Сайти, що змінили світ. Livejournal
Жежешечка, як дехто її ніжно називає, була одною з перших потужних спільнот, котрі мали неабияку популярність на теренах як України, так і СНД в цілому. Живий Журнал став для багатьох людей не лише інтернет-забавкою, способом висловлення думок, а й місцем знайомства, надбання нових знайомих, друзів, можливо навіть коханих. І залишається таким і зараз. Так що ж таке Livejournal – блоговий сервіс, соціальна мережа чи взагалі щось інше? Саме про нього сьогодні і йтиме мова у рубриці про найкращі сайти світу.
Історія Живого Журналу розпочалась ще в 1999 році, коли не було сучасних соціальних мереж, стартапів, а великий Google був маленьким сервером в гаражі двох студентів. Засновник ЖЖ, Бред Фіцпатрік винайшов універсальний, як йому здавалось, інструмент для зв’язку з друзями. Відтепер кожен, хто забажає, міг публікувати в інтернеті власні думки та матеріали у своєму блозі, а також брати участь в різноманітних спільнотах. Саме цим механізмом і була закладена базова функціональність сервісу, котра з невеликими доповненнями і дійшла до наших днів. Хоча блоги Живого Журналу не дуже підпадають під саме визначення терміну блог, вони є скоріше персональними щоденниками, хронографами, котрі фіксують людські думки та переживання. Адже саме такий тип записів є переважаючим на ЖЖ. Суто тематичних блогів, котрі поширюються зараз на стенд-елоунах, там практично немає. Система соціальних зв"язків у ЖЖ побудована дещо іншим чином, особливим та відмінним від сучасних соціальних мереж. Користувач тут не збирає контактів та не пише на "стінах" у профілях інших людей. Кожен може мати друзів – в один клік юзера ЖЖ можна додати собі в друзі. Тоді він буде бачити ваші записи "тільки для друзів", а ви зможете читати його записи разом з записами всіх інших ваших френдів одним потоком на спеціальній сторінці. Це називається френдстрічка. Ну і, само собою, система коментування записів.
В ЖЖ існує кілька видів аккаунтів, з різними можливостями. Найпершими були безкоштовні або базові рахунки. У них не було занадто багато функціональності, тобто все найнеобхідніше надавалося користувачу безкоштовно. До речі, до 12 грудня 2003 року до ЖЖ можна було вступити виключно по запрошенням. 18 квітня 2006 року з"явилися розширені аккаунти – на вашому блозі показувалась реклама (тематику якої обирав сам користувач), і, відповідно, вам надавалися взамін дещо розширені можливості для блоггінгу. Ну, і як водиться, платні рахунки – без реклами, з широкими правами та вольностями.
Бред Фіцпатрік, автор Живого Журналу, продав свою невеличку компанію, котра займалась підтримкою сервісу, компанії Six Apart у січні 2005 року. Не пройшло і року, як до справи підключилася російська компанія "СУП". Спочатку між Six Apart та СУПом була укладена угода про надання екслюзивних прав російській компанії для обслуговування кириличного сегменту ЖЖ (відповідно, й українського також). А вже 3 грудня 2007 року, як багато хто з вас пам"ятає, американці повністю віддали ЖЖ СУПу. Сума угоди не розголошувалась, однак, за оцінками експертів, вона могла становити від 30 до 100 мільйонів доларів. Керівництво СУПу одразу ж зіткнулося з критикою у свій бік щодо функціоналу та реклами в щоденниках. Однак це були лише "квіточки" у порівнянні з тим невдоволенням, котре прокотилося ЖЖ-шною блогосферою після відміни безплатних аккаунтів для нових користувачів. Тобто СУП не залишила ніякого іншого вибору юзерам – або розширені рахунки з рекламою, або ж взагалі платні. Згодом Яндекс провів дослідження, в ході якого виявив, що близько 15% аккаунтів підтримали так званий "День мовчання" – 21 березня 2008 року, коли багато хто відмовився на день писати що-небудь у свій блог, а дехто взагалі на день видалив аккаунт.
Саме технічна "несучасність" та несформовані методи для монетизації ЖЖ і примусили Six Apart продати блогосервіс росіянам. Тепер американці займаються підтримкою своїх продуктів Movable Type, Typepad, Vox.com.
Не зважаючи на проблеми, ЖЖ і досі користується великою популярністю. Хоча точно підрахувати кількість аккаунтів для того чи іншого мовленнєвого сегменту виявилося не надто можливим, статистика така: на кінець березня 2008 року всього є більше 15 млн. рахунків, з яких 3 млн. 200 тисяч – американські, 550 тисяч – російські, та 72 тисячі – українські. ЖЖ і досі залишається для уанету важливим інструментом та засобом для спілкування і висловлення власних думок.
hellveen, спеціально для Блогорідера.
Tweet
Рубрика: Сайти
Теги: історія, блогосфера, ЖЖ, сервіси
Читайте також:
Сайти, котрі змінили інтернет. Flickr
