Онлайнова дружба - яка вона насправді?
"С голубого ручейка начинается река, ну а дружба начинается с улыбки"
Дитяча пісенька
Скажіть, скільки у вас друзів? Так, саме друзів, а не знайомих. Багато чи мало? Чи будете ви знати їх точну кількість?..
Думаю, багато кому з вас одразу спаде на думку звернутися за допомогою до якої-небудь соціальної мережі, в якій ви зареєстровані (думаю, що кожен з вас зареєстрований як мінімум в одній із соціалок), та глянути на кількість, що значиться у полі друзі. Як ви вважаєте, це воно? Ні, я так не думаю.
Поняття "друг" у наш час чомусь практично позбувається свого первісного значення. Глянемо у Вікіпедію, що ж таке друг.
Дружба - взаємовідносини між людьми, засновані на довірі, взаємних симпатіях, спільних інтересах та захопленнях. Обов’язковими, але не основними ознаками дружби є взаємне поважне ставлення до поглядів друга, а також терпимість.
З легкої руки Фейсбука, Майспейса та іншим тисячам подібним їм, клонам, і неклонам, соціальним мережам, слово друг стало означати дещо більше. Тепер "додати у друзі" ти можеш будь-кого, з ким знайомий буквально кілька хвилин, і партнерство з ким тобі буде вигідне та особливо цінне. Або кого ти знаєш опосередковано, через пару спільних знайомих, зате бачив кілька разів "лице в лице". Хіба так повинно бути насправді?
Тепер візьміть і з того числа людей, які у вас в контактах, виділіть лише справжніх друзів - у традиційному розумінні. Якщо назбирається хоча б десяток - то це просто чудово.
Ось так, всього за кілька років, керування друзями та особистими справами можна звести до банального клацання посилань, які підтверджують або відхиляють ті чи інші заявки "на дружбу", і які дозволяють вам почувати себе вершителем долі. З іншого боку, чи може це означати, що люди стали більш терпимі до визначення терміну "друг" і вже не сприймають його так серйозно? І що тепер стати другом можна набагато легше, ніж раніше? Інтернет пом"якшив наші соціальні звички?
Може це проявляються мої консервативні ознаки, але, вибачте, я не можу назвати людину, з якою познайомився через інтернет, другом. Я повинен бачити цю людину наяву, розмовляти з нею, спілкуватись повноцінно - і це ще не факт, що вона буде моїм другом навіть після цього 
Так, інтернет розширює кордони, простір, уяву, коло знайомих - але - саме знайомих. Через інтернет можливо познайомитись, однак другом можна стати хіба після особистого знайомства. І якщо я додав когось на Вконтакте "у друзі", то правильніше би це було назвати "додав у чергу на дружбу" або "додав до списку знайомих обличь (текстів, звуків, фото …)", як би це трагікомічно не виглядало.
Як же тоді цих людей називати, спитаєте ви. Псевдодрузі? Ні, занадто гостро. Недодрузі? Ні, ще жорсткіше. Знайомі? Бувають і добрі знайомі, котрих знаєш, як облуплених (хоча особисто ще не бачився), а бувають далекі знайомі, від яких не знаєш ще, чого чекати. Теж не те. Платформа Живий Журнал (ЖЖ) придумала дуже хорошу функцію - так звану френд-стрічку. Так, саме френд-стрічку. Ось так я і називаю онлайнових друзів - френдами. Бо інакшого вдалого слова я підібрати не можу.
Під впливом web 2.0, стартапів, та соціальних мереж, котрі виросли один за одним, немов гриби після дощу, поняття "друг" стало занадто гіпертрофованим. Границі розмились, і, зайшовши одного разу в інтернет, ви вже не зрозумієте, де ваші справжні друзі, а де - просто хороші знайомі. Тому варто не забувати про світ реального і частіше бачитись зі своїми давніми друзями. Сходіть з ними на прогулянку. Зайдіть в кафе. Поговоріть. Я думаю, від такого спілкування вам морально стане набагато приємніше, ніж би це було після кількагодинної онлайнової переписки з "другом". Є в російській мові таке слово - послевкусие. Так ось, порівняйте два види такого сплікування, і побачите, що послевкусие після реальних зустрічей набагато краще.
Знаю, що питання дуже спірне, і для кожного - своя особиста думка, своя точка зору. Це була моя. А в коментарях я чекаю вашу 
Чи важлива для вас така градація дружби в інтернеті? Чи ви на це просто не звертаєте увагу?
Popularity: 11%
Вам сподобається:
- Матеріал ще не підібрано. Шукай ще!
Loading ...
Листопад 21 2008 @ 11:27 Оціни:
0 
0
Я колись в себе також зачіпав таке питання про друзів хоча точніше про свої контакти (якщо цікаво то ось тут http://mrpetruccio.blogspot.com/2008/02/ok.html ). Так що твою думку цілком підтримую
Листопад 21 2008 @ 12:07 Оціни:
0 
0
Я точно знаю скільки в мене справжніх друзів. І жодної соціальної мережі не треба, щоб освіжити їх імена в пам’яті.Онлайн справжня дружба також, мабуть, існує. Як таких людей називати (френди, друзі, знайомі, …) - неважливо. Що зміниться? Головне те, що вони для нас значать.
Листопад 21 2008 @ 21:12 Оціни:
0 
0
Друзів з френдстрічки правильніше, мабуть, називати прихильниками. А добрі знайомі й старі приятелі стають друзями тільки після разом пережитих критичних, складних, небезпечних, гострих… т. д. т. п. ситуацій, або не стають…Тут як у відомій пісні Висоцького ( про гори ). Друзів не буває багато
. І якщо ти ще не знаєш хто з твоїх знайомих справжній друг - це щастя :))) .
