Всім привіт. Сьогодні в рамках рубрики Інтерв’ю у нас буде невелика розмова з українським блогером Юрієм Опаренком (автору Блогу Конспіратора), якого ви вже мали чути, а якшо і не чули – то познайомитесь Приємного перегляду.

- Чому ти вирішив завести блог? (стандартне питання)

- Все почалося з того, що два роки тому я надибав на Блоґобіг – блоґ Максона Пуговського, що на той момент саме був головним редактором журналу InternetUA . Після прочитання декількох номерів я загорівся ідеєю веб-два-нуля, проте власний блоґ створив фактично через рік.

Спочатку, як і багато-хто з початківців, купився на тему манімейкерства, але згодом закохався в дизайн, типографіку і іже с німі, одумався і тепер пишу про них. До речі, якщо порівнювати заробітки в Мережі в час існування "Блоґу українського манімейкера" і на сьогоднішній день, то зараз вони набагато вищі, хоча й темою заробітку я особливо не займаюся.

- Як тобі спала на думку ідея "Блогеми"? Чому саме так, а не інакше?

- Це було якось вночі. Цілком спонтанно і несподівано. Буду чесним, коли скажу, що ідею створення власного пдф-видання виношував давно, проте до безпосередньої реалізації справа дійшла аж тепер.  Між тим, назва з’явилася окремо від концепту агрегатора і довгий час просто зберігалася в блокнотику.

Нещодавно побачив світ всього лише пілотний випуск "Блоґеми" , після релізу якого одразу ж з’явилося море ідей, які прикручені до наступного випуску. Вас очікує багато сюрпризів, шановні читачі

- Як ти вважаєш, в чому вимірюється популярність блогу? Яким чином її можна збільшити та утримувати?

- Як би це банально не звучало, але на мою думку, популярність блоґу вимірюється кількістю читачів на лічильнику фідбьорнера + кількістю залишених читачами коментарів. Узагальнюючи, можна сказати так: популярність блоґу – це розмір спільноти, яка обертається навколо нього.

- Чи досягла піку свого розвитку українська блогосфера? Чи ми побачимо ще шось нове та свіже?

- Мені надзвичайно сподобався вислів Чугила , котрий в одному з останніх своїх дописів сказав, що "Українська блоґосфера знаходиться у стадії пророслої насінини". Мені нічого додати.

Вітчизняна блоґосфера починає все більше привертати до себе увагу, а отже росте вона не по дням, а по годинам.

Звісно, що ми побачимо нове і свіже, адже українці завжди славилися своєю винахідливістю, хоча на даний момент весь пострадянський, там що там – світовий, Інтернет – це суцільний плагіат (хтось один створює щось цікаве, а інші просто копіюють ідею). Але далі буде.

- Твоє ставлення до буму соціальних мереж

- До соціальних мереж аля аднакласнікі та вкантактєру ставлюся вкрай негативно. Вважаю, що друзі пізнаються в біді, а не вкантактє. Я прекрасно жив без контакту та й зараз прекрасно живу, а тому з принципу не збираюсь реєструватись в жодній з цих чортових мереж, хоча мої друзі й знайомі вважають мене диваком і білою вороною.

З іншого боку, соціальні мережі – це не тільки дві вищеназвані, а ще й низка професійних, вузькотематичних. Сам я на даний момент не зареєстрований в жодній з таких "соціалок", хоча в майбутньому, не виключаю такої можливості. Спілкуватися з професіоналами своєї справи – це завжди кльово.

- Кілька слів на прощання для читачів Блогорідеру.

- Peace, браття!

Оціни статтю:

Схожі матеріали:

• Інтерв’ю з Денисом Давидовим

Сподобалась стаття?
Підпишись на оновлення через RSS (?) або e-mail.