Зробіть ваш блог “смачним”
Звісно, я мав на увазі зробити це не буквально. Зараз поясню, що й до чого.
Тепер, у вік тотальної інформатизації, коли кількість інформації – корисної і некорисної для нас – обрушується на наш мозок щодня у величезних кількостях, "піймати на гачок" те, що нам буде справді цікаво читати, чи я би краще сказав "споживати", нелегко. Бо серед тих мільйонів блогів та мільярдів записів лише дещиця будуть хорошими. Можливо, навіть половина буде таким собі інформаційним "сміттям", непридатним для "споживання".
Так-от, про споживання. Чомусь лише недавно мною був помічений той факт, що посеред просто цікавих блогів існують ще й особливі, "смачні". Їхніх записів чекаєш, немов дитина, перевіряючи мало не щохвилини свій RSS-читач. А коли ці записи з’являються, то ти буквально до останньої букви перечитуєш весь текст, немовби "з’їдаючи" його. І що найцікавіше – не важливо, на яку тему пише автор – ІТ, автомобілі, вишивка хрестиком, подорожі – абсолютно всі записи в такому блозі будуть очікуваними та бажаними для його читачів. Бо у автора – справжній хист до написання. Він володіє словом так, що зможе зацікавити своїми записами будь-кого. Найчастіше такі блоги являють собою приватні щоденники – як ЖЖ, так і stand-alone. Не важлива суть, як подається інформація, важливий сам зміст, контекст. Дизайн може бути жахливим, але досить вам прочитати кілька рядків – і цей сайт починає вам подобатись. Бо тексти, що розміщені на ньому читаються легко, цікаво, на одному подиху.
Так ось, бути таким автором – це справжнє мистецтво. І це просто прекрасно, якщо ви є саме таким автором. На жаль, стати автором "смачних" текстів не так вже і просто. А в деяких випадках – навіть неможливо. Бо деякою мірою це поняття ідентичне таланту – він повинен бути від природи, а не набутий штучним шляхом. І самі ви про свій хист ніколи не дізнаєтесь, якщо не спробуєте щось написати, і хтось скаже вам про ваш талант. Бо самому себе оцінити нелегко. А особам з завищеною самооцінкою – навіть протипоказано 
Як зробити ваш текст максимально "придатним до споживання"?
Втім, навіть не маючи особливих дарів чи талантів, можна "приготувати" текст так, щоб він був якнайкращим. Хіба ви думаєте, що всі журналісти такі талановиті? Далеко не всі. Можливо, навіть не більшість. Для початку перечитайте свій запис ще раз. Але спробуйте подивитися на нього чужими очима, чужим розумом. Чи буде цікавим цей запис перечісному відвідувачу? Що, які слова затримають його погляд? Чи спонукатиме текст до подальшого читання?
Даючи собі відповіді на ці питання, паралельно викидайте з тексту все зайве. Не треба "розжовувати" – читачі мають щелепи і люблять їсти тексти самі Час від часу розбавляйте текст ліричними відступами – "водою". Але тут головне – не переборщити. Бо в когось текст повністю складається з води, "переливання з пустого в порожнє". Такі записи не цікаво не те що читати, навіть переглядати – їх ми кілька разів окинемо поглядом, і полишаємо.
Тож побажаю авторам – творчих вражень, а читачам – приємного апетиту! 
Ось такий сьогодні вийшов кулінарний запис.
Спонсор запису: HTML – мова програмування. У новому Macbook Air буде підтримка 3G
Бесплатный сервис просмотра клипов онлайн: клипы онлайн.
Tweet
Читайте також:
Блог-рейтинги, або хто крутіше
February 9 2009 @ 10:56
Класна стаття! Дійсно, можна погодитися, що існують блоги, які читаєш запоєм і публікацій у яких очікуєш з нетерпінням. Правда для різних аудиторій такі блоги різні. Тому навряд чи можна говорити про універсальні поради для авторів, як зробити записи “смачними”. Але ось якісь загальні принципи простежити можна!
Сподобалася метафора про “щелепу”. У мене з цим проблеми – часто намагаюся “розжувати” замість читачів. Треба від цієї звички позбавлятися…
February 9 2009 @ 13:40
Файно написав…
Смакоту в свої дописи можна внести лише тоді, коли написане є щирим без наслідування(дякую Ярославе) чийогось стилю або тексту.
February 9 2009 @ 18:21
В тебе смачий блог
) Я щ навіть не почав писати свій власний (тільки збираюся), і твої поради дуже класні.
February 10 2009 @ 14:15
Ярослав, Андрій, дякую за відгуки. Радий, що стаття сподобалась – писав справді своє, і те, що самому цікаво в першу чергу. Тому й виходить гарним)
Як справи? Як там клуб?)
Артем, а тебе сюди як занесло?
February 10 2009 @ 14:24
У всіх читачів різні “смаки” Для когось ти цікавий, а для когось твої записи в щоденнику повна лажа.
February 10 2009 @ 14:34
Тарас, “на колір та смак товариш не всяк” – це дійсно так.Але бувають тексти, котрі не залежно від тематики “торкають” та змушують їх читати. Бо вони цікаві.
February 12 2009 @ 21:37
Вперше зайшла на Ваш блог – я приємно здивована: цікаві публікації, стислі, але за змістом, але вразило те, що блог україномовний і немає багато помилок в текстах. А що стосується розжовування, то іноді воно корисне для новачків, особливо, якщо вони прочитавши багато інструкції не думали в ту мить, що вони читають