Листопад 21 2008 @ 22:06 Оціни:
0 
0
хм… у мене стаття на подібну тематику на завтра запланована. Але загалом, я згоден - хороші друзі не залежать від форми комунікації. І в онлайні також встановлюються нормальні стосунки. Головне - не забувати, як воно - спілкуватися поза онлайном
І частіше бачитися поза монітором комп”ютера!
Листопад 21 2008 @ 22:09 Оціни:
0 
0
Ніхто не згадав про те, як він ставиться до поняття друг, яке було розтиражоване соціальними мережами.
Чи всі, кого “додали” можуть називатися друзями?))
Листопад 22 2008 @ 0:22 Оціни:
0 
0
“Ніхто не згадав про те, як він ставиться до поняття друг, яке було розтиражоване соціальними мережами”.Одразу на думку приходить сервіс ВКонтакті. Там всіх, з ким бажаєш спілкуватися, позначаєш другом. Як до цього ставитись? Та, як вам завгодно. Це умовність, зручне позначення, яке зрозуміле всім пересічним. От, його і використали.”Чи всі, кого “додали” можуть називатися друзями?))” Ні, та хіба це проблема, хіба це нас до чогось зобов’язує, чи накладає якісь обмеження. Ми інколи в побуті говоримо “добродію”, не маючи на увазі його добрі діла. Проста ввічливість. Чи при зустрічі - “добрий день”, коли день - дощовий і холодний.Приклад. Чи можна вважати справжнім другом людину, яку наживо не бачив? На думці - “Неварто!”. А, якщо вона врятувала вашу дитину від смерті, безкорисно пожертвувавши велику суму для вас. Хто-зна.
Листопад 22 2008 @ 0:42 Оціни:
0 
0
Можливо в мене застарілі поняття, та в тому ж ВКонтакте, в мене в списку друзів не більше 20 чоловік. Причому всіх я дійсно знаю в реалі… Може багато людей з тих, чиї запити я відхиляв могли й не зрозуміти такий крок, однак я не дуже полюбляю онлайн спілкування, якщо воно не перетинається з реальним життям.
Листопад 22 2008 @ 0:45 Оціни:
0 
0
Виходить ти ще консервативніший ніж я
Я приймаю всіх)
хоча їм від цього не легше.
Листопад 22 2008 @ 0:47 Оціни:
0 
0
2GrAndSE: в мене схоже. Я долучаю на сервісі ВКонтакте до друзів лише тих, кому справді симпатизую. Всі решта отримують відмову одразу. Я не прихильник кількості.
Листопад 22 2008 @ 0:56 Оціни:
0 
0
Вибачаюсь за повтор, на мою думку, знайомих яких ми додаємо у френди соціальних мережах правильніше називати як у блогері - прихильники, а стануть вони друзями чи ні, то вже час покаже. Людина залишається людиною, немає значення, онлайн це чи офлайн. Мережа створює ілюзію анонімності, але анонісність у мережі - лише ілюзія. Справа не тільки у технічних можливостях, ми спілкуємось, обмінюємось інформацією, що, власне і утворює спільноту. У всіх нас є спільні зацікавленості, що сплелися у клубок спільноти, абсолютно все про себе приховати в таких умовах дуже складно. Навпаки, можна пропрацювати з людиною пліч о пліч не один рік і знати гірше ніж автора улюбленого блогу, який читаєш другий тиждень. Стосовно “не бачимо один одного” - сліпі також не бачать, і ніколи не побачать, що не заважпє їм мати друзів.Гарна тема, поки писав, стільки коментарів прийшло.До речі, особисто я В Контакте не люблю. Як і однокласників, навіть не можу пояснити чому.
Листопад 22 2008 @ 1:05 Оціни:
0 
0
” … сліпі також не бачать, і ніколи не побачать, що не заважає їм мати друзів … ” 1
Листопад 22 2008 @ 10:10 Оціни:
0 
0
Солідарний з virua. “Друг” в соцмережах (особливо, коли йдеться про людину, яку ми насправді ще зовсім не знаємо) - це радше поняття дуже умовне. Але в тому ж немає нічого поганого. Можна для зручності називати їх френдами. Суть не змінюється, оскільки кожному зрозуміло, що фрази: “У мене вКонтакті 100 друзів” і “Ми вчора з найкращим другом зустрічалися - 5 годин проговорили”, хоч і використовують одне слово для позначення друга, все ж говорять про різних за рівнем близькості людей. Так що проблеми наче й немає!
Листопад 22 2008 @ 13:07 Оціни:
0 
0
jarofed, не знаю. Мені здається, що слово повинно бути дійсно доцільним. І “друг” - близька людина, якою б не була думка творців соціальних мереж. Невже слід близьку людину, яка пройшла поряд з тобою частину життя, впливала на тебе, підтримувала та відчувала підтримку, а буває й таке, що рятувала життя, називати так само, як невідомо кого, кому сподобалась аватарка чи то коментар до чієїсь фотки. Другого можна назвати знайомим, приятелем, да хоч би й “собутильніком”, однак ніяк не другом. Все більше приходжу до думки, що слід ще трохи почистити “друзів” з “ВКонтакте”.
Листопад 24 2008 @ 14:48 Оціни:
0 
0
не можна не погодитись з автором, що поняття “друг” і “дружба” стали гіпертрофованими і наше ставлення до френдів може бути різне. проте, як не буває диму без полумя, так і друзів он-лайн ми не починаємо шукати просто так. ми шукаємо в соціальних мережах те, чого нам бракує в реальному житті, а все інше це просто питання якості