бувають різні життєві ситуації (як, наприклад, народження дитини) – в таких випадках, пріоритети, ясна річ, суттєво міняються. Але варто написати всього один запис, що, мов, все гаразд, і ви скоро з’явитесь “в ефірі” – і ваші читачі зрозуміють вас, адже вони також люди.

2. Не треба здаватись. Це зовсім протилежний випадок, ніж попередній. Людина старається з усіх сил, вкладує у справу свою душу, але досить статися одній невеликій дрібниці – як вона поневіряється у власних можливостях і кидає все напівдорозі. Це негатив, котрого треба старатися уникати. Перше, про що подумайте перед тим, ніж закидувати будь-яку справу (не важливо, це ведення блогу чи розробка іншого проекту) – це скільки сил і часу було витрачено на цю справу дотепер. Хіба ви просто так їх використовували? Для чого тоді це все взагалі було затіювати? Розуміння того, що ось так, ні з того ні з сього, ви покидаєте свою справу, нехтуючи всім попереднім досвідом, приведе вас до правильного рішення.

3. Авторитетність паралельна повазі. Іноді вистачає однієї події, аби почати руйнувати все те, що ви зробили. Немовби хтось витягнув фундамент з-під ваших ніг, і все навколо починає рушитись. Не обов’язково причиною таких невдач мають бути зовнішні фактори. Одними з головних є внутрішні фактори – ті, котрі лежать безпосередньо в людині. Якщо ви, дай Бог, станете популярним, здобудете такий бажаний всіма авторитет – то не забувайте, звідки ви прийшли. В українських козаків була прекрасна, на мою думку, традиція: як тільки обирався новий гетьман, юрба намащувала його болотом з голови до ніг – аби пам’ятав, звідки вийшов, і не забував цього. Думаю, було би надзвичайно корисно запровадити такі традиції в українській владі – влаштовувати масові народні гуляння після виборів, закидуючи новообраних політиків багнюкою Але це так, ліричний відступ. В жодному разі не варто зазнаватися чи хамити іншим ваших онлайновим знайомим чи, ще гірше, читачам – кожен має власну гідність і ніхто не буде вас читати чи заходити на ваш блог, якщо ви будете запевняти всіх у своїй власній винятковості. Все, що легко здобувається – гроші, влада, авторитет – може так само легко і зникнути від вас.

Що найцікавіше – це те, що ці правила є універсальні. Тобто, читаючи цю статтю, ви думали, що я написав її виключно для блогів? Ні, звичайно. Перечитайте будь-який з пунктів, і ви зрозумієте, що ці поради можна використати будь-де в житті. Нехай щастить